23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 340/741/20
адміністративне провадження № К/9901/23212/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, постановлену у складі судді Момонт Г.М. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Панченко О.М. (доповідач), Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
І. Суть спору
1. 04 березня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09.01.2018 №13 «За результатами службового розслідування» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника ОСОБА_1 за порушення військової дисципліни, відповідно до пункту «г» частини 1 ст. 68 Закону України «Про дисциплінарний статут ЗСУ» оголошено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
2. 29.12.2017 наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №1367 ОСОБА_1 оголошена сувора догана.
3. 09.01.2018 відповідно до наказу т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від №13 «За результатами службового розслідування» за порушення військової дисципліни, відповідно до пункту «г» частини 1 ст. 68 Закону України «Про дисциплінарний статут ЗСУ» підполковнику ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
4. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі № 811/1665/18 визнано протиправним та скасовано наказ від 29 грудня 2017 року № 1367 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
5. 18.01.2020 позивач звернувся до відповідача з метою врегулювання у досудовому порядку вирішення спору та просив скасувати як незаконний наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09.01.2018 №13 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме скасувати незаконне оголошення йому дисциплінарного стягнення "попередження про неповну службову відповідність".
6. Листом № 69/20-389 від 03.02.2020 відповідачем позивача повідомлено, що дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність було застосовано у зв'язку з тяжкістю вчиненого порушення.
7. Вважаючи наказ Т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09.01.2018, протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу.
9. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду з даним позовом. Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем визнано неповажними.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального права.
11. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення.
12. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що вказаний позов був поданий не на підставі статті 88 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», як помилково вважали суди першої та апеляційної інстанції, а на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року по справі № 811/1665/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, відповідно до якого визнано протиправним та скасовано попередній наказ військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29 грудня 2017 року №1367 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
12.1. Позивач також зазначає, що при вирішенні питання про накладення на нього оскаржуваним наказом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09.01.2018 №13 дисциплінарного стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідність», відповідач керувався, зокрема тим, що наказом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29 грудня 2017 року №1367, який на той момент був чинним, на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Вважає, що оскільки, дисциплінарне стягнення «сувора догана» визнана противоправною та скасована рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 811/1665/18, то і накладене на нього дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» є протиправним та підлягає скасуванню. Проте, відповідачем у добровільному порядку вказаного зроблено не було, в зв'язку з чим, позивач звернувся з цим позовом до суду.
12.2. Скаржник зауважив, що суд першої інстанції не дослідив, що для врегулювання у досудовому порядку вирішення спору, він 18 січня 2020 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національній гвардії України від 09 січня 2018 № 13 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності «попередження про неповну службову відповідність». Проте, відповідачем листом від 03.02.2020 №69/20-329, який позивач отримав 17.02.2020, йому було відмовлено та саме з цього моменту починається перебіг місячного строку звернення до суду.
12.3. Також позивач вказує, що він дійсно на підставі Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, звертався зі скаргою до Командувача Національної гвардії України, в якій просив провести перевірку законності дисциплінарних стягнень, накладені на нього та визнати незаконними і скасувати дисциплінарні стягнення. За результатом розгляду його скарги, йому була надана відповідь від 16.02.2018 вих. №27/24/1-С-36. Після цього він був вимушений, для захисту своїх прав, звернутися з позовом до суду до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу від 09.01.2018 р. №13 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності (справа №811/1742/18), проте справа по суті не розглядалась. Судами не враховано, що стаття 88 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», не стосується підстав його звернення до суду із цим позовом.
12.4. Скаржник зазначає, що ухвала надіслана йому Кіровоградським окружним адміністративним судом від 06.04.2020 по справі № 340/741/20 не підписана суддею Момонт Г.М., та не скріплена гербовою печаткою, чим порушено ч. 2 ст. 243 КАС України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
12.5. Позивач зауважує, що апеляційний суд при прийняті рішення спирається на відзив відповідача, однак в порушення п.3 статті 162 КАС України він не отримував копії відзиву та доданих до нього документів в зв'язку з чим був позбавлений можливості викласти свої заперечення.
13. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
VІ. Джерела права й акти їх застосування
14. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Конституції України).
15. За визначенням частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
16. У свою чергу, частина перша статті 5 КАС України передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
17. Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України, за приписами частин першої, другої якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
19. За приписами частини третьої вказаної статті такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20. Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
21. Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
VIІ. Оцінка Верховного Суду
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
23. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
24. Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
25. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
26. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
27. Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
28. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
29. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”).
30. Так, предметом оскарження у цій справі є наказу Т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 09 січня 2018 року №13 «За результатами службового розслідування» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника ОСОБА_1 за порушення військової дисципліни, відповідно до пункту «г» частини 1 ст. 68 Закону України «Про дисциплінарний статут ЗСУ» оголошено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
31. Позивач посилається та те, що позов ним подано на підставі рішення суду у справі № 811/1665/18. Зазначив, що оскільки рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі № 811/1665/18, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, скасований попередній наказ військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29 грудня 2017 року №1367 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тому і накладене на нього оскаржуваним наказом дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» є протиправним та підлягає скасуванню, так як було накладено саме у зв'язку з існуванням попереднього дисциплінарного стягнення.
32. Зазнає, що повний текст рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року ним отримано поштою 14 січня 2020 року та 18 січня 2020 року він звернувся до відповідача з метою врегулювання спору в досудовому порядку. Вказує, що про порушення своїх прав він дізнався 17 лютого 2020 року, отримавши засобами поштового зв'язку відмову відповідача врегулювати спір в досудовому порядку та у скасуванні оскаржуваного наказу.
33. Вважає, що перебіг місячного строку звернення до суду починається саме з цього дня.
34. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, Суд зазначає наступне.
35. Згідно зі статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
36. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не оскаржує сам факт вчинення ним порушення військової дисципліни, за яке йому було оголошено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність», а не погоджується саме із видом застосованого до нього дисциплінарного стягнення, що виключає можливість досудового вирішення спору. Вказане також вірно було встановлено судами попередніх інстанції, а тому посилання скаржника на те, що суди прийшли до помилкового висновку, що вказаний позов був поданий на підставі статті 88 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» не відповідає дійсності.
37. В даному випадку, строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 КАС України, розпочинається з дня ознайомлення з відповідним наказом.
38. Як вбачається з матеріалів справи, з оскаржуваним наказом позивач ознайомлений 10 січня 2018 року.
39. Разом з тим, з вказаним позовом до суду позивач звернувся лише 04 березня 2020 року, тобто з пропуском передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку.
40. За установлених обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем пропущено строк на звернувся до суду із вказаним позовом, а також не наведено поважних причин для поновлення такого строку.
41. Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, отримана позивачем копія ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року оформлена належним чином відповідно до Наказу Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України».
42. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не дають підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
43. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
44. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
45. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
VІ. Судові витрати
47. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі №340/741/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк