23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 420/4741/19
адміністративне провадження № К/9901/34407/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №420/4741/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2020 у справі №420/4741/19 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби в Одеській області 11.12.2020 тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2020 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державна фіскальна служба України звернулись до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 у справі №420/4741/19 було залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України (у зв'язку з несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.
23.12.2019 апелянти звернулись з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано відсутністю необхідних коштів на сплату судового збору, а також тривалістю процедури в отриманні необхідних сум коштів.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та надано десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
13.02.2020 Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державна фіскальна служба України звернулись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання представник апелянтів вказує на відсутність коштів для сплати судового збору, зупинення Державною казначейською службою операцій на рахунках Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та арешт рахунків.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто заявнику.
15.10.2020 Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вдруге звернулось апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду 15.11.2019 у справі №420/4741/19.
В обґрунтування зазначеного клопотання представник апелянта вказує, що апеляційна скарга по даній справі вже подавалась, проте внаслідок відсутності коштів у зв'язку з накладенням арешту безспірним списанням коштів та обмеженим фінансуванням апелянт не зміг скористатись строком на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2020 підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 КАС України (у зв'язку з пропуском процесуального строку) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.
10.11.2020 На виконання вимог ухвали суду, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено, що згідно висновків Верховного Суду у постанові від 15.05.2020 по справі №820/1212/17, закон не виключає можливості поновлення суб'єкту владних повноважень процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. Крім того, посилаючись на практику Європейського суду, апелянт зазначає, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду. Крім того, апелянт вказує, що відсутність коштів для сплати судового збору є реальною перешкодою для здійснення апеляційного оскарження рішень.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду 15.11.2019 у справі №420/4741/19.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.10.2020 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Крім того, у касаційній скарзі податковий орган просив суд замінити Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -
Клопотання Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.
Замінити Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №420/4741/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова