23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 480/440/20
адміністративне провадження № К/9901/34100/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сумської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, позов задоволено частково:
скасовано рішення Сумської міської ради від 27 листопада 2019 року №6028-МР «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 », а саме в частині зазначення в резолютивні частині даного рішення кадастрових номерів земельних ділянок, а саме «(кадастрові номери 5910136600:07:003:0089, 5910136600:07:003:0090)», відносно яких затверджено проект землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
зобов'язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути питання про надання у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,1000 га кожному для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 », затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27 листопада 2019 року№6028-МР та прийняти рішення відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України;
зобов'язано Сумську міську раду протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішенням суду, подати звіт про виконання даного рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Сумська міська рада подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 грудня 2020 року, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Предметом розгляду в цій справі є рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, внесення змін до нього, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
На обґрунтування права на касаційне оскарження заявник зазначає, що касаційний розгляд цієї справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для міської ради, проте доводи касаційної скарги, наведені на підтвердження права на касаційне скарження судових рішень у справі незначної складності, посилання на існування обставин, визначених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, мають загальний характер. Відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише детально викладені обставини справи, посилання на підстави непогодження з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності зі встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сумської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя А.І. Рибачук
Суддя Т.Г. Стрелець