23 грудня 2020 року
Київ
справа №580/4012/19
адміністративне провадження №К/9901/33187/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №580/4012/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, у якому просив:
-визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 19.05.1987 до 20.05.1987, з 21.05.1987 до 15.07.1987, з 07.09.1987 до 24.11.1987, з 21.03.1988 до 24.04.1988, з 08.08.1988 до 14.11.1988, з 02.01.1992 до 27.01.1993, з 24.03.1993 до 02.07.1995, з 03.07.1995 до 12.11.1995, з 13.11.1995 до 04.01.1999 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 позов задоволено повністю.
Визнано неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 19.05.1987 до 20.05.1987, з 21.05.1987 до 15.07.1987, з 07.09.1987 до 24.11.1987, з 21.03.1988 до 24.04.1988, з 08.08.1988 до 14.11.1988, з 02.01.1992 до 27.01.1993, з 24.03.1993 до 02.07.1995, з 03.07.1995 до 12.11.1995, з 13.11.1995 до 04.01.1999 на підставі трудової книжки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
04.12.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , надіслана 01.12.2020, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Судом установлено, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувався у порядку загального позовного провадження.
За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, указану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Доведення обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що вирішення даної справи має виняткове значення для нього, оскільки вказаним рішенням по суті позбавлено права на отримання пенсійного забезпечення так як документи, що підтверджують наявність трудового стажу знаходяться на тимчасово окупованій території та на даний час отримати документи не має можливості.
Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що покликання у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.
За приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Також, позивач в касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме від 09.07.2020 у справі № 235/7688/16-а, від 27.02.2020 у справі № 577/2688/17, від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.
Враховуючи, що зазначена справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, враховуючи наведене подана касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №580/4012/19 не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Верховний Суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог статті 330 КАС України постановляє ухвалу про залишення без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи, на внесені зміни до законодавства, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме навести обґрунтування наявності підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).
За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №580/4012/19 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду