24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 420/2738/19
адміністративне провадження № К/9901/32643/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року справі №420/2738/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний хліб» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 вересня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний хліб» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнив.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №420/2738/19, оскільки скаргу подано після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
З оскаржуваного судового рішення вбачається та не заперечується в касаційній скарзі, що Головне управління ДПС в Одеській області - суб'єкт владних повноважень апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції від 18 вересня 2019 року подав 01 жовтня 2020 року.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем 12 листопада 2019 року вже було оскаржено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №420/2738/19.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року вперше подана касаційна скарга залишена без руху, у зв'язку з несплатою судового збору, а, в подальшому, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із не виконанням вимог ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року.
Тобто, відповідачу було відомо про винесене рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року в межах даної адміністративної справи, проте Головного управління ДПС в Одеській області повторно з апеляційною скаргою звернулась лише 01 жовтня 2020 року.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за повторно поданою 01 жовтня 2020 року апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, вірно застосував положення частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року справі №420/2738/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний хліб» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко