ф
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 120/3322/19-а
адміністративне провадження № К/9901/32612/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів -Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №120/3322/19-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг» до Офісу великих платників податків ДПС, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» звернулося з позовом до суду, в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» №65 від 17.05.2019 року та №152 від 31.05.2019 року в день їх відправлення на реєстрацію 13.06.2019 ку; - зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» №65 від 17.05.2019 року та №152 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення на реєстрацію 13.06.2019 року; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Офісом великих платників податків ДФС №0004354106 від 17.07.2019 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним сформовано податкові накладні №65 від 17.05.2019 року та №152 від 31.05.2019 року та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2019 року.
Квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної впродовж операційного дня, у якому подавалися податкові накладні, з невідомих причин не були направлені податковим органом товариству. Натомість, квитанції про реєстрацію вказаних податкових накладних були сформовані лише 18.06.2019 року.
Згодом, за результатами перевірки Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби встановлено порушення ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» терміну реєстрації податкових накладних, у зв'язку із чим 17.07.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004354106, яким до ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» застосовано штраф у розмірі 17330,42 гривень, а саме: за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 168304,17 гривень - штраф у розмірі 10 % у сумі 16830,42 гривень, за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1666,66 гривень - штраф у розмірі 30 % у сумі 500,00 гривень. Позивач вважає, що підстав для прийняття відповідачем вказаного рішення не було, тому й оскаржив відповідне рішення та бездіяльність в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0004354106, що прийняте Офісом великих платників податків ДФС 17.07.2019 року, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг» штрафу в сумі 16830,42 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс великих платників податків ДПС подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №120/3322/19-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг» до Офісу великих платників податків ДПС, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко