24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 309/4967/14-а
адміністративне провадження № К/9901/19194/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року (суддя: Гаврилко С.Є.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (Яворський І.О., Кухтей Р.В., Нос С.П.),
у справі № 309/4967/14-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області
про визнання дій протиправними та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 3024/17, -
У грудні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області з позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач, Хустська ОДПІ) про визнання дій протиправними та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №3024/17.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2015 року адміністративну справу передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позов, задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального та матеріального права при вирішенні справи, просив суд скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказав, що суди не врахували при вирішенні справи, що пропуск строку сплати щомісячного авансового платежу за квітень 2013 року, потягло в подальшому несвоєчасною сплату усіх наступних платежів протягом 2013 року так і в 2014 році, оскільки спрямування усіх наступних авансових платежів здійснювалося на погашення цього податкового боргу. Отже відповідачем правомірно на підставі абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01 жовтня 2014 року, у зв'язку наявністю податкового боргу який виник у позивача за порушення термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб за квітень 2013 року. Крім цього посилався на неправомірність висновків судів попередніх інстанції про неможливість проведення камеральної перевірки з предмету своєчасної сплати платежів, оскільки питання щодо проведення перевірки частково було предметом розгляду у справі № 807/397/15, за результатами розгляду якої постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року було відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 листопада 2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Хустської ОДПІ Довганич О.В. та головним державним ревізором-інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб Хустської ОДПІ Головко О.В. відносно позивача на підставі ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. За результатами перевірки складено акт № 1241/17 від 27 листопада 2014 року з висновками про порушення позивачем термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб, визначених пунктом 1 статті 295 Податкового Кодексу України.
На підставі акта перевірки 27 листопада 2014 року у відповідності до вимог абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України прийнято рішення № 3024/17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку «Свідоцтво платника податку» серії 805563 терміном дії з 01 січня 2012 року ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 » з 01 жовтня 2014 жовтня у зв'язку з порушенням одного строку сплати щомісячного авансового платежу за квітень 2013 року, що потягло за собою несвоєчасну сплату усіх наступних платежів протягом 2013 року так і в 2014 році.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що питання дотримання платником податків граничних термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, тобто своєчасність сплати єдиного податку з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, є предметом виключно документальної перевірки. Тому, з врахуванням висновків Верховного суду України у справі № 21-425а14, невиконання вимог Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Разом з тим, дійшовши вказаного висновку, суди першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неможливість проведення камеральної перевірки з предмету своєчасної сплати платежів, не врахували, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року було відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2014 року № 0013171700 про визначення ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 235,80 грн. При цьому в касаційній скарзі податковий орган зазначає, що питання щодо проведення перевірки частково було предметом розгляду у справі № 807/397/15.
Вказані обставини повинні бути оцінені судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи.
Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з тим, за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко