ф
24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 804/6882/15
адміністративне провадження № К/9901/14618/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року (Судді: Жукова Є.О.),
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року (Судді: Ясенова Т.І., Головко О.В., Суховаров А.В.),
у справі 804/6882/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»
до Дніпропетровської митниці державної фіскальної служби
про скасування картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» (далі - позивач, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, Дніпропетровська митниця ДФС), в якому просило суд скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/00457 від 05.12.2014 року; визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600602/1 від 05.12.2014 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вищенаведені судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що позивачем надано усі необхідні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, що безпідставно не враховано митним органом. При цьому відповідач, зазначаючи про документальне непідтвердження позивачем комісійної винагороди та додаючи її до ціни товару, дослідив аналіз господарських відносин продавця (компанії «INVERELL LIMITED») та виробника продукції, з яким останній уклав дилерську угоду, проте такі дії є безпідставними, оскільки відповідно до п. 4 угоди, дилер здійснює замовлення на продукцію по прайс-листу виробника та отримує гарантовану комісійну винагороду від виробника у розмірах, визначених п. 8 цієї угоди. Отже винагорода вже включена до вартості товару. Прайс-лист та дилерський контракт надавався відповідачу. До того ж, всупереч приписам ст. 59 МК України відповідачем безпідставно порівняно в якості ідентичних товарів (до вартості яких відкориговано митну вартість товару який декларувався позивачем) із товарами за МД від 17.06.2014 року № 110010000/2014/020862 та від 17.07.2014 року № 110010000/2014/021125, оскільки порівняні товари мають різні марки, хімічний склад, фізичні властивості та спосіб застосування. Тому вказане коригування є протиправним. Крім цього, усі витрати на транспортування включені до ціни товару, та позивачем додатково надавались відповідачу залізничні накладні.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 28.01.2014 між ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупець) та «INVERELL LIMITED» Кіпр (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №14-0157-12, відповідно до умов якого останній продає, а позивач купує товар на умовах поставки: DAP - ПАТ «Дніпропетровський меткомбінат», м.Дніпропетровськ, Україна, відповідно до правил Інкотермс 2010 р. - при поставці автомобільним транспортом; DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна, відповідно до правил Інкотерсм 2010 р. - при поставці залізничним транспортом. Ціна та товар узгоджувались сторонами на умовах поставки DAP відповідно до правил Інкотермс 2010 р. Валюта контракту - дол.США та/або Євро.
Також, 06.10.2014 між ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» та «INVERELL LIMITED» Кіпр був укладений додаток №7 до контракту №14-0157-12 від 28.01.2014, за умовами якої «INVERELL LIMITED» Кіпр повинен був поставити товар, а саме: « шлакоутворюючі брикети». Вартість однієї тони складає - 257 дол. США.
Відповідно до матеріалів справи 05.12.2014 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці Міндоходів для митного оформлення товару з наданням декларації №110010000/2014/008178 та додав документи: висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142001600-0653 від 09.09.2013; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001471 від 29.04.2014 р.; залізничну накладну для внутрішнього сполучення №46971461 від 02.12.2014; залізничну накладну для внутрішнього сполучення №46971479 від 02.12.2014; коносамент (Bill of Lading) №3 від 16.11.2014; вантажну відомість (Cargo Manifest) б/н від 16.11.2014; некласифікований комерційний документ №062Д/2561 від 04.12.2014 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1476 від 16.11.2014 р.; рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця №710144 від 09.11.2014 р.; прейскурант (прас-лист) виробника товару №17328 від 24.11.2014 р.; прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 24.11.2014р.; розрахунок ціни (калькуляція) №1143 від 24.11.2014 р.; рахунок - фактуру (інвойс) №710144 від 09.11.2014 р.; пакувальний лист №1 від 24.11.2014 р.; пакувальний лист б/н від 09.11.2014 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4101), подання якого для митного оформлення не супроводжується №14-0157-12 від 28.01.2014 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток №7 від 06.10.2014 р.; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна від 11.03.2010р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару - екологічну декларацію №3052 від 18.11.2014р.; резервну позицію №915 від 26.07.2001 р.; сертифікат про проходження товару форми А №В 0632211 від 09.11.2014 р.; лист №11241 від 24.11.2014 р.; лист №1431 від 13.11.2014 р.; лист б/н від 18.11.2014 р.; с.я. б/н 09.11.2014 р.; службову записку №11-44/557 від 13.09.2013 р.; копію митної декларації країни відправлення №14160400ЕХ091185 від 12.11.2014 р.
Оскільки зазначений вище контракт не є прямим, до митного оформлення надано дилерський контракт від 11.03.2010 р., в якому зазначено про отримання комісії, яку сплачує виробник «Kumas Manyezit Sanayi A.S.», Туреччина продавцю - компанії "INVERELL LIMITED", Кіпр на умовах FOB у розмірі 3% для розчинів та інших вогнетривних виробів. Надана до митного оформлення калькуляція собівартості від 24.11.2014 р. №1143, видана виробником «Kumas Manyezit Sanayi A.S.», визначає собівартість шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 на рівні 120,00 дол.США/т (без урахування звичайного прибутку). При цьому, прайс-лист, складений виробником «Kumas Manyezit Sanayi A.S.», для продажу товару та поставки товару ПАТ «ДМКД» компанією "INVERELL LIMITED" згідно контракту від 11.03.2010 р. без зазначення дати складання, містить відомості щодо вартості шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 на рівні 140,00 Дол.США/т на умовах FOB - порт Туреччини.
В підтвердження вартості продажу товару виробником було надано продавцю інвойс від 09.11.2014 р. №710144 та декларація країни експорту від 12.11.2014 р. №14160400ЕХ091185, на підтвердження зазначеного у прайс-листі рівня вартості.
При цьому, як встановлено судами з доказів, наявних в матеріалах справи, зазначений інвойс не кореспондується за часом складання з калькуляцією собівартості від 24.11.2014 р. №1143. Крім того, в порушення норм МК України відсутній переклад декларації країни експорту від 12.11.2014 р. №14160400ЕХ091185.
Також позивачем в підтвердження митної вартості товару, надавався відповідачу зовнішньоекономічний контракт від 28.01.2014 №14-00157-12, який укладений з компанією «INVERELL LIMITED», Кіпр, за яким товар постачається на умовах DAP - Дніпродзержинськ. В підтвердження вартості продажу товару виробником зазначеної у прайс-листі, було надано продавцю інвойс від 09.11.2014 №710144 та декларацію країни експорту від 12.11.2014 №14160400ЕХ091185.
На підтвердження рівня вартості за зовнішньоекономічним контрактом надано прайс-лист продавця компанії «INVERELL LIMITED» від 24.11.2014 №17328, яким було запропоновано для продажу товару шлакоутворюючі брикети марки KUMSLAG PL66 вартістю 182,00 дол.США/т без зазначення умов та способу поставки. При цьому, рахунком від 09.11.2014 р. №710144 виставленим відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 28.01.2014 р. №14-0157-12 визначено вартість шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 на рівні 257,00 Дол.США/т на умовах DAP-Дніпродзержинськ.
В підтвердження транспортної складової позивачем до митного органу надана копія рахунку від 16.11.2014 р. №1476, що виставлений компанією Realite продавцю - компанії «INVERELL LIMITED», яка містить відомості щодо вартості транспортування FOB - порт Gemlik, Туреччина - DAP - Дніпродзержинськ шлакоутворюючих брикетів марки KUMSLAG PL66 у кількості 476,900 т на рівні 35767,50 Дол.США, що становить 75,00 Дол.США/т. За відомостями коносамента від 16.11.2014 р. №3 фрахт сплачується відповідно до чартер-партії від 20.10.2014 р., однак відсутні відомості щодо платника зазначеного фрахту.
Згідно залізничних накладних від 02.12.2014 №46971461, №46971479 вартість перевезення територією України від порту призначення до м.Дніпродзержинськ зазначеного вантажу вагою 200,00 т складає 12970,00 грн. (з урахуванням курсу на 02.12.2014 - 4,31 Дол.США/т).
У зв'язку із зазначеним вище посадовою особою митного органу здійснено контроль щодо підтвердження митної вартості, за результатами якого прийнято рішення про витребування додаткових документів, таких як: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні доручення та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість основних складових товарів; переклад копії митної декларації країни відправлення.
Однак, позивач в листі від 05.12.2014 р. №062Д/2570, направленому на адресу митного органу, зазначив, що надати додаткові документи підприємство не має можливості, та зазначив, що зазначені у вимогах митного органу документи у відповідності до п.8 ст.55 МК України будуть надані у встановлений законом термін.
До того ж, в обґрунтування заявленої ціни позивачем до митного органу був наданий висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 08.12.2014 р. №ГО-5429 на підтвердження того, що ринкова вартість вогнетривких виробів отриманих за контрактом №14-0157-12 від 28.01.2014, специфікація №7 від 06.10.2014 р. складає: шлакоформуючі брикети KUMSLAG PL66 - 257,00 USD/тн.
Поданий висновок не прийнятий, оскільки досліджується та оцінюється в сукупності з іншими документами, наданими в обґрунтування обраного позивачем методу визначення митної вартості та не може вважатися беззаперечним та переконливим доказом щодо спрямованості виключно доказової бази, наданої позивачем при обранні методу визначення ціни "за ціною контракту".
Враховуючи розбіжності між задекларованою позивачем вартістю товару в митній декларації та визначеною вартістю товару митним органом, ненаданням підтверджуючих ціну товару документів, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 05.12.2014 №110010000/2014/600602/1, відповідно до якого митну вартість скориговано до 750,00 доларів.США за тону, на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу (2 г), зокрема, як зазначено у графі 33 рішення від 05.12.2014 р. №110010000/2014/600602/1, при здійсненні коригування митної вартості за основу взято ціну угоди (1,130 дол.США/кг) ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено за МД від 17.06.2014 р. №110010000/2014/20862, від 17.07.2014 р. №110010000/2014/021125.
У зв'язку з прийняттям митницею рішенням про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні товару, про що видано картку відмови від 05.12.2014 р. №110010000/2014/00487.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи до митного оформлення товару містили розбіжності, не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та не підтверджували числові значення складових митної вартості. Зокрема, інвойс не кореспондується за часом складання з калькуляцією собівартості від 24.11.2014 р. №1143; як до митного органу так і під час судового розгляду справи позивачем в підтвердження різниці між собівартістю 120 дол.США/т та вартістю прайс-листа 140 дол.США/т, не надано документів, які б підтверджували зазначені витрати; у відповідності до коносамента від 16.11.2014 р. №3 фрахт сплачується відповідно до чартер-партії від 20.10.2014 р., однак відомості щодо платника зазначеного фрахту відсутні, будь-яких угод щодо відшкодування вартості перевезення продавцем «INVERELL LIMITED» матеріали справи не містять. Отже суд дійшов висновку, що митним органом правомірно було скориговано митну вартість до 750,00 дол. США/т на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2 (г) відповідно до ст.60 МК України.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи до митного оформлення товару містили розбіжності, не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема числових значень складових митної вартості. А також зазначили, що наданий позивачем до митного органу висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 08.12.2014 року № ГО-5429 не дає можливості визначення митної вартості товару, оскільки досліджується та оцінюється в сукупності з іншими документами, наданими в обґрунтування обраного позивачем методу визначення митної вартості та не може вважатися беззаперечним та переконливим доказом щодо спрямованості виключно доказової бази, наданої позивачем при обранні методу визначення ціни «за ціною контракту».
Суд касаційної інстанції з приводу викладеного зазначає наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з рішенням суду першої інстанції обмежився тільки тим, що товариством не надано документів, що підтверджують числові значення для здійснення митного оформлення товару за контрактом, та не прийняв експертний висновок.
Проте в доводах апеляційної скарги позивач, на спростування висновків суду першої інстанції, вказував на тому, що відповідач неправомірно додав комісійну винагороду до ціни товару, дослідивши аналіз господарських відносин продавця (компанії «INVERELL LIMITED») та виробника продукції, з яким останній уклав дилерську угоду, оскільки відповідно до п. 4 угоди, дилер здійснює замовлення на продукцію по прайс-листу виробника та отримує гарантовану комісійну винагороду від виробника у розмірах, визначених п. 8 цієї угоди. Отже винагорода вже включена до вартості товару. Прайс-лист та дилерський контракт надавався відповідачу. До того ж, всупереч приписам ст. 59 МК України відповідачем безпідставно порівняно в якості ідентичних товарів (до вартості яких відкориговано митну вартість товару який декларувався позивачем) із товарами за МД від 17.06.2014 року № 110010000/2014/020862 та від 17.07.2014 року № 110010000/2014/021125, оскільки порівняні товари мають різні марки, хімічний склад, фізичні властивості та спосіб застосування, тому вказане коригування є протиправним. Крім цього, усі витрати на транспортування включені до ціни товару, та позивачем додатково надавались відповідачу залізничні накладні, а страхування не здійснювалось; експертний висновок підтверджує визначену митну вартість за контрактом, та всі первинні документи подавались відповідачу без перекладу, оскільки в 10-ти денний строк його підготувати було неможливо.
Проте суд апеляційної інстанції не надав оцінку вказаним доводам скаржника в підтвердження числового рівня митної вартості за зовнішньоекономічним контрактом, та не дослідив, чи спростовують такі посилання висновки суду першої інстанції щодо правильності встановлених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості порушень в частині не підтвердження ціни товару визначеній в контракті.
Разом з тим, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи, що допущені порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі 804/6882/15 скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко