24 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 805/1301/16-а
адміністративне провадження № К/9901/28080/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Артвайнері»
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року (Судді: Ястребова Л.В., Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д.),
у справі № 805/1301/16-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «Артвайнері»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби
про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2016 року № 0000113900/3884/10/28-03-47,
12 травня 2016 року Приватне акціонерне товариство «Артемівськ Вайнері» (ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року замінено правонаступником - Приватним акціонерним товариством «Артвайнері», далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ у м. Донецьку) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2016 року № 0000113900/3884/10/28-03-47 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (за контрактом № 05-ех 2014/ЛХ від 05 грудня 2014 року) на загальну суму 539 856 грн. 85 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року скасовано вищенаведену постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано неврахуванням судом апеляційної інстанції, що стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 звільняє від сплати пені суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення і є спеціальною нормою прямої дії та не ставить в залежність необхідність підтвердження форс-мажорних обставин Сертифікатом ТПП. До того ж, свої зобов'язання щодо продажу продукції позивач здійснив без порушенням строків, а виручка контрагента надійшла з порушенням строків.
В надісланих на адресу суду запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказував на правильності рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову у зв'язку з не підтвердженням позивачем форс-мажорних обставин Сертифікатом ТПП, отже підстави для звільнення позивача від сплати пені відсутні.
Колегія суддів зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Артемівськ Вайнері» є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 00412168, місцезнаходження юридичної особи: 84500, Донецька область, місто Артемівськ, вулиця П. Лумумби, будинок 87 та перебуває на податковому обліку у відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8, 79-80).
05.12.2014 року між ПрАТ «Артвайнері» (Продавець) та ТОВ «Легенда Крима» (Покупець) укладено контракт № 05-ех 2014/ЛК, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю ігристе вино з розміщеним на товарі знаком для товарів та послуг, у кількості - 1 000 000 пляшок. Строк дії контракту визначений з моменту його підписання (05.12.2014 року) по 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. В акті перевірки також зазначено, що у відповідності до умов контракту ПрАТ «Артвайнері» ТОВ «Легенда Крима» за період з 16.03.2015 року по 09.04.2016 року товар поставлено, що підтверджується оформленими митними деклараціями: від 04.03.2015 № 700030000/2015/000185, від 04.03.2015 № 700030000/2015/000186, від 12.03.2015 № 700030000/2015/000236, від 12.03.2015 № 700030000/2015/000238, від 16.03.2015 № 700030000/2015/000259, від 16.03.2015 № 700030000/2015/000262, від 16.03.2015 № 700030000/2015/000264, від 27.03.2015 № 700030000/2015/000329, від 27.03.2015 № 700030000/2015/000330, від 27.03.2015 № 700030000/2015/000332, від 03.04.2015 № 700030000/2015/000374, від 06.04.2015 № 700030000/2015/000386, від 09.04.2015 № 700030000/2015/000408, від 09.04.2015 № 700030000/2015/000411, від 30.07.2015 № 700030000/2015/000872.
У період з 03 березня 2016 року по 11 березня 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірки Приватного акціонерного товариства «Артемівськ Вайнері» з питань дотримання вимог валютного законодавства в частині дотримання термінів розрахунків в іноземній валюті за період з 04 березня 2015 року по 30 липня 2015 року щодо виконання контракту від 05.12.2014 № 05-ех 2014/ЛК.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 84/28-03-47/00412168 з висновками про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами і доповненнями при виконанні контракту від 05.12.2014 №05-ех 2014/ЛК з ТОВ «Легенда Крыма» (м. Москва, Російська Федерація) у зв'язку з несвоєчасним надходженням валютної виручки у сумі 16 662 060,00 рос. руб. (а.с.36-40).
Надіслані позивачем 28 березня 2016 року за № 625 заперечення на акт перевірки, 13 квітня 2016 року залишені відповідачем без задоволення, а висновки акта перевірки без змін, про що складено відповідь № 3734/10/28-03-47 (а.с. 53, 57-61).
На підставі висновків акту перевірки та пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 4 Закону № 185/94-ВР, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2016 року №0000113900/3884/10/28-03-47, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 539 856,85 грн (а.с. 35).
Як встановлено судами, між сторонами відсутній спір щодо суми нарахованої пені та факту порушення підприємством строків розрахунків в іноземній валюті.
Спірним у справі є правомірність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у 2015 році з врахування того факту, що позивач здійснює свою діяльність на території антитерористичної операції, а склад правопорушень доводиться податковим органом відсутністю у позивача підтверджуючого Сертифікату ТПП про настання форс-мажорних обставин.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов посилався на те, що зі змісту ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивач та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, у випадках порушення ними норм статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Постанов Національного банку України, законодавчо звільнені від сплати пені. При цьому ст. 4 вказаного Закону не ставить у залежність наявність або відсутність форс-мажорних обставин як підставу для звільнення платників податків від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, навпаки вказував на те, що обов'язковими підставами для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, визначених відповідно до Закону України №185/94 є знаходження суб'єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції та наявність підтверджуючого сертифікату Торгово - промислової палати про форс-мажорні обставини, який в свою чергу у позивача відсутній.
Оцінюючи спірні правовідносини суд касаційної інстанції зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 4 Закону № 185/94 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ (далі - Закон № 1669), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Артемівськ (зараз - м. Бахмут) (місто, де здійснювало та здійснює господарську діяльність Підприємство).
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 року.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним Розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Артемівськ (зараз - м. Бахмут), де зареєстрований та здійснював свою діяльність позивач.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що позивач є суб'єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки самого лише факту здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції достатньо для визнання його таким.
Крім цього, статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.
Разом з тим, аналізуючи приписи Закону № 1669, слід зробити висновок про те, що невиконання зобов'язання особою може бути підтверджено обставинами непереборної сили, що звільняє таку особу від відповідальності, однак вказані зобов'язання випливають з інших правовідносин, а не тих, які є сферою регламентації Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Норма, передбачена статтею 10 Закону № 1669 є загальною і поширюється на інші види невиконаних зобов'язань, а відтак не може бути застосована до спірних правовідносин з огляду на те, що вони регулюються спеціальною нормою, а саме - статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка прямо передбачає застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, що порушили терміни розрахунків, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.
Відтак, враховуючи, що позивач в охоплений перевіркою період здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, то у Інспекції були відсутні правові підстави для нарахування йому пені в порядку статті 4 Закону №185.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 02 жовтня 2018 року у справі №805/2130/17-а (адміністративне провадження №К/9901/4715/17), від 05 лютого 2019 року у справі №812/325/15 (адміністративне провадження №К/9901/27111/18), від 14 березня 2019 року у справі №812/259/16 (адміністративне провадження №К/9901/27400/18), від 29 січня 2019 року по справі № 805/4530/15-а (№ К/9901/25910/18).
З огляду на викладене, відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність підтвердження Сертифікатом ТПП підстав для звільнення від відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, оскільки стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка є спеціальною в даних правовідносинах прямо передбачає звільнення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення від відповідальності за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону.
Крім цього суд касаційної інстанції звертає увагу, що позивач, 29 березня 2016 року звертався до Донецької Торгово-промислової палати із заявою № 627 про надання письмової юридичної консультації з проханням надання роз'яснення щодо необхідності отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від стягнення пені, передбаченої статтею 4 Закону № 185/94-ВР (а.с. 62).
Донецька торгово-промислова палата, листом № 453/12.1-21-03 від 21 квітня 2016 року надала відповідь на заяву позивача від 29 березня 2016 року № 627 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, якою роз'яснює що не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин. Торгово-промислова палата України, як організація, що у відповідності до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видає сертифікат про такі обставини, повідомила про відсутність в даному випадку необхідності отримання такого сертифікату через наявності норми прямої дії (а.с. 66-67).
За вимогами статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Артвайнері» задовольнити. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року у справі № 805/1301/16-а скасувати. Залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року у справі № 805/1301/16-а.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко