24 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1297/20 пров. № А/857/10310/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Шевчук С.М., Шинкар Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Главачем І.А. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач) щодо не зарахування до її пільгового стажу періоду роботи з 22.08.1992 по 28.04.2005 та припинення виплат пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов'язати зарахувати до пільгового стажу вказаний період роботи, а також відновити з вересня 2019 року виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 позов було задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскільки записи трудової книжки містять неточності, а в результаті проведеної перевірки в Долинському архівному відділі встановлено, що за період з 2000-2005 роки позивач працювала оператором комп'ютерного набору, що підтверджено відповідним наказом, наказами про надання відпустки, тобто на посаді, що не передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, 16.09.2019 Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ прийнято рішення, яким відмовлено у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах за спірний період роботи позивача. У зв'язку з нововиявленими обставинами, комісією було відкликано рішення №33 від 28.02.2019. Вказує, що оскільки посада оператора комп'ютерного набору не передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій (посад) та показників, а наявного (підтвердженого) стажу роботи 6 років 1 місяць 5 днів недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах, пенсійним фондом правомірно прийнято рішення про зупинення виплати пенсії.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1986 ОСОБА_1 була прийнята з 16.07.1986 в Долинську районну друкарню на посаду складача на наборних рядковідливних машинах V розряду, 31.12.1999 переведена на посаду оператора комп'ютерного набору по 5 розряду, 15.05.2012 звільнена з посади згідно ст.40 п.1 КЗпП України.
28.02.2019 Комісією при ГУ ПФУ, за результатами розгляду заяви позивача, було прийнято рішення №33 від 28.02.2019 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до Списку №2, розділу ХХV, позиції 25а, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, а саме : з 16.07.1986 по 21.08.1992, з 29.04.2000 по 23.03.2004, з 01.04.2004 по 20.04.2004, з 01.05.2004 по 17.05.2004, з 01.06.2004 по 23.06.2004, з 01.07.2004 по 20.07.2004, з 01.08.2004 по 20.08.2004, з 01.09.2004 по 18.09.2004, з 01.10.2004 по 11.10.2004, з 01.11.2004 по 23.12.2004, 01.01.2005 по 27.01.2005, з 01.02.2005 по 28.04.2005 на посаді набирача на складально-рядковідливних машинах.
З 18.01.2019 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується витягом з підсистеми ІКІС ПФУ.
У зв'язку з виявленими неточностями записів у трудовій книжці позивача, відповідачем було проведено перевірку документів про стаж роботи позивача в архівному відділі, висновки якої викладено в акті перевірки №278/ДЛ/2/5 від 01.08.2019.
Перевіркою книги наказів, відомостей про нарахування заробітної плати за 1986-2001 роки встановлено невідповідність записів трудової книжки позивача записам у книзі наказів та відомостях про нарахування заробітної плати.
16.09.2019 відповідачем прийнято рішення про зарахування позивачу до стажу роботи на пільгових умовах період її роботи з 16.07.1986 по 21.08.1992 на посаді набирача на складально-рядковідливних машинах, що дає право на призначення пільгової пенсії та відмовлено у підтвердженні стажу роботи на пільгових умовах на цій же посаді період з 29.04.2000 по 28.04.2005, оскільки первинними документами не підтверджується зайнятість заявниці на пільговій посаді. У рішенні зазначено, що комісією враховано, що за результатами документальної перевірки позивач з 31.12.1999 переведена на посаду оператора комп'ютерного набору і значилась на цій посаді протягом 1999-2003 років, про що свідчать накази про надання чергової відпустки, де вказана її посада, накази про її переведення на 0,75 і 0,50 окладу (в 2000 та в 2002 роках).
27.09.2019 Листом відповідача за вих.№17233/03 начальника Долинського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) запропоновано припинити виплату пенсії позивачу з вересня 2019 року, розрахувати переплату з часу призначення, обчислити стаж роботи (в тому числі на пільгових умовах) для визначення права на пенсію на пільгових умовах з врахування рішення Комісії.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулася із даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зарахований позивачу стаж роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії 6 років 1 місяць 7 днів, а також 5 років за період з 29.04.2000 по 29.04.2005 є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції вірно врахував, що згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.
Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах : а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів України №1173 від 22.08.1956, посада лінотипіста віднесена до робіт і посад, які пов'язані із шкідливими і важкими умовами праці (пункт «а» розділу XXVII Поліграфічне виробництво).
Списком №2, затвердженого постановою Кабінету міністрів СРСР №10 від 26.01.1991, до робіт і посад, які пов'язані із шкідливими і важкими умовами праці віднесено, зокрема, посада складача на складально-рядковідливних машинах. Списками №2, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 та №36 від 16.01.2003, до робіт і посад, які пов'язані із шкідливими і важкими умовами праці віднесені посада складача на складально рядковідливних машинах та посада набирача на складально-рядковідливних машинах, відповідно.
Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Якщо атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність в сукупності таких умов як наявність професії та виробництва в Списках, наявність уточнюючої довідки належної форми, яка повинна відповідати первинним документам, що підтверджують зайнятість особи у шкідливих умовах праці, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до п.4.2 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 4.3 Порядку №383 визначено, що у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.081997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.081992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п.4.2 цього Порядку (п.4.4 Порядку №383).
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (надалі також - Мінпраці) №41 від 01.09.1992 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно п.4 Порядку проведення атестації та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до п.8, 9 Порядку №442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Згідно пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано : періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п.20 Порядку №637).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути : карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Суд першої інстанції вірно вказав, що аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» та Порядку №442 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу, а відтак, як наслідок, і виникнення права на пенсію на пільгових умовах.
Верховний Суд України у постановах від 10.03.2015 по справі №21-51а15), від 10.09.2013 по справі №21-183а13), від 02.12.2015 по справі №21-1329а15), від 12.04.2016 по справі №21-6501а15, а також Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 по справі №732/2003/14, від 27.02.2018 по справі №766/17530/16-а, від 03.04.2018 по справі №132/3610/16-а, від 15.05.2018 по справі №504/1231/16-а, висловлювали правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Як з'ясовано судом першої інстанції, позивачу не зараховано стаж роботи на посаді складача на наборних рядковідливних машинах ВКП «Долинська друкарня» з 22.08.1992 по 28.04.2000 до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тобто період після 21.08.1992), з підстав відсутності результатів атестації, а з 29.04.2000 по 28.04.2005 у зв'язку з не підтвердженням зайнятості на посаді первинними документами.
Рішенням комісії при ГУ ПФУ від 16.09.2019 про результати розгляду заяви відмовлено позивачу у підтвердженні періоду роботи з 29.04.2000 по 28.04.2005 у зв'язку з непідтвердженням зайнятості заявниці на пільговій посаді первинними документами (у зв'язку з тим, що за результатами документальної перевірки встановлено, що позивач з 31.12.1999 переведена на посаду оператора комп'ютерного набору і значилась на цій посаді протягом 1999-2003 років). Зараховано тільки до стажу роботи період з 16.07.1986 по 21.08.1992.
Згідно записів трудової книжки позивач у період з 16.07.1986 по 15.05.2012 працювала на посаді набирача на наборних рядковідливних машинах 5 розряду ВКП «Долинська друкарня». У вказаний період, а саме з 16.07.1986, наказом ВКП «Долинська друкарня» підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №2 посаду набирачі на складально-рядковідливних машинах, до пільгового стажу зараховувати дні фактичної зайнятості в цих умовах протягом повного робочого дня (не менше 80% робочого часу), встановлено додаткову відпустку за роботу в шкідливих умовах праці в розмірі 4 календарних дні та інші додаткові умови.
На документальне підтвердження зайнятості позивача за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці позивач також надала висновок №1954 від 06.06.2005 Державної експертизи умов праці за посадою набирачі на складально-рядковідливних машинах, карту умов праці ВКП «Долинська друкарня», відповідно до якої робоче місце слід вважати з шкідливими та важкими умовами праці, що відповідає Списку №2, пункту 2, карту фотографії робочого дня ВКП «Долинська друкарня» від 21.03.2005.
У рішенні комісії при ГУ ПФУ №126 зазначено, що листом Департаменту соціальної політики облдержадміністрації №34-04.2-12/09 від 10.09.2018 підтверджено, що атестація робочих місць (на підставі наказу №4 від 29.04.2005 у ВКП «Долинська друкарня») на підприємстві є вперше проведеною.
Судом встановлено, що у період роботи позивача підприємство, на якому працювала позивач, проводило атестацію робочих місць, і вперше її проведено 29.04.2005 згідно наказу №4 від 29.04.2005.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі пункту 4.4 Порядку №383 до пільгового стажу позивачу слід зарахувати 5-річний період роботи на вказаному підприємстві, що передує даті видання наказу про результати атестації, який становить з 29.04.2000 по 29.04.2005.
Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 на час звернення до відповідача із заявою про призначення їй пенсії мала необхідний стаж роботи та вік, що давали їй право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року по справі №300/1297/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Т. І. Шинкар