24 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/4078/20 пров. № А/857/14793/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Онишкевича Т. В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Гром І. І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року про забезпечення позову в справі № 380/4078/20 (головуючий суддя - Мричко Н. І., м. Львів) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” до інспектора праці Головного управління Держпраці у Львівській області Веліахмедова Бориса Заїдовича, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, скасування припису,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.05.2020 № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС про накладення на ТзОВ “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” штрафу, в розмірі 613990 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі; зупинення примусового стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.05.2020 № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС про накладення на ТзОВ “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” штрафу, в розмірі 613990 грн. у виконавчому провадженні №63182116 від 07.10.2020, що здійснюється Святошинським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Дане клопотання мотивоване тим, що заходи з примусового виконання оскаржуваної постанови можуть створити суттєві перешкоди у здійсненні товариством господарської діяльності, що завдасть ТзОВ “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” збитків фінансового характеру. Крім цього, продовжує Позивач, під час примусового виконання оскаржуваної постанови буде здійснено звернення на стягнення майна позивача, накладено заборону розпоряджатися майном, а тому у разі невжиття заходів забезпечення позову, істотно ускладниться та унеможливиться ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року заяву задоволено частково. Зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.05.2020 № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС, яке здійснюється в межах виконавчого провадження №63182116, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/4078/20. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погодившись із постановленою ухвалою, відповідачем - Головним управлінням Держпраці у Львівській області подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати ухвалу про забезпечення адміністративного позову та прийняти нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної та необґрунтованої ухвали, яка підлягає скасуванню. Зазначено, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку та можливість заподіяння правам, свободам та інтересам позивача шкоди, яку неможливо виправити, а зупинення дії постанови про накладення штрафу від 06 травня 2020 року буде вирішенням спору по суті справи.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Отже процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За правилами ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Встановлено, що 06.05.2020 начальником Головного управління Держпраці у Львівській області Вільховою О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС про накладення на ТзОВ “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” штрафу в розмірі 613990 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.05.2020 № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС.
Також встановлено, що Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.05.2020 № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС.
07.10.2020 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Аксьоновим І.О. відкрито виконавче провадження №63182116 з приводу примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.05.2020 № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС.
Отже, з огляду на фактичне пред'явлення оспорюваної постанови про накладення штрафу до примусового виконання та вчинення органом державної виконавчої служби дій з виконання такої, можна стверджувати, що наразі існує очевидна та реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТзОВ “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” до ухвалення рішення по суті у справі № 380/4078/20. Також у випадку встановлення за результатами судового розгляду справи № 380/4078/20 протиправності оспорюваної постанови, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат для відновлення своїх порушених прав та повернення власного майна (коштів), на яке може бути звернуте стягнення у разі примусового виконання вказаної вище постанови органу Держпраці.
Як наслідок, стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.05.2020 № ЛВ11350/462/ПД/НД/АВ/ФС підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №380/4078/20.
У контексті наведеного суд зазначає, що визначений судом спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, є достатнім для захисту оспорюваних прав та інтересів ТзОВ “ВИТЯЗЬ ГРУП-УКРАЇНА” та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища товариства до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У справі “Беєлер проти Італії” Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено “справедливий баланс” між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі “Інтерсплав” проти України” Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати “справедливий баланс” між інтересами особи і суспільства.
Колегія суддів наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заявником в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову наведено достатні аргументи, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження того, що даним заходом забезпечення позову може бути завдана більша шкода, ніж та, якій можна запобігти, натомість заявником доведено, що застосуванням даного заходу можна запобігти значно більшій шкоді, ніж та, яка може бути завдана.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року про забезпечення адміністративного позову в справі № 3880/4078/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Т. В. Онишкевич
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 24 грудня 2020 року.