24 грудня 2020 року ЛьвівСправа № 500/1387/20 пров. № А/857/12428/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,
за участі секретаря судового засіданні Чопко Ю.Т.,
представника відповідача Хрущ Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 500/1387/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції України про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд-
16 червня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності про скасування наказу управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №59 від 12.05.2020 про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора з особливих доручень, відділу зв'язків з громадськістю УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та начальника відділу зв'язків з громадськістю УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказу управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №59 від 12.05.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним, постановленим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, позивачі оскаржили його до суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою позов задовольнити повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року скасовано та ухвалено постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції України про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №59 від 12.05.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" у частині, яка стосується підстав для притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за порушення частини 2 статті 31, частини 2 статті 37, частини 2 статті 44, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 3 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179.
Стягнуто за рахунок бюджетного фінансування Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (КОД ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Ф.Ернеста, 3 на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 , адреса: Тернопільська область, Бережанський район, село Комарівка) та ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1051 грн. кожному.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовлено.
Представник позивачів до закінчення судових дебатів зробив заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, докази понесення яких будуть надані суду додатково. У зв'язку з вказаною заявою представник позивачів у п'ятиденний строк, з моменту проголошення судового рішення, подав заяву про винесення судом додаткового рішення про відшкодування понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі.
Позивачі були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до вимог ст.124 КАС України, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули, представник позивачів подав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення без його участі. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.
Відповідач подав заяву про зменшення витрат на правничу допомогу у справі, покликаючись на їх явне завищення та не співмірність обсягу наданих адвокатом послуг.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених законодавчих положень дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивачем долучило договір про надання правової допомоги від 27.05.2020, укладений з однієї сторони адвокат Самуляк Михайло Юрійович та Івасів Ігор Володимирович, М'ялковська Олександра Миколаївна, з іншої сторони, за яким адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим даним договором.
Пунктом пп. 4.2. п. 4 договору про надання правової допомоги передбачено, що вартість години роботи адвоката становить 500 грн.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Самуляком М.Ю., акту наданих послуг від 07 грудня 2020 року, адвокат надав клієнтам наступні послуги:
Підготовка та вручення адвокатського запиту в УПП в Тернопільській області ДПП (збір доказів, які необхідні, на думку адвоката для задоволення позову позивачів) - 1 година - 500 грн;
Підготовка та вручення адвокатського запиту в Тернопільський відділ поліції ГУНП в Тернопільській області (збір доказів, які необхідні, на думку адвоката для задоволення позову позивачів) - 1 година - 500 грн;
Підготовка та відправлення поштою адвокатського запиту в Комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської обласної ради (збір доказів, які необхідні, на думку адвоката для задоволення позову позивачів) - 1 година - 500 грн;
Підготовка та подання позовної заяви з додатками до Тернопільського окружного адміністративного суду - 8 годин - 4000 грн;
Участь адвоката у судовому засіданні 11 серпня 2020 року в Тернопільському окружному адміністративному суді - 0,5 годин - 250 грн;
Участь адвоката у судовому засіданні 31 серпня 2020 року в Тернопільському окружному адміністративному суді - 1 година - 500 грн;
Підготовка та подання апеляційної скарги з додатками до Восьмого апеляційного адміністративного суду - 8 годин - 4000 грн;
Участь адвоката у судовому засіданні 03 грудня 2020 року у Восьмому апеляційному адміністративному суді - 0,5 годин - 250 грн.
Кількість годин, що потрачена на надання послуг адвокатом - 21 година. Всього вартість виконаних робіт становить 10500 грн.
На підтвердження оплати позивачами наданих вище послуг заявниками надано суду довідки №10, №11 від 07.12.2020, складені адвокатом Самуляком М.Ю.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем в порушення ч. 7 ст. 134 КАС України не надано жодних доказів щодо не співмірності розміру понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу, складності справи та обсягу наданих послуг.
Також судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Із змісту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 року вбачається, що адміністративний позов задоволено частково, у зв'язку з чим присуджено позивачам понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 1051 грн кожному, що складає 50 відсотків понесених позивачами витрат по сплаті судового збору.
Як наслідок приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що понесені позивачами витрати на професійну правничу допомогу підлягають присудженню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а зокрема 2625 грн. кожному.
Керуючись статтями 137, 139, 143, 230, 252, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетного фінансування Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (КОД ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Ф.Ернеста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 , адреса: Тернопільська область, Бережанський район, село Комарівка) та ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2625 грн (дві тисячі шістсот двадцять п'ять гривень) кожному.
У задоволенні решти вимог обумовленої заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Т. В. Онишкевич
Т. І. Шинкар
Повний текст додаткової постанови складено 24 грудня 2020 року.