Справа № 240/9771/19
Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
24 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (постановлену у м. Житомирі 07.09.2020) у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення коштів,
Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 1477894,09 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 закрито провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.238 КАС України у зв'язку із тим, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Також вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про стягнення судового збору в сумі 19210 грн з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод".
Не погоджуючись із вказаною ухвалою у частині відмови у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" судового збору в сумі 19210 грн, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 у вказаній частині та прийняти нове рішення про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь Офісу великих платників податків ДПС судового збору в сумі 19210 грн, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст.140 та ч.2 ст.139 КАС України, адже позивач подав заяву про відмову від позову у зв'язку із тим, що ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" задовольнив його вимоги після подання позовної заяви та сплатив борг у повному обсязі, а тому суд за заявою позивача повинен був присудити всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 02.08.2019 Офіс великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 1 477 894,09 грн.
За подання вказаної позовної заяви Офіс великих платників податків ДФС сплатив судовий збір у сумі 19 210 грн згідно платіжного доручення від 28.08.2019 №2375.
Станом на 03.09.2020 ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" погашено заборгованість про стягнення якої подано вказаний позов, у зв'язку із чим 07.09.2020 Офіс великих платників податків ДПС подав до суду першої інстанції заяву про відмову від позову на підставі ч.1 ст.189 КАС України у якій також просив суд, керуючись ст.140 КАС України присудити понесені ним судові витрати із відповідача.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 закрито провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.238 КАС України у зв'язку із тим, що позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Також вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про стягнення судового збору в сумі 19210 грн з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з огляду на те, що згідно із частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, однак матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат пов'язаних із залученням свідків та/або проведенням експертиз у даній справі.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Згідно із ч.1 ст.189 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ст.140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Апеляційний суд зауважує, що положення ч.2 ст.139 КАС України у даному випадку безпідставно застосовані судом першої інстанції, адже вказана норма регулює розподіл судових витрат при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень. Тобто, дана норма застосовується для вирішення питання про розподіл судових витрат під час ухвалення судового рішення про задоволенні позову суб'єкта владних повноважень.
Водночас, розподіл судових витрат у випадку коли позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви врегульовано ст.140 КАС України, яка передбачає, що у такому разі суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Колегія суддів наголошує на тому, що ст.140 КАС України не містить обмежень щодо її застосування до позивачів - суб'єктів владних повноважень, а вжиття законодавцем у тексті вказаної норми займенника "всі" свідчить про те, що на користь позивача суд присуджує із відповідача всі без винятку витрати у справі, які понесені позивачем. у тому числі й витрати на сплату судового збору.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив помилку у застосуванні вказаних норм процесуального права та безпідставно відмовив у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про стягнення судового збору в сумі 19210 грн з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", у той час як наявні всі юридичні факти з якими КАС України необхідні для задоволення вказаної заяви, а саме: 1) понесення позивачем витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, 2) відмова позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, 3) подання позивачем до суду заяви про присудження понесених ним у справі витрат із відповідача.
У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що спірна ухвала у частині розподілу судових витрат є незаконною внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про стягнення судового збору в сумі 19210 грн з ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 необхідно скасувати у вказаній частині із прийняттям нового рішення про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь Офісу великих платників податків ДПС судового збору в сумі 19210 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Офісу великих платників податків ДПС до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення коштів скасувати в частині розподілу судових витрат.
Прийняти у вказаній частині нове судове рішення про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь Офісу великих платників податків ДПС судового збору в сумі 19210 грн.
В решті ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.