Справа № 320/2618/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
24 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) № 12 "Джерельце" Білоцеркіської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцеркіської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області із позовом до Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) № 12 "Джерельце" Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд.137, шляхом зобов'язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усуненню порушень зазначених в акті перевірки №10 від 10.01.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевірки Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцеркіської міської ради Київської області встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач та особа, яка не брала участі у розгляді справи, проте вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки - Білоцерківська міська рада Київської області, звернулись з апеляційними та посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вимоги апеляційних скарг обґрунтовують, зокрема, тим, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги та надано правову оцінку, що відповідачем були вжиті дієві заходи реагування на усунення виявлених перевіркою порушень. Також, апелянти зазначають, що судом першої інстанції не було враховано, що інші встановлені перевіркою порушення відповідач не може виконати через наявність обмеженого фінансування та будуть усунуті поступово після виділення відповідних коштів з міського бюджету. Апелянти вважають, що застосований судом захід реагування є неспівмірним із виявленими порушеннями.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що з доводами апеляційних скарг категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку дослідженим доказам у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Разом з цим, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем не були усунуті порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, що також визнається апелянтом в апеляційній скарзі. При цьому, вказані порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача у відповідача необхідної системи заходів для виявлення пожежі, оповіщення про пожежу, швидкого реагування на неї та безпечну евакуацію людей.
За наведених у відзиві обставин, позивач просить суд апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року без змін.
У судове засідання учасники судового процесу явку уповноважених представників не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та у передбачений законодавством строк.
Протокольною ухвалою судом було відмовлено у задоволенні клопотань апелянтів про відкладення апеляційного розгляду справи, продовжено строк розгляду даної справи на термін, що не перевищує п'ятнадцять днів та на підставі приписів ч. 1 ст. 311, а також ч.2 ст. 313 КАС України вирішено перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.01.2020 на підставі наказу ГУ ДСНС України в Київській № 1412 від 27.12.2019, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №11016 від 27.12.2019, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцерківської міської ради Київської області.
За результатами перевірки складений акт №10 від 10.01.2020 у якому зафіксовано 13 порушень, що можуть призвести до пожежі або надзвичайної ситуації або надзвичайної ситуації.
Акт перевірки №10 від 10.01.2020 підписаний відповідачем, з відмітною про усунення виявлених порушень у разі наявності фінансування.
25.06.2019 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області винесено припис № 209 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцерківської міської ради Київської області.
З огляду на встановлені порушення зафіксовані у акті №10 від 10.01.2020, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, позивач звернувся до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцерківської міської ради Київської області.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів усунення усіх порушень, вказаних в акті перевірки. Крім того, судом встановлено, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей
З огляду на зазначене, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) №12 "Джерельце" Білоцерківської міської ради Київської області, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усуненню порушень зазначених в акті перевірки №10 від 10.01.2020.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Приписами статті 66 Кодексу Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (далі - КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).
Аналогічна правова норма закріплена у абз. 1 частини 5 статті 4 Закону № 877-V.
Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, відповідач частково усунув виявлені позивачем порушення, що підтверджується даними, зокрема, Акта перевірки № 432 від 04.12.2020. При цьому, суд звертає увагу, що станом на час розгляду апеляційної скарги, відповідачем або апелянтом не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки, у тому числі наступних порушень: не обладнано будівлю об'єкту системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5.-56:2014; не обладнано будівлю (об'єкту) системою оповіщення про пожежу; будівля об'єкту не обладнана пристоями блискавко-захисту будівель відповідно до вимог.
Отже з наведеного вбачається, що закладом освіти так і не усунуто усіх порушень, які виявлені позивачем.
При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Верховного суду, викладену, зокрема, у п. 31 постанови від 07.10.2019 у справі №815/140/18 у якій судом зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Суд також зазначає, що згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 КЦЗ, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду даної справи в суді повністю не усунуті, суд дійшов висновку, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов'язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Посилання відповідача на обмежене фінансування закладу не заслуговують на увагу, оскільки наявність порушень в першу чергу ставлять під загрозу життя дітей та працівників закладу та не звільняють від дотримання законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
При прийнятті рішення колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду висловлені у справах № 823/589/16 та № 640/4506/19.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що часткове усунення виявлених позивачем порушень не спростовує фату наявності правових підстав для вжиття обраного позивачем та застосованого судом заходу реагування з огляду на сукупність порушень у сфері пожежної безпеки.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, натомість апелянтами вказаних висновків суду першої інстанції не спростовано.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи суб'єкта владних повноважень не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Дошкільного навчального закладу (центр розвитку дитини) № 12 "Джерельце" Білоцеркіської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович