Справа № 810/3568/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
23 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря: Вовк І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з 01.05.2018 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (код ЄДРПОУ 37892505) з 01.05.2018 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
19.08.2020 року від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд роз'яснити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №810/3568/18.
В даній заяві позивач просить роз'яснити, чи підлягає застосуванню формула, визначена п. 9 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також просить роз'яснити, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року вказану заяву було задоволено. Роз'яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 в адміністративній справі №810/3565/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210. Роз'яснено, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд першої інстанції виходив з того, що для правильного та повного виконання судового рішення наявні підстави для роз'яснення судового рішення з метою усунення будь-яких неточностей у трактуванні його резолютивної частини.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційної скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що в мотивувальній частині рішення суду від 10 вересня 2018 року у справі № 810/3568/18 відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Разом з тим, у резолютивній частині рішення суду не зазначений висновок про визначення розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії, що викликає труднощі при його виконанні.
У зв'язку з цим суд першої інстанції вважав можливим роз'яснити, що при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати встановлено законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5 без застосування формули, зазначеної в Порядку, оскільки під час прийняття рішення у справі № 810/3568/18 судом не досліджувалось застосування такої формули.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 про роз'яснення судового рішення суд першої інстанції зазначив, що у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 не зазначений висновок про визначення розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що викликає труднощі при виконанні даного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить роз'яснити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року, а саме чи підлягає застосуванню формула, визначена п. 9 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції була надана правова оцінка розміру та порядку перерахунку позивачу пенсії та прийнято рішення, яким зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести позивачу з 01.05.2018 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У мотивувальній частині рішення відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас, у рішенні суду не зазначено висновок про визначення розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що викликає труднощі при виконанні даного судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно роз'яснив рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року в адміністративній справі №810/3568/18.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.
Суддя Черпіцька Л.Т.
Повний текст постанови виготовлено - 24 грудня 2020 року.