Справа № 640/5199/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
24 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:
- визнати неправомірною відмову Міністерства оборони України у встановлені позивачу нового посадового окладу, та такою, що порушує Конституцію України, Закони та Цивільний кодекс України;
- зобов'язати Міністерство оборони України до 01.04.2020 внести зміни в графу №31 переліку посадових окладів по нетиповим (Типовим) посадам, із зазначенням посади начальника інженерної служби (служби РАВ) дивізії;
- зобов'язати Міністерство оборони України з 01.04.2020 встановити ОСОБА_1 новий посадовий оклад в розмірі 5920,00 грн (30 тарифний розряд) та направити до Одеського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, довідку про розмір нового посадового окладу ОСОБА_1 з 01.04.2020.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняте нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що посадовий оклад штатної посади «підполковник» не може дорівнювати посадовому окладу заступника командира окремого батальйону (24 тарифний розряд), штатна посада якого «майор».
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що перерахунок пенсії позивача здійснено виходячи з того, що тарифний розряд позивача складає 24, хоча позивач вважає, що має бути застосований тарифний розряд 30.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років, яка розрахована з посадового окладу 5070,00 грн. (а.с.10).
У січні 2020 року позивач звернувся до Міністерства оборони України з заявою від 10.01.2020 в якій висловив власну незгоду з обґрунтованістю посадового окладу (ПО) при перерахунку пенсії в сумі 5070 грн (24 тарифний розряд) та одночасно просив відповідача встановили правильний посадовий оклад, як начальнику інженерної служби (НІС) 1 аеромобільної дивізії, який за своєю значимістю, складністю і відповідальністю відповідав навіть не ПО командира 95 осіб (25 тарифний розряд), а відповідав ПО заступнику командира полку в розмірі 5920 грн (30 тарифний розряд) (а.с.5-6)
Листом від 10.02.2020 №106/14/2/223/л Міністерство оборони України повідомило позивача про те, що оскільки посаду начальника інженерної служби дивізії не зазначено у додатках 1- 22 до наказу № 90, які визначають тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, то тарифний розряд встановлено за додатком 24 наказу в сумі 5070,00 гривень (24 тарифний розряд). Підстави для зміни розміру посадового окладу у Одеського територіального центру комплектування та соціальної підтримки відсутні (а.с.9).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновків, що посадовому окладу позивача відповідає тарифний розряд 24, внаслідок чого підстави для застосування до позивача тарифного розряду 30 відсутні.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII)) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами 2, 3 ст.51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Так, згідно з пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (далі - Постанова №45) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Пунктом 1 Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 704.
Пунктом 1 Постанови № 704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (із змінами), з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Міністерством Оборони України затверджено наказ від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Даним наказом затверджено, в тому числі, співвідношення встановлених до 01 березня 2018 року окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатку 24 до цього наказу.
Так, посадовий оклад при перерахунку пенсії позивача визначено відповідно до постанови КМУ №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказу МОУ від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних сил України».
З листа від 10.02.2020 №106/14/2/223/л вбачається, що оскільки посаду позивача не було зазначено у додатках 1-22 до наказу №90, які визначають тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу ЗСУ згідно зі схемами, тарифний розряд встановлено за додатком 24 наказу №90 (а.с.16-18) в сумі 5070,00 грн (24 тарифний розряд). Відповідно до додатку 24 наказу №90 тарифний розряд розраховується також виходячи із суми раніше нарахованого пенсійного забезпечення, яке позивачу у 2008 році нараховано з 1085 грн, що відповідає 24 тарифному розряду та застосовано нарахування пенсії виходячи з посадового окладу 5075,00 грн.
Відтак, до 01.01.2018 посадовий оклад позивача встановлено на рівні 1085 грн, при цьому, останнім не оскаржувався факт встановлення посадового окладу з 01.01.2008 в сумі 1085 грн.
З огляду на зазначене, оскільки відповідно до Додатку 24 до Наказу №90, тарифному розряду « 24» відповідає розмір посадового окладу, встановленого (обчисленого) до 01 березня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 в сумі 1085-1099,99 грн., колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що підстави для застосування до позивача тарифного розряду « 30» (1190-1167,99 грн.) відсутні, а позовні вимоги в частині визнання неправомірною відмови Міністерства оборони України у встановлені ОСОБА_1 нового посадового окладу та зобов'язання Міністерство оборони України з 01.04.2020 встановити ОСОБА_1 новий посадовий оклад в розмірі 5920,00 грн (30 тарифний розряд) задоволенню не підлягають.
Водночас, не підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства оборони України до 01.04.2020 внести зміни в графу №31 переліку посадових окладів по нетиповим (Типовим) посадам, із зазначенням посади начальника інженерної служби (служби РАВ) дивізії, оскільки жодних обґрунтувань неправомірності, незаконності або необґрунтованості вказаного наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Текст постанови виготовлено 24 грудня 2020 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма