П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2120/20
Головуючий в 1 інстанції: Устинова І.А.
Дата і місце ухвалення 10.08.2020р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року, базовий місяць - грудень 2014 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року, базовий місяць - грудень 2014 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби та зобов'язано нарахувати та виплатити її виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. В частині встановлення базового місяця суд відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вимог, в задоволенні яких відмовлено, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на не правильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до не правильного вирішення справи.
Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі не розглянуто питання правильності застосування відповідачем місяця підвищення посадових окладів для військовослужбовців (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення. Вважає, що підвищення премії не є підставою для зміни базового місяця для нарахування індексації. Підтвердженням того, що посадовий оклад відповідача не змінювався є витяг з його послужного списку. Таким чином, розрахунок індексації грошового забезпечення за спірний період має здійснюватись відповідачем із застосування базового місяця - грудень 2014 року.
У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та прийняття нової постанови про задоволення позову у повному обсязі.
Військова частина НОМЕР_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з серпня 1994 року проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 05.08.2019 року №376 майора ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас за пп. “к” п.2 ч.5 ст.26 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу”.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №243 від 01.10.2019 року позивача виключено з 01.10.2019 року зі списків особового складу та направлено для зарахування на військовий облік до Васильківського ОМВК Київської області.
02.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, у якій просив надати інформації про нараховану, або ту що повинна бути нарахована йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 28.02.2018 року.
Листом від 11.12.2019 року №350/174/308/1240/ПС військова частина НОМЕР_1 направила на адресу позивача довідку-розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, згідно якої виплачена позивачу індексація за період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року складає нуль гривень. Базовий місяць для нарахування індексації є січень 2016 року.
Вважаючи порушеним своє право на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - грудень 2014 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції визнав обґрунтованими твердження позивача про протиправність дій військової частини щодо невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року, у зв'язку з чим, зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити відповідні кошти.
Поряд з цим, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення вимог позову в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року - грудень 2014 року.
На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів на вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , тобто в частині вимог позову, в задоволенні яких позивачу відмовлено.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог щодо визначення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року, виходячи з наступного.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (далі Закон №1282-ХІІ).
У відповідності до статті 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію Закону №1282-ХІІ.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій статті 4 Закону №1282-ХІІ.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078).
Згідно п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття.
За правилами пунктів 3 та 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту цієї норми процесуального закону випливає, що вимоги про визнання дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправними може бути заявлена в адміністративному позові виключно разом з вимогами про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій (вчинити певні дії), які повинні бути спрямовані на відновлення порушеного права.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що передбачено частиною другою статті 5 КАС України.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Справедливим та ефективним повинен бути як судовий процес, так і результат судочинства.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 14.11.1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003р. № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Саме на ефективний захист порушеного права вказують і положення пунктів 3, 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України, якими встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Аналіз наведених норм права у сукупності з обставинами даної справи дають підстави для висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права ОСОБА_1 є зобов'язання військову частину нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року.
Поряд з цим, позивач заявляє вимогу щодо зобов'язання відповідача при відповідному нарахуванні застосувати базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 04.04.2017 року - грудень 2014 року.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, як роботодавця, за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення. Завдання ж адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
У спірних правовідносинах індексація не була нарахована та виплачена позивачеві.
Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
Виходячи з положень ст.5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. Оскільки виплату та розрахунок індексації відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця, з яким він не погоджується, не є порушеним.
Таким чином, оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , тому наразі відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав апелянта, пов'язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме в процесі виконання рішення суду першої інстанції відповідач, в порядку встановленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком №1078, визначить базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук