23 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3728/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.
розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (суддя Кучма К.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції України просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 157 від 03 березня 2020 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України позивача;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 197 о/с від 12 березня 2020 року та наказ №273 о/с від 14 квітня 2020 року про внесення змін до наказу № 197 о/с від 12 березня 2020 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України позивача зі служби в поліції;
- поновити його на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 27 березня 2020 року;
- стягнути за рахунок державних асигнувань відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 27 березня 2020 року по день фактичного розрахунку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано що зміни до наказу про звільнення внесені після фактичного звільнення. Також зазначено, що судом не було враховано відсутність доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що відеозапис подано з порушенням ст. 99 КАС України, а позивач має позитивну характеристику, дисциплінарних стягнень не має.
Позивач до суду не з'явився, про дату, час місце розгляду апеляційної скарги повідомлений 01 грудня 2020 року за номером телефону, який вказав в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти № 1 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
03.03.2020 Департаментом патрульної поліції винесено наказ №157 про застосування до працівника полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
12.03.2020 наказом Департаменту патрульної поліції позивача звільнено зі служби в поліції з 12 березня 2020 року.
14.04.2020 наказом № 273 Департаменту патрульної поліції внесено зміни до п.6 наказу № 197 від 12.03.2020 про звільнення зі служби позивача з 27.03.2020.
Не з вказаними наказами, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем було доведено правомірність оскаржених наказів.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Як було встановлено судом першої інстанції, підставою видання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування від 04.02.2020 щодо перевірки відомостей, викладених у рапорті старшого інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (вх.№41/19/1-2020 від 21.01.2020 ), з приводу встановлення причин і обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, що висвітлено 05.11.2019 у критичній публікації за посиланням https://m.facebook.com/watch/?v=2517425425020603&_rdr.
Також судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції «Про відрядження працівників Департаменту патрульної поліції» від 13.09.2019 № 632, в тому числі: сержанта поліції ОСОБА_1 (0007119), поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1, закріпивши за ним службовий автомобіль VOLKSWAGEN CRAFTER, номерний знак НОМЕР_1 було відряджено в оперативне підпорядкування начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області в період часу з 15.09.2019 по 16.09.2019 для належного забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів в м.Харків.
В ході службового розслідування відділенням кадрового забезпечення ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП було надано копії фотографій з особових справ працівників поліції.
Дисциплінарною комісією були переглянуті дані фотокартки, та встановлено, що особа, яка в форменому одязі наносить удар ногою невідомому чоловіку, який перебуває на землі, що зафіксовано на відео за посиланням https://m.facebook.com/watch/?v=2517425425020603&_rdr, відповідає зовнішніми ознакам діючого працівника поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 та 4 статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов'язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов'язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
У разі виявлення таких дій поліцейський зобов'язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних кримінальних правопорушень, вчинених поліцейськими.
Пунктами 1,3,7 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
Пунктами 1,2,3 частини 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
У частинах першій та другій статті 19 Закону України «Про національну поліцію» зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що дисциплінарною комісією було встановлено, що під час забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів по вул.Римарській в м.Харків 15.09.2019, застосування заходів фізичного впливу інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , відносно невідомої особи, що виразилось в нанесенні удару правою ногою по ногам невідомого чоловіка, який лежав на землі та прикривав голову руками, не було ефективним, оскільки застосування заходу фізичного впливу не забезпечило виконання покладених на поліцію функцій; не було пропорційним, оскільки застосування заходу фізичного впливу працівником поліції не відповідало обстановці, а завдана шкода охоронюваним законом правам та свободам людини була вищою ніж можлива відвернена; не було необхідним, зокрема у момент відсутності підстав для застосування фізичної сили; не було законним з огляду на перераховані вище законодавчі підстави.
Судом першої інстанції вірно було враховано пояснення свідка ОСОБА_3 який зазначив, що він був свідком того, як на вул.Римарський в м.Харкові відбулися сутички між працівниками поліції та учасниками акції. На відео видно, що водієм одного із поліцейських автомобілів був ОСОБА_4 , якого він ще знає з того часу коли він працював в органах ДАІ. В сутичках, які там відбувалися поліцейський вибив його телефон, і він не міг проводити подальшу зйомку. Але він бачив, як ОСОБА_4 вибіжавши із-за керма автомобіля встав постраждалому хлопцю на ноги, який лежав на підлозі. На відео також видно, що ОСОБА_1 бив постраждалого хлопця по колінному суглобу. Момент побиття було зафіксовано на відео іншою особою.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не відповідає вимогам ст. 99 КАС України та не є допустимим доказом, колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучені до матеріалів провадження в якості речового доказу CD-диски з відеозаписами обставин подій були виготовлені у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у адміністративному провадженні та є самостійним джерелом доказу.
Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22 жовтня 2020 року по справі № 677/2040/16-к.
Відтак, судом першої інстанції вірно було враховано відеозапис при прийнятті рішення.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення порядку звільнення, то з цього приводу судом першої інстанції вірно було зазначено, що фактичне звільнення позивача відбулось з 27.03.2020
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 24 грудня 2020 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш