21 грудня 2020 р.Справа № 520/3233/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
представник відповідача Міронов А.А.
представник позивача Бабич Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.07.20 року по справі № 520/3233/2020
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0064855606.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що позивачем було несвоєчасно здійснено реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за грудень 2018 року, чим порушено вимоги п.201.10 ст.201 ПК України. Отже, відповідачем було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вона, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: грудень 2018 р., по ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом 29.07.2019 було складено акт №1204/20-40-56-06/ НОМЕР_1 , згідно висновків якого встановлена несвоєчасна реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкових зобов'язань за грудень 2018 року, чим порушено вимоги п.201.10 ст.201 ПК України.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області 19.09.2019 було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0064855606, яким до позивача було застосовано штраф за затримку реєстрації податкової накладної від 1 до 15 календарних днів на суму ПДВ 298447,00 грн. у розмірі 29844,70 грн.
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що порушення позивачем строків реєстрації спірної ПН відсутні, через що немає підстав для застосування у зв'язку з цим штрафних санкцій.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з акту камеральної перевірки, податковим органом під час перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме несвоєчасно зареєстрована податкова накладна від 17.12.2018 №3 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Суд зазначає, що граничний термін реєстрації в ЄРПН вказаної податкової накладної, відповідно до положень 201.10 ст. 201 ПК України - 15.01.2019.
Згідно квитанції, яка міститься в матеріалах справи, вказана податкова накладна від 17.12.2018 №3 була зареєстрована в ЄРПН 17.01.2019 о 08 год. 00 хв. (а.с.13).
Відповідно до приписів пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
За вимогами пункту 201.10 цієї ж статті при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 11 Порядку № 1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з пунктами 12 - 16 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.
Таким чином, строки, визначені для реєстрації ПН, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації ПН пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов'язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття ПН, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації ПН.
Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації ПН, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації ПН, положеннями Порядку № 1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як видно із матеріалів справи, податкова накладна № 3 від 17.12.2018 була підписана та направлена позивачем 15.01.2019 о 14 год. 12 хв. для реєстрації в ЄРПН через Електронний кабінет, на підтвердження чого в Електронному кабінеті було відображено відповідні дані.
На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України позивач в електронному вигляді з власного електронного кабінету 15.01.2019, тобто в межах граничного строку подання накладних, направив на реєстрацію в ЄРПН ПН № 3 17.12.2018.
Позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію 17.01.2019 податкової накладної № 3 від 17.12.2018.
Проте, як встановив суд, жодних квитанцій щодо реєстрації спірної податкової накладної до 17.01.2019 позивач не отримував, про причини неприйняття контролюючий орган позивача не повідомив жодним чином, не надіслав ні квитанцій, ні відповідних рішень. Тобто ПН не була зареєстрована, у визначений ПК України строк саме з вини контролюючого органу.
На підтвердження своєчасності реєстрації податкової накладної у персональному кабінеті користувача присутній документ з датою відправлення 15.01.2019 о 14 год.12 хв., в якому є дані про ПН № 3 від 17.12.2018.
Суд також звертає увагу на те, що згідно змісту оголошення, розміщеного на офіційному сайті Державної фіскальної служби України, роздруківка якого є в матеріалах справи, 15.01.2019 у фіскальній службі попередили, що через перенавантаження серверу ДФС та необхідність своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних обробляються із затримкою в часі.
За таких обставин, позивач, надіславши 15.01.2019 о 14 год. 12 хв. податкову накладну № 3 від 17.12.2018, тобто в межах операційного дня, своєчасно виконав свої зобов'язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації ПН.
Разом з тим, встановлено, що до кінця операційного дня 15.01.2019 квитанції про прийняття або неприйняття цих ПН підприємству не надходили.
З огляду на зазначені обставини, з урахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 ПК України, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що спірна ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН в день її надіслання, а саме - 15.01.2019.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17, від 27 березня 2018 року у справі № 825/2411/16, від 26 червня 2018 року у справі № 806/2219/16, від 22 листопада 2018 у справі № 813/815/18, від 26 листопада 2018 року у справі № 813/815/18 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем строків реєстрації спірної ПН, через що немає підстав для застосування у зв'язку з цим штрафних санкцій.
Суд апеляційної інстанції вважає хибними доводи апеляційної скарги про невиконання позивачем свого обов'язку по своєчасній реєстрації податкової накладної №3 від 17.12.2018 р. в ЄРПН з посиланням на положення Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 р. №637 (надалі - Порядок функціонування ЕК) виходячи із такого.
Так пунктом 42-1.7 ст. 42-1 ПК України передбачено, що у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку.
Тобто повідомлення про виявлену помилку в роботі Електронного кабінету, звісно у випадку її виявлення, є правом, а не обов'язком платника податків.
Зі змісту Порядку функціонування ЕК та ст. ст. 42-1 ПК України випливає, що податкове законодавство виділяє два види помилок в електронному кабінеті: методологічну та технічну.
Згідно п.п. 14.1.111 п. 14.1 ст. 14 ПК України, методологічна помилка електронного кабінету - невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об'єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов'язки платників податків.
Відповідно до п.п. 14.1.182-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, технічна помилка - помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно - апаратному устаткуванні, каналах зв'язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету.
Аналіз вказаних вище положень, в контексті даної ситуації, абсолютно не дає можливість встановити навіть уже постфактум, яка із двох можливих видів помилок, виникла в роботі Електронного кабінету 15.01.2019 р., що зумовила реєстрацію податкової накладної №3 від 17.12.2018 р. в ЄРПН не днем її направлення.
Крім того, як зазначає позивач, робота Електронного кабінету 15.01.2019 р., його інтерфейс та процес відправки податкової накладної №3 від 17.12.2018 р. нічим не відрізнявся від того який мав місце при реєстрації інших податкових накладних, що позбавляло позивача можливості навіть припускати можливість існування будь-яких помилок в роботі Електронного кабінету станом на момент відправки податкової накладної №3 від 17.12.2018 р. чи в подальшому.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не довів перед судом правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження у даній справі. Всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України відповідач не спростував належними доказами своєчасність відправки ПН до ЄРПН.
З огляду на встановлені обставини у справі та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі № 520/3233/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі № 520/3233/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 24.12.2020 року