24 грудня 2020 р. Справа № 480/3635/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 02.09.20 року по справі № 480/3635/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену в наказі від 30.04.2020 № 18-17892/16-20-СГ про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що подав до ГУ Держгеокадастру у Сумській області заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Наказом від 30.04.2020 відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Вважає відмову протиправною, оскільки відповідач відмовив з підстав, не передбачених законом. Просить визнати протиправними дії щодо відмови відповідачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до копії наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 23.04.2020 року № 18-16773/16-20-СГ Про внесення змін до додатку 1 наказу «Про визначення переліку земельних ділянок від 09.04.2014 року № 23», було внесено зміни до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах.
Позивач вважає, що даним наказом затверджувався тільки перелік вільних земельних ділянок які могли бути виставлені на торги, а не перелік земельних ділянок права На які вже'виставлено на земельні торги.
Позивач вважає, що системний аналіз норм ЗК дає підстави для висновку про те, що для підготовки лотів для проведення земельного аукціону спершу виготовляється, погоджується та затверджується в установленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та присвоюється їй кадастровий номер, тобто, здійснюється формування земельної ділянки. Після формування земельної ділянки та здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, ГУ Держгеокадаетру у Сумській області приймається наказ про проведення земельних торгів у формі аукціону, у додатку до якого визначається перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких виставляється на земельні торги окремими лотами, в якому повинно зазначатися місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональні використання), площа, кадастровий номер та умови продажу.
На думку позивача, в даному випадку таким наказом із зазначеним переліком земельних ділянок еільськогоеподарського призначення, право оренди яких виставляється на земельні торги окремими лотами мав би бути наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від «Про проведення земельних торгів у формі аукціону», який відсутній.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви були додані копії документа, що посвідчує особу, про присвоєння ідентифікаційного номеру, графічні матеріали, які визначають місце розташування бажаної земельної ділянки (а.с. 4- 6, 16).
Наказом ГУ Держгеокадастру від 30.04.2020 № 18-16773/16-20-СГ внесено зміни до додатку 1 наказу відповідача від 09.04.2014 № 23 "Про визначення переліку земельних ділянок" згідно якого масив орієнтовною площею 37,1252 га з кадастровим номером 5924184900:01:003:0553 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах (а.с. 18).
Із додатку 1 до цього наказу вбачається, що земельна ділянка на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області площею 37,1252 га з кадастровим номером 5924184900:01:003:0553 включена до переліку земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах (а.с. 18 зв.б.).
Наказом від 30.04.2020 № 18-17892/16-20-СГ відповідач відмовив ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Повідомив, що земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги (а.с. 7).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дыйшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі- ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що ЗК України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З матеріалів справи вбачається, що відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладена в наказі ГУ Держгеокадастру від 30.04.2020 № 18-17892/16-20-СГ мотивована включенням бажаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які буде виставлено на земельні торги.
Статтею 136 Земельного Кодексу України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.
Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Аналіз приписів ст. 136 ЗК України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, то це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Згідно з ч. 4 ст. 136 ЗК України підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.
Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 23.04.2020 та додатку 1 до нього, земельна ділянка на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області площею 37,1252 га з кадастровим номером 5924184900:01:003:0553 включена до переліку земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах.
При цьому відповідно до інформаційної довідки від 15.04.2020 № 1192/410-20, бажана земельна ділянка (на яку ОСОБА_1 просить надати дозвіл на розроблення проекту її землеустрою) знаходиться в межах масиву кадастровий номер 5924184900:01:003:0553, який включено до переліку земельних ділянок права на які виставлено на земельні торги (аукціон) ГУ Держгеокадастру у Сумській області (а.с. 17).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що на спірну земельну ділянку на території Дібрівської сільської ради Роменського району Сумської області (за межами населеного пункту) земельні торги не оголошувались, а тому включення її у перелік земельних ділянок державної та прав на них, які виставляються на земельні торги є незаконним.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що оскільки на дату розгляду клопотання ОСОБА_1 та прийняття спірного наказу уже існував наказ ГУ Держгеокадастру від 23.04.2020 № 18-16773/16-20-СГ, відповідно до якого масив площею 37,1252 га з кадастровим номером 5924184900:01:003:0553 в який входить земельна ділянка, яка планується до відведення позивачу, колегія суддів погоджуєтьсяз висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 року по справі № 806/3708/15.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року по справі № 480/3635/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 по справі № 480/3635/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко В.А. Калиновський