24 грудня 2020 р. Справа № 480/5438/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року по справі № 480/5438/19
за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року задоволено позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
19.11.2020 на рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року визнано підстави пропуску строку наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 11.03.2020 неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої шляхом направлення до суду заяви із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку, з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви.
22.12.2020 на виконання вимог суду, скаржник подав заяву, в якій зазначив інші підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Зазначає, що копію оскаржуваного рішення він отримав 28.09.2020, з 16.10.2020 по 19.11.2020 перебував на самоізоляції, оскільки контактував з хворими на COVID-19, тому просить визнати підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Сумського окружного адміністративного суду прийнято 11.03.2020 року в порядку письмовому провадження без участі відповідача.
28.09.2020 ОСОБА_1 отримано копію оскаржуваного рішення, отже останній день подачі апеляційної скарги 30.10.2020, проте апеляційну скаргу подано 19.11.2020 року, тобто після закінчення тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”.
В заяві про поновлення строку зазначає, що оскаржуване рішення отримав лише 28.09.2020, з 16.10.2020 по 19.11.2020 перебував на самоізоляції, оскільки контактував з хворими на COVID-19, саме: ОСОБА_2 та своєю цивільною дружиною, проте належних доказів на підтвердження цих обставин не надає.
Колегія суддів зазначає, що після отримання копії рішення до моменту його звернення до суду з апеляційною скаргою сплинуло майже два місяці (з 28.09.2020 до 19.11.2020), і впродовж цього часу скаржник не тільки не намагався звернутися до суду із апеляційною скаргою, та не вчиняв жодних спроб для подання апеляційної скарги у найкоротший строк.
Також колегія суддів зауважує, що таке тривале зволікання заявника із реалізацією права на апеляційне оскарження, що об'єктивно унеможливлювали подання ним апеляційної скарги, не підтверджене доказами, які б розумно виправдовували неможливість звернення відповідача до апеляційного суду з апеляційною скаргою у цій справі у максимально стислий строк.
Колегія суддів зазначає, що наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, відповідачем не надано належних доказів, які створили неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, а саме: подача до суду апеляційної скарги з 28.09.2020 (з моменту отримання копії оскаржуваного рішення) по 19.11.2020 (день подачі апеляційної скарги).
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року по справі № 480/5438/19 за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій