Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.
14 грудня 2020 р.Справа № 520/3252/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
10.03.2020 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» (далі - ТОВ «ТД «Агродар») звернулося з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2020 року № 00000060501 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 540.000 грн (за основним зобов'язанням 432.000 грн, за штрафними санкціями 108.000 грн) та № 00000070501 про сплату штрафу в сумі 216.000 грн..
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що доводи контролюючого органу, щодо ненадання до перевірки документів, які підтверджують використання запасних частин по рахунку 207 «Запасні частини» не відповідають дійсності, оскільки під час проведення перевірки, посадовим особам Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) були надані відповідні документи, однак відображення надання документів в акті перевірки відсутнє, як і відсутнє і серед інформативних додатків до акту перевірки. Скориставшись правом подання заперечень на акт перевірки, ТОВ «ТД «Агродар» надало свої заперечення від 13.01.2020 року за № 1/13-01 та необхідні документи. Позивачем документально підтверджено використання запчастин у власній господарській діяльності, а тому у нього відсутній обов'язок складання податкових накладних на загальну суму 432.000,00 грн. та їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Також позивач зазначає, що облік та документальне оформлення ремонту транспортних засобів здійснюється ТОВ «ТД «Агродар» у відповідності до вимог діючого законодавства, наявність для підтвердження здійснення ремонту відразу всіх документів, зазначених в акті перевірки, чинним законодавством не передбачено. Враховуючи факт, що позивач у січні - березні 2018 року, квітні - червні 2018 року, грудні 2018 року, лютому та квітні 2019 року використав придбані запчастини у власній господарській діяльності - для проведення поточного ремонту власних транспортних засобів, в інших звітних періодах, в межах перевіряємого періоду, порушень виявлено не було, хоча податковий облік на ТОВ «ТД «Агродар» ведеться ідентично у кожному звітному періоді. Операції з використання запчастин у власній господарській діяльності та подальше їх списання на ТОВ «ТД «Агродар» оформлюється однаково, як у періодах, у яких відповідачем були встановлені порушення, так і в інших періодах, у яких відповідачем порушень виявлено не було.
У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що станом на 29.10.2019 року ТОВ «ТД «Агродар» до перевірки не надано в усному запитуваному обсязі для дослідження та огляду документів, що підтверджують використання запасних частин по рахунку 207 «Запасні частини». На підставі наданих документів, перевіркою неможливо встановити фактичний напрям використання списаних запчастин як на певний об'єкт основних засобів ТОВ «ТД «Агродар», так і сам факт їх використання у господарській діяльності, у зв'язку з чим останнім порушено вимоги п. 198.5 ст. 198 ПК України. Також перевіркою встановлено, що ТОВ «ТД «Агродар» не складало не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не реєструвало зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму товарів, які використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року адміністративний позов ТОВ «ТД «Агродар» задоволено в повному обсязі.
Так, судовим рішення визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 16.01.2020 року № 00000070501 на суму 216.000 грн. та № 00000060501 в частині збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 432.000 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 108.000 грн., які були винесені ГУ ДПС у Харківській області за актом № 648/20-40-05-01-08/36036864 від 05.11.2020 року про результати документальної планової виїзної перевірки господарської діяльності ТОВ «ТД Агродар» за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ТОВ «ТД «Агродар» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 11.340,00 грн.
Судове рішення вмотивоване тим, що відповідачем не надано доказів відсутності під час перевірки документів бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі документів, що підтверджують використання запасних частин по рахунку 207 «Запасні частини». Зокрема, акт перевірки не містить жодних посилань стосовно надання (надіслання) посадовим особам ТОВ «ТД Агродар» запитів про надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Також в акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо складання актів про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки. Враховуючи факт документального підтвердження використання запчастин у власній господарській діяльності, у позивача був відсутній обов'язок складання податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні доводам, наведеним у відзиві на позовну заяву.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що ТОВ «ТД «Агродар» здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого Харківською міською радою від 11.12.2008 року № 148077700010429 та знаходиться на податковому обліку Шевченківської ДПІ, Центрального управління ГУ ДПС у Харківській області з 12.12.2008 року.
В період з 17.09.2019 року по 29.10.2019 року, ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку господарської діяльності ТОВ «ТД «Агродар» за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 рік. За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 05.11.2019 року № 648/20-40-05-01-08/36036864 (далі - акт перевірки) (а.с. 26-62).
Згідно висновків акта перевірки, ТОВ «ТД Агродар» в порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціям зі списання запасних частин, що використані не в господарській діяльності на загальну суму 432.000 грн., у тому числі за березень 2018 року на суму 73.904 грн., за червень 2018 року на суму 122.115 грн., за грудень 2018 року на суму 68.117 грн., за лютий 2019 року на суму 88.589 грн., за квітень 2019 року на суму 79.275 грн.. Порушення податкового законодавства відповідачем було допущено у зв'язку із ненаданням на перевірку документів, що підтверджують використання запасних частин по рахунку 207 «Запасні частини», на підставі чого, відповідач дійшов до висновку, що ТОВ «ТД «Агродар» у січні - березні 2018 року, квітні - червні 2018 року, грудні 2018 року, лютому та квітні 2019 року здійснило операції з використання товарно-матеріальних цінностей не у господарській діяльності на загальну суму 2.160.001,86 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 432.000 грн..
Також відповідач дійшов висновку, що внаслідок використання товарно-матеріальних цінностей не у господарській діяльності, ТОВ «ТД «Агродар», в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, не склало та не зареєструвало податкові накладні в ЄРПН на загальну суму 432.000 грн. У зв'язку із зазначеним, на підставі ст.1201 ПК України, відповідачем на ТОВ «ТД «Агродар» було накладено штраф в розмірі 216.000 грн..
На підставі зазначеного акта, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.01.2020 року № 00000060501 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 547.800 грн. (за основним зобов'язанням 438.240,00 грн., за штрафними санкціями 109.560 грн.) (а.с. 65) та № 00000070501 про сплату штрафу в сумі 216.000 грн. (а.с. 63-64).
Податкове повідомлення - рішення від 16.01.2020 року № 00000060501 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 547.800 грн (за основним зобов'язанням 438.240 грн, за штрафними санкціями 109.560 грн) позивачем оскаржується лише в частині збільшення податкових зобов'язань в сумі 432.000 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 108.000 грн.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п. 2.1 та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі Положення № 88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 3.12 Положення «Про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 року № 102, поточний ремонт виконується за потребою, згідно з результатами діагностування технічного стану автомобіля, або за наявності несправностей і призначений для забезпечення або відновлення його роботоздатності.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Основи бухгалтерського обліку запчастин викладено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року за № 291 (далі Інструкція № 219), у Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 (далі - Положення № 246), Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2 (далі - Методрекомендації № 2).
Колегія судів зазначає, що за загальним правилом запчастини обліковуються в складі запасів і при установці на автомобільний транспорт списуються на витрати.
Бухгалтерський облік запчастин на ТОВ «ТД «Агродар» ведеться на субрахунку 207 «Запасні частини», про що вказано у акті перевірки та не заперечується сторонами.
У відповідності до Інструкції № 291 на субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах. За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин. Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.
Відповідно до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 (далі - Положення № 92) витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Таким чином, витрати на технічне обслуговування як витрати на підтримання об'єкта основного засобу у робочому стані списують до витрат у звітному періоді понесення (капіталізацію витрат не здійснюють). Залежно від того, з якою метою використовують автомобіль, визначається стаття витрат у бухгалтерському обліку.
Відповідно до Інструкції № 291, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг належить до витрат на збут, які обліковую на рахунку 93 «Витрати на збут».
У відповідності до вимог Інструкції № 291 та п. 19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.12.1999 року № 318, ТОВ «ТД Агродар» витрати на поточний ремонт включаються до складу витрат на збут. В бухгалтерському обліку проводилась кореспонденція: Дт 93 та Кт 207. Зазначені обставини підтверджуються актом перевірки ГУ ДПС у Харківській області та визнаються сторонами.
Колегією суддів встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «ТД «Агродар» здійснювало поточний ремонт власного вантажного автомобільного транспорту. Усі ремонтні роботи виконувались господарським способом (власними силами).
Згідно наказів по ТОВ «ТД «Агродар» від 02.01.2018 року № 02/01-1 К та від 02.01.2019 року № 02/01-1 К виконання обов'язків слюсаря по ремонту вантажно-автомобільної техніки, яка використовується в господарській діяльності покладено на ОСОБА_1 , начальника гаража ОСОБА_2 та водія, за яким закріплений транспортний засіб. Також в наказах визначено, що установка та заміна запчастин на транспортному засобі проводиться на території автопарку у м. Вовчанськ, Вовчанського району, Харківської області, яким позивач користується на підставі договору оренди від 01.09.2011 року № 01/09/1.
Також колегією суддів встановлено, що на ТОВ «ТД «Агродар» визначає необхідність проведення ремонту автомобілів на підставі дефектної відомості по ремонту транспортного засобу, в якій зазначаються ідентифікуючі відомості про транспортний засіб, найменування та кількість запчастин, які підлягають заміні.
У січні - березні 2018 року, квітні - червні 2018 року, грудні 2018 року, лютому та квітні 2019 року відповідальними особами ТОВ «ТД «Агродар» були складені наступні дефектні відомості: № 0301-1 від 03.01.2018 року, № 0301-2 від 03.01.2018 року, № 0301-3 від 03.01.2018 року, № 0301-4 від 03.01.2018 року, № 0901-1 від 09.01.2018 року, № 0901-2 від 09.01.2018 року, № 0901-3 від 09.01.2018 року, № 1501-1 від 15.01.2018 року, № 1801-1 від 18.01.2018 року, № 1801-2 від 18.01.2018 року, № 1801-3 від 18.01.2018 року, № 2301-1 від 23.01.2018 року, № 2301-2 від 23.01.2018 року, № 2401-1 від 24.01.2018 року, № 2901-1 від 29.01.2018 року, № 2901-2 від 29.01.2018 року, № 3101-1 від 31.01.2018 року, № 3101-2 від 31.01.2018 року, № 0502-1 від 05.02.2018 року, № 0502-2 від 05.02.2018 року, № 0502-3 від 05.02.2018 року, № 0802-1 від 08.02.2018 року, № 0703-1 від 07.03.2018 року, № 0703-2 від 07.03.2018 року, № 0703-3 від 07.03.2018 року, № 1503-1 від 15.03.2018 року, № 1503-2 від 15.03.2018 року, № 1903-1 від 19.03.2018 року, № 2103-1 від 21.03.2018 року, № 2103-2 від 21.03.2018 року, № 2103-3 від 21.03.2018 року, № 2103-4 від 21.03.2018 року, № 2303-1 від 23.03.2018 року, № 2303-2 від 23.03.2018 року, № 2603-1 від 26.03.2018 року, № 2603-2 від 26.03.2018 року, № 2603-3 від 26.03.2018 року, № 2603-4 від 26.03.2018 року, № 2703-1 від 27.03.2018 року, № 2703-2 від 27.03.2018 року, № 0104-3 від 01.04.2018 року, № 0104-4 від 01.04.2018 року, № 0104-5 від 01.04.2018 року, № 0204-2 від 02.04.2018 року, № 0204-2 від 02.04.2018 року, № 0504-1 від 05.04.2018 року, № 0604-2 від 06.04.2018 року, № 1004-1 від 10.04.2018 року, № 1104-1 від 11.04.2018 року, № 1004-2 від 10.04.2018 року, № 1004-3 від 10.04.2018 року, № 1704-1 від 17.04.2018 року, № 1904-1 від 19.04.2018 року, № 2304-1 від 23.04.2018 року, № 2304-2 від 23.04.2018 року, № 2304-3 від 23.04.2018 року, № 2304-4 від 23.04.2018 року, № 2304-5 від 23.04.2018 року, № 0405-2 від 04.05.2018 року, № 0705-1 від 07.05.2018 року, № 2205-2 від 22.05.2018 року, № 2205-3 від 22.05.2018 року, № 1406-1 від 14.06.2018 року, № 1906-1 від 19.06.2018 року, № 1906-2 від 19.06.2018 року, № 2206-1 від 22.06.2018 року, № 2506-2 від 25.06.2018 року, № 2506-3 від 25.06.2018 року, № 3006-11 від 30.06.2018 року, № 0312-2 від 03.12.2018 року, № 0412-1 від 04.12.2018 року, № 0412-2 від 04.12.2018 року, № 0412-3 від 04.12.2018 року, № 0412-4 від 04.12.2018 року, № 0412-5 від 04.12.2018 року, № 0412-6 від 04.12.2018 року, № 0712-1 від 07.12.2018 року, № 0712-2 від 07.12.2018 року, № 1012-1 від 10.12.2018 року, № 1112-1 від 11.12.2018 року, № 1212-1 від 12.12.2018 року, № 1212-2 від 12.12.2018 року, № 1212-3 від 12.12.2018 року, № 1212-4 від 12.12.2018 року, № 1912-1 від 19.12.2018 року, № 1912-3 від 19.12.2018 року, № 0402-1 від 04.02.2019 року, № 0402-2 від 04.02.2019 року, № 0502-1 від 05.02.2019 року, № 0502-2 від 05.02.2019 року, № 0502-3 від 05.02.2019 року, № 0502-4 від 05.02.2019 року, № 0502-5 від 05.02.2019 року, № 0502-6 від 05.02.2019 року, № 0502-7 від 05.02.2019 року, № 0702-1 від 07.02.2019 року, № 0702-2 від 07.02.2019 року, № 0702-3 від 07.02.2019 року, № 1202-1 від 12.02.2019 року, № 1202-3 від 12.02.2019 року, № 1202-4 від 12.02.2019 року, № 1202-5 від 12.02.2019 року, № 1202-6 від 12.02.2019 року, № 1202-7 від 12.02.2019 року, № 1202-8 від 12.02.2019 року, № 2002-1 від 20.02.2019 року, № 2202-1 від 22.02.2019 року, № 2202-2 від 22.02.2019 року, № 2202-3 від 22.02.2019 року, № 0504-1 від 05.04.2019 року, № 0804-1 від 08.04.2019 року, № 0904-1 від 09.04.2019 року, № 0904-2 від 09.04.2019 року, № 0904-3 від 09.04.2019 року, № 0904-4 від 09.04.2019 року, № 0904-5 від 09.04.2019 року, № 0904-6 від 09.04.2019 року, № 0904-7 від 09.04.2019 року, № 1004-2 від 10.04.2019 року, № 1204-1 від 12.04.2019 року, № 1204-2 від 12.04.2019 року, № 1204-3 від 12.04.2019 року, № 1204-4 від 12.04.2019 року, № 1204-5 від 12.04.2019 року, № 1204-6 від 12.04.2019 року, № 1204-7 від 12.04.2019 року, № 1304-1 від 13.04.2019 року, № 1304-2 від 13.04.2019 року, № 1604-1 від 16.04.2019 року, № 2404-1 від 24.04.2019 року, № 2404-2 від 24.04.2019 року, № 2504-1 від 25.04.2019 року, № 2504-2 від 25.04.2019 року, № 2504-3 від 25.04.2019 року.
Дефектні відомості за вказаний період були складені на автомобільний транспорт, який перебуває у власності ТОВ «ТД «Агродар», що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу: серія НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 , серія НОМЕР_4 , серія НОМЕР_5 , серія НОМЕР_6 , серія НОМЕР_7 , серія НОМЕР_8 , серія НОМЕР_9 , серія НОМЕР_10 , серія НОМЕР_11 , серія НОМЕР_12 , серія НОМЕР_13 , серія НОМЕР_14 , серія НОМЕР_15 , серія НОМЕР_16 , серія НОМЕР_17 , серія НОМЕР_18 , серія НОМЕР_19 , серія НОМЕР_20 , серія НОМЕР_21 , серія НОМЕР_22 , серія НОМЕР_23 , серія НОМЕР_24 , серія НОМЕР_25 , серія НОМЕР_26 , серія НОМЕР_27 , серія НОМЕР_28 , серія НОМЕР_29 , серія НОМЕР_30 , серія НОМЕР_31 , серія НОМЕР_32 , серія НОМЕР_33 , серія НОМЕР_34 , серія НОМЕР_35 , серія НОМЕР_36 , серія НОМЕР_37 , серія НОМЕР_38 , серія НОМЕР_39 , серія НОМЕР_40 , серія НОМЕР_41 , серія НОМЕР_42 , серія НОМЕР_43 .
Рішення про проведення ремонтних робіт оформлюється відповідним наказом по підприємству. Зазначене підтверджується наданими позивачем копіями наказів: № 03/01-1 від 03.01.2018 року, № 09/01-1 від 09.01.2018 року, № 15/01-1 від 15.01.2018 року, № 18/01-1 від 18.01.2018 року, № 23/01-1 від 23.01.2018 року, № 24/01-1 від 24.01.2018 року, № 29/01-1 від 29.01.2018 року, № 31/01-1 від 31.01.2018 року, № 05/02-1 від 05.02.2018 року, № 08/02-1 від 08.02.2018 року, № 07/03-1 від 07.03.2018 року, № 07/03-2 від 07.03.2018 року, № 15/03-1 від 15.03.2018 року, № 19/03-1 від 19.03.2018 року, № 21/03-1 від 21.03.2018 року, № 23/03-1 від 23.03.2018 року, № 26/03-1 від 26.03.2019 року, № 13/04-1 від 13.04.2019 року, № 27/03-1 від 27.03.2018 року, № 31/03-1 від 31.03.2018 року, № 01/04-2 від 01.04.2018 року, № 02/04-2 від 02.04.2018 року, № 06/04-1 від 06.04.2018 року, № 10/04-1 від 10.04.2018 року, № 11/04-1 від 11.04.2018 року, № 17/04-1 від 17.04.2018 року, № 19/04-1 від 19.04.2018 року, № 23/04-2 від 23.04.2018 року, № 04/05-1 від 04.05.2018 року, № 07/05-1 від 07.05.2018 року, № 22/05-1 від 22.05.2018 року, № 22/05-2 від 22.05.2018 року, № 03/06-1 від 03.06.2018 року, № 14/06-1 від 14.06.2018 року, № 19/06-1 від 19.06.2018 року, № 19/06-2 від 19.06.2018 року, № 22/06-1 від 22.06.2018 року, № 25/06-1 від 25.06.2018 року, № 03/12-1 від 03.12.2018 року, № 04/12-1 від 04.12.2018 року, № 07/12-2 від 07.12.2018 року, № 10/12-1 від 10.12.2018 року, № 11/12-1 від 11.12.2018 року, № 12/12-1 від 12.12.2018 року, № 19/12-1 від 19.12.2018 року, № 19/12-2 від 19.12.2018 року, № 31/12-1 від 31.12.2018 року, № 04/02-2 від 04.02.2019 року, № 05/02-1 від 05.02.2019 року, № 07/02-1 від 07.02.2019 року, № 12/02-2 від 12.02.2019 року, № 20/02-1 від 20.02.2019 року, № 22/02-1 від 22.02.2019 року, № 22/02-2 від 22.02.2019 року, № 28/02-1 від 28.02.2019 року, № 05/04-2 від 05.04.2019 року, № 08/04-2 від 08.04.2019 року, № 09/04-2 від 09.04.2019 року, № 10/04-1 від 10.04.2019 року, № 12/04-1 від 12.04.2019 року, № 16/04-1 від 16.04.2019 року, № 24/04-1 від 24.04.2019 року, № 25/04-1 від 25.04.2019 року, № 25/04-2 від 25.04.2019 року.
Придбання позивачем запчастин підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних: № Б-00000001 від 03.01.2018 року, № ТР-0006717 від 04.01.2018 року, № ТР-0006744 від 09.01.2018 року, № Б-00000009 від 10.01.2018 року, № Б-00000012 від 10.01.2018 року, № Б-00000013 від 10.01.2018 року, № ТР-0006805 від 15.01.2018 року, № Б-00000027 від 17.01.2018 року, № ОР7-000143 від 19.01.2018 року, № Б-00000035 від 22.01.2018 року, № ТР-0006864 від 23.01.2018 року, № ТР-0006878 від 24.01.2018 року, № SI0000992842 від 24.01.2018 року, № Б-00000043 від 25.01.2018 року, № 376 від 26.01.2018 року, № Б-00000049 від 26.01.2018 року, № Б-00000050 від 26.01.2018 року, № ТР-0006897 від 26.01.2018 року, № ТР-0006911 від 29.01.2018 року, № ОР7-000221 від 29.01.2018 року, № Б-00000066 від 30.01.2018 року, № Б-00000060 від 31.01.2018 року, № 203 від 01.02.2018 року, № ОР7-000283 від 01.02.2018 року, № ОР7-000252 від 01.02.2018 року, № SI0001005703 від 02.02.2018 року, № 468 від 02.02.2018 року, № ОР7-000293 від 05.02.2018 року, № ОР7-000303 від 06.02.2018 року, № ОР7-000311 від 06.02.2018 року, № ТР-0007001 від 07.02.2018 року, № Б-00000086 від 06.02.2018 року, № ТР-0007001 від 07.02.2018 року, № 587 від 09.02.2018 року, № Б-00000081 від 12.02.2018 року, № ТР-0007052 від 12.02.2018 року, № ТР-0007061 від 13.02.2018 року, № ТР-0007077 від 14.02.2018 року, № РН-0000028 від 14.02.2018 року, № РН-0000335 від 14.02.2018 року, № 311 від 16.02.2018 року, № 319 від 19.02.2018 року, № ОР7-000457 від 20.02.2018 року, № ТР0007188 від 22.02.2018 року, № Б-00000106 від 27.02.2018 року, № ОР7-000544 від 27.02.2018 року, № Б-00000138 від 27.02.2018 року, № Б-00000139 від 27.02.2018 року, № ОР7-000543 від 27.02.2018 року, № ТР-0007245 від 28.02.2018 року, № ОР7-000570 від 28.02.2018 року, № ОР7-000584 від 02.03.2018 року, № ТР-0007302 від 05.03.2018 року, № ОР7-000595 від 05.03.2018 року, № Б-00000162 від 06.03.2018 року, № Б-00000137 від 12.03.2018 року, № ОР7-000666 від 14.03.2018 року, № ТР-0007400 від 15.03.2018 року, № ТР-0007429 від 19.03.2018 року, № ОР7-000699 від 19.03.2018 року, № Б-00000162 від 20.03.2018 року, № Б-00000164 від 21.03.2018 року, № 495 від 21.03.2018 року, № ТР-0007503 від 23.03.2018 року, № ТР-0007504 від 23.03.2018 року, № 531 від 26.03.2018 року, № 535 від 26.03.2018 року, № 536 від 26.03.2018 року, № ОР7-000782 від 26.03.2018 року, № ОР7-000814 від 27.03.2018 року, № ОР7-000803 від 27.03.2018 року, № 557 від 28.03.2018 року, № ТР-0007549 від 30.03.2018 року, № ОР7-000859 від 30.03.2018 року, № Б-00000184 від 31.03.2018 року, № ТР-0007576 від 02.04.2018 року, № 1546 від 11.04.2018 року, № 1554 від 11.04.2018 року, № 1561 від 12.04.2018 року, № 1560 від 12.04.2018 року, № 1559 від 12.04.2018 року, № 661 від 12.04.2018 року, № Б-00000205 від 13.04.2018 року, № РН-0005166 від 16.04.2016 року, № 1688 від 17.04.2018 року, № 717 від 17.04.2018 року, № ТР-0007759 від 18.04.2018 року, № ОР7-001111 від 19.04.2018 року, № ОР7-001112 від 19.04.2018 року, № Б-00000228 від 23.04.2018 року, № Б-00000326 від 23.04.2018 року, № ТР-0007851 від 25.04.2018 року, № Б-00000244 від 26.04.2018 року, № Б-00000252 від 27.04.2018 року, № 219 від 30.04.2018 року, № ОР7-001243 від 03.05.2018 року, № ОР7-001251 від 03.05.2018 року, № ОР7-001252 від 03.05.2018 року, № ТР-0007929 від 03.05.2018 року, № Б-00000255 від 04.05.2018 року, № ТР-0007967 від 07.05.2018 року, № 954 від 08.05.2018 року, № ТР-0008006 від 10.05.2018 року, № ТР-0008023 від 11.05.2018 року, № ОР7-001362 від 14.05.2018 року, № ТР-0008061 від 14.05.2018 року, № 1096 від 21.05.2018 року, № ТР-0008156 від 21.05.2018 року, № ТР-0008148 від 21.05.2018 року, № Б-00000269 від 14.05.2018 року, № Б-00000282 від 22.05.2018 року, № ОР7-001516 від 22.05.2018 року, № 2412 від 23.05.2018 року, № ТР-0008218 від 24.05.2018 року, № Б-00000314 від 31.05.2018 року, № Б-00000328 від 08.06.2018 року, № Б-00000313 від 31.05.2018 року, № 12820 від 01.06.2018 року, № ТР-0008299 від 01.06.2018 року, № Б-00000480 від 06.06.2018 року, № ТР-0008360 від 07.06.2018 року, № Б-00000331 від 12.06.2018 року, № ОР7-001782 від 13.06.2018 року, № ОР7-001804 від 13.06.2018 року, № 1350 від 14.06.2018 року, № 1349 від 14.06.2018 року, № ТР-0008489 від 15.06.2018 року, № Б-00000512 від 18.06.2018 року, № 14.06.2018 року, № ОР7-001894 від 19.06.2018 року, № SI0001193851 від 19.06.2018 року, № SI0001195710 від 20.06.2018 року, № ОР7-001967 від 25.06.2018 року, № Б-00000357 від 27.06.2018 року, № Б-00000358 від 29.06.2018 року, № 3820 від 04.12.2018 року, № 6220 від 06.12.2018 року, № Б-00000602 від 07.12.2018 року, № 75408 від 07.12.2018 року, № 75410 від 07.12.2018 року, № Б-00000601 від 07.12.2018 року, № ОР7-004468 від 10.12.2018 року, № 3893 від 10.12.2018 року, № ТР-0010471 від 11.12.2018 року, № ОР7-004475 від 11.12.2018 року, № ОР7-004478 від 11.12.2018 року, № ОР7-004507 від 12.12.2018 року, № Б-00000608 від 13.12.2018 року, № ТР-0010517 від 14.12.2018 року, № 3949 від 14.12.2018 року, № 000663 від 14.12.2018 року, № ОР7-004625 від 20.12.2018 року, № ОР7-004639 від 21.12.2018 року, № ТР-0010594 від 21.12.2018 року, № РН-0006316 від 21.12.2018 року, № ОР7-004656 від 26.12.2018 року, № Б-00001041 від 26.12.2018 року, № Б-00000636 від 28.12.2018 року, № 939 від 27.12.2018 року, № Б-00000637 від 28.12.2018 року, № ОР7-000306 від 01.02.2019 року, № ОР7-000160 від 01.02.2019 року, № Б-00000080 від 05.02.2019 року, № 437 від 06.02.2019 року, № Б-00000059 від 06.02.2019 року, № ТР-0011017 від 07.02.2019 року, № ОР7-000409 від 11.02.2019 року, № ОР7-000407 від 11.02.2019 року, № ТР-0011092 від 12.02.2019 року, № 480 від 14.02.2019 року, № ТР-0011141 від 15.02.2019 року, № Б-00000087 від 15.02.2019 року, № 79 від 21.02.2019 року, № Б-00000095 від 25.02.2019 року, № 610 від 25.02.2019 року, № Б-00000090 від 25.02.2019 року, № FTM00032257/19 від 27.02.2019 року, № SI0001568457 від 27.02.2019 року, № ТР-0011259 від 27.02.2019 року, № SI0001568460 від 27.02.2019 року, № FTM00032423/19 від 27.02.2019 року, № Б-00000100 від 27.02.2019 року, № Б-00000110 від 28.02.2019 року, № Б-00000161 від 02.04.2019 року, № ТР-0011707 від 03.04.2019 року, № ОР7-001305 від 08.04.2019 року, № ОР7-001392 від 11.04.2019 року, № ТР-0011828 від 11.04.2019 року, № Б-00000185 від 15.04.2019 року, № ОР7-001456 від 15.04.2019 року, № ОР7-014230 від 15.04.2019 року, № Б-00000186 від 15.04.2019 року, № 1223 від 15.04.2019 року, № 1257 від 16.04.2019 року, № ТР-0011873 від 16.04.2019 року, № ТР-0011906 від 18.04.2019 року, № Б-00000195 від 18.04.2019 року, № 000098 від 18.04.2019 року, № 74 від 19.04.2019 року, № Б-00000282 від 19.04.2019 року, № Б-00000208 від 26.04.2019 року, № 1385 від 30.04.2019 року.
Ремонт на підприємстві проводився власними силами (господарським способом) з використанням придбаних запчастин, які передаються для ремонту згідно накладних вимог (внутрішнього переміщення) на відпуск запчастин, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.
У кінці кожного звітного періоду (місяця, кварталу) складався загальний акт списання запчастин на транспортні засоби згідно накладних вимог (внутрішнього переміщення) на відпуск запчастин та враховуються суми даних актів в складі витрат підприємства.
Автозапчастини, які використовувались в ході ремонту автомобільного транспорту ТОВ «ТД «Агродар» в січні - березні 2018 року, квітні - червні 2018 року, грудні 2018 року, лютому та квітні 2019 року були списані згідно актів від 31.03.2018 року № СпТ-000002, від 30.06.2018 року № СпТ-000007, від 31.12.2018 року № СпТ-000021, від 28.02.2019 року № СпТ-000003, від 30.04.2019 року № СпТ-000008.
Відповідно до наказу Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів», після встановлення поломки можливо відразу складати документ на відпуск запчастин зі складу в ремонтний підрозділ чи в підзвіт працівника, який виконує ремонт, без складання дефектного акту. Таким документом на відпуск зі складу може бути накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11).
Колегія суддів враховує, що накладні-вимоги на внутрішнє переміщення запасних частин на ТОВ «ТД «Агродар» оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-XIV та Положенням № 88. Крім того, діючим законодавством не визначений конкретний принцип списання запчастин, тому кожний суб'єкт господарювання обирає той варіант, який вважає для себе доцільнішим.
У ТОВ «ТД «Агродар» списання запчастин на витрати здійснюється на підставі окремого документа - акта на списання, який має усі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами Закону № 996-XIV та Положенням № 88.
Систематизація процесу ремонту та його документування на ТОВ «ТД «Агродар», встановлюється наказами по підприємству, якими визначено коло осіб, що здійснюють ремонт транспортних засобів, транспортні засоби, що підлягають ремонту, місце проведення ремонту та принцип списання запчастин.
Колегія суддів приходить до висновку, що облік та документальне оформлення ремонту ведеться на ТОВ «ТД «Агродар» у відповідності до вимог діючого законодавства.
Також колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що перелік документів, які мають бути оформлені та наявні на підприємстві, безпосередньо залежить від характеру ремонту та способу його виконання. Суд зазначає, що ремонт (поліпшення) основних засобів може бути як капітальним так і поточним, та його можна проводити як підрядним (якщо ремонт виконує стороння організація), так і господарським (самостійне здійснення ремонту основних засобів) способом.
Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що ТОВ «ТД «Агродар» у перевіряємому періоді проводило саме поточний ремонт автотранспортних засобів господарським способом. А отже, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) та технічні паспорти відремонтованого об'єкта основних засобів із записами щодо внесених змін до характеристики об'єкта, пов'язаних із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією, на які містяться посилання в акті перевірки ГУ ДПС у Харківській області, оформлюються у разі проведення капітального ремонту підрядним способом, а тому не можуть бути належними доказами на підтвердження виконання поточного ремонту господарським способом.
Порядок оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, відповідно до ст. 186 розділу V ПК України, розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПК України).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПК України).
Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлено ст. 187 розділу V ПК України.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 розділу V ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу, база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).
Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки відповідачем документально не доведено, що запчастини списані на ремонт автотранспортних засобів фактично установлені не були, а призначені для їх використання або почали використовуватися ТОВ «ТД «Агродар»: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу), у відповідності до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України, порушення якого встановлено в акті перевірки.
Таким чином, в акті перевірки відповідачем безпідставно встановлено порушення вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України та проведено донарахування податного зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 432.000 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 16.01.2020 року № 00000060501 є протиправним та підлягає скасуванню у цій частині.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано доказів відсутності під час перевірки документів бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі документів, що підтверджують використання запасних частин по рахунку 207 «Запасні частини». Зокрема, акт перевірки не містить жодних посилань стосовно надання (надіслання) посадовим особам ТОВ «ТД «Агродар» запитів про надання окремих документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Також в акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо складання актів про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки. На підтвердження своєї правової позиції, відповідач не надав до суду зазначених документів.
Колегія суддів також не погоджується із висновком контролюючого органу про порушення ТОВ «ТД «Агродар» п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН, у встановлений цим Кодексом термін.
Враховуючи той факт, що позивачем документально підтверджено використання запчастин у власній господарській діяльності, у нього був відсутній обов'язок складання податкових накладних на загальну суму 432,000 грн. та їх реєстрації у ЄРПН. Нарахування штрафних санкцій ТОВ «ТД «Агродар» в сумі 216.000 грн. є безпідставним, а прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.01.2020 року № 00000070501 підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова
Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 24 грудня 2020 року.