Головуючий І інстанції: Ніколаєва О.В.
14 грудня 2020 р.Справа № 520/1618/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), які полягають в перерахунку його пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській перерахувати та виплатити йому пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити йому пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити йому компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159) без урахування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - постанова КМУ № 649).
Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії, призначеної на умовах Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та з 01.01.2018 року його пенсію перераховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова КМУ № 103). Вважає, протиправним те, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені була фактично зменшена до 50% та 75% та розстрочена на значний термін протягом 2018-2019 років. Зазначив, що за правилами ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Також, позивач зазначив, що зміна його максимального розміру пенсії з 80 % до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення є незаконною, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Також, позивач вказує, що відповідно до положень ст. 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 , у відзиві на адміністративний позов ГУ ПФУ у Харківській області вказує, що з 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII та постанови КМУ № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704) на підставі довідки, виданої уповноваженим органом. Виплата пенсії проводилась відповідно до п. 2 постанови КМУ № 103.
За наведених обставин, відповідач зазначає, що його дії щодо проведення перерахунку пенсії позивача за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року та 75% з 01.01.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови КМУ № 103, положення п.п. 1, 2 якої на час вчинення спірних дій були чинними та підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Також, відповідач вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону № 2262-XII були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.01.2018 року. Розмір пенсії позивача після проведених перерахунків збільшився. Таким чином, умови його пенсійного забезпечення не погіршилися, позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром.
Також, відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованим з 01.01.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови КМУ № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Щодо зобов'язання здійснити виплату пенсії однією сумою, відповідач вказує, що ця позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною, оскільки кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.
Крім того, відповідач зазначає, що позовні вимоги щодо компенсації втрати частини доходу є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки на цей час між сторонами існує спір про перерахунок пенсії, заборгованість по пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, а відтак, компенсація не могла бути нарахована та виплачена.
Щодо вимоги позивача нарахувати та виплатити пенсію без урахування Постанови КМУ № 649 відповідач вказує, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, для реалізації вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням того, що виконання таких рішень суду здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті. Отже, перерахування коштів стягувачу із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність боржника, а у зв'язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбачених в Законах України «Про Державний бюджет України» обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за рішеннями суду, забезпечення виконання яких гарантовані державою. Виконання рішення поза чергою та за відсутності рішення комісії є неможливим, так як це призведе до перевищення повноважень працівників боржника та порушення принципу рівності стягувачів перед Законом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Так, судовим рішенням визнано дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, протиправними.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року, з урахуванням проведених платежів.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.
Висновок суду вмотивований тим, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону України №2262-ХІІ. Вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Крім того, суд зазначив, що у зв'язку зі скасуванням п. 1 постанови КМУ № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано з 05.03.2019 року. На момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 постанова КМУ № 103 була чинною та не скасованою, відтак, дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50% та 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року до 05.03.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання постанови КМУ № 103, чинної до 05.03.2019 року. Отже, з 05.03.2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії.
Стосовно вимоги позивача зобов'язати відповідача здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою, суд зазначив, що у разі набрання чинності рішенням суду про зобов'язання виплатити суму недоотриманої пенсії буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем усієї недоплаченої різниці. Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення, адже метою судового захисту є спонукання владного суб'єкта до належного виконання адміністративних функцій у повному обсязі, що (у даному конкретному випадку) полягає у проведенні розрахунку за усією належною до одержання сумою пенсії.
Стосовно вимог позивача в частині зобов'язання ГУ ПФ України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2018 року згідно з Порядком № 159 без урахування постанови КМУ № 649, суд зазначив, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, а позовні вимоги у частині зобов'язання ГУ ПФ України в Харківській області здійснити компенсаційні виплати без урахування Порядку № 649 є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України частковому скасуванню, з наступних підстав.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та є отримувачем пенсії, що призначена йому на умовах Закону № 2262-ХІІ, в розмірі 80% грошового забезпечення, а з 01.01.2018 року в розмірі 70% грошового забезпечення (а.с. 9-10).
З протоколу про перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року вбачається, що згідно постанови КМУ № 103 підвищення пенсії позивача складає 3.550,24 грн., з них виплачується з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення 1.775,12 грн., з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення 2.662,68 грн., з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення 3.550,24 грн. (а.с. 10).
10.01.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою, якою просив: перерахувати, нарахувати та виплатити йому пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.05.2014 року; перерахувати та виплачувати йому пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою; нарахувати та виплачувати йому компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати починаючи з 01.01.2018 року відповідно до постанови КМУ № 159 без урахування постанови КМУ № 649, здійснивши виплату суми недоплаченої компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з 01.01.2018 року однією сумою (а.с. 7).
У відповідь на звернення позивача ГУ ПФУ в Харківській області листом № 836/02.2-20 від 13.01.2020 року повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На час перерахунку пенсії на виконання постанови КМУ № 103 діяла саме така норма Закону. Отже, перерахунок пенсії з 01.01.2018 року, відповідно до постанови КМУ № 103, здійснено у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Виплата перерахованих підвищених пенсій відповідно до п. 2 постанови КМУ № 103 проводилась з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50%, з 01.01.2019 року - 75%. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1088 «Про деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» (далі - постанова КМУ № 1088) з 01.01.2020 року виплата пенсій, призначених згідно з Законом № 2262-XII, до 01.03.2018 року та перерахованих з 01.01.2018 року, здійснюється з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року. За матеріалами пенсійної справи, нараховані пенсійні виплати здійснювались і здійснюються своєчасно, у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів, відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 не має підстав (а.с. 8).
Приходячи до висновку про часткову необґрунтованість апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області, колегія суддів зазначає наступне.
За правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, - відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії і застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині, якою визнано протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні з 01.01.2018 року відсоткового розмиру грошового забезпечення, з якого обраховується його пенсія, з 80% до 70%, та про зобов'язання відповідача з 01.01.2018 року здійснити перерахунок пенсії, обчисливши її розмір з 80% грошового забезпечення, та виплатити перераховані суми пенсії.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області в частині, якою відповідач просить скасувати рішення суду про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії пенсійного органу, які полягають у виплаті лише 75% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року, та зобов'язання ГУ ПФУ у Харківській області перерахувати та виплати пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року, колегія суддів зазначає про наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, що набрало законної сили 05.03.2019 року, у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ № 103.
Частиною 2 статті 265 КАС України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 05.03.2019 року позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, після проведення пенсійним органом з 01.01.2018 року її перерахунку, а у пенсійного органу виник обов'язок проводити виплату пенсії позивача з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Що стосується постанови КМУ від 14.08.2019 № 804, якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій колегія суддів зазначає, що означений Урядовий акт не впливає на обов'язок ГУ ПФУ в Харківській області з 05.03.2019 року здійснювати позивачу виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, оскільки за висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.08.2019 року по справі № 160/3586/19, - системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Щодо позовної вимоги про нарахування компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає, що у разі порушення встановлених строків виплати грошових доходів населення (заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати) підприємства, установи і організації всіх форм власності мають здійснювати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою.
Компенсація провадиться відповідно до Закону № 2050-III та Порядку № 159.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін відсотках для визначення суми компенсації.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. Індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Згідно із ст. 5 Закону № 2050-III сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Статтями 51, 55 Закону № 2262-ХІІ унормовано, що перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком; нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про передчасність заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату донарахованих щомісячних сум з нарахуванням і виплатою компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою, оскільки станом на розгляд справи судом факт порушення прав позивача ОСОБА_1 не відбувся.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області та необхідність часткового скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року, а саме в частині, якою задоволені позовні вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2018 року, з прийняттям нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволені означеної вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області в іншій частині, оскільки доводи скаржника вищеозначених висновків суду не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року скасувати в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01 січня 2018 року, з прийняттям нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволені означеної вимоги.
В іншій частині, а саме, - в частині, якою задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 , рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 24 грудня 2020 року.