22 грудня 2020 р.Справа № 520/10116/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.10.20 року по справі № 520/10116/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку та за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час затримки виконання судового рішення за період з 25.10.2016 по 01.11.2016 у розмірі 1521,59 грн.;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час затримки виконання судового рішення за період з 07.05.2020 по 25.06.2020 у розмірі 21278,25 грн;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.12.2016 до 25.06.2020, у розмірі 553056,68 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку та за час вимушеного прогулу в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.12.2016 до 25.06.2020, у розмірі 553056,68 грн. - залишено без розгляду.
Роз'яснено позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд помилково визнав підстави різних справ однаковими, вважає, що у справі №520/10116/2020 та №820/3346/16 позовні вимоги різні, підстави також не тотожні.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з наявності підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку та за час вимушеного прогулу в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.12.2016 до 25.06.2020, у розмірі 553056,68 грн., оскільки в провадженні іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Дослідивши матеріали справи, судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 у червні 2016 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просив суд:
- скасувати рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 01.06.2016, яке полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;
- скасувати наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 16.06.2016 №189 о/с “По особовому складу” в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону;
- з 16.06.2016 поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Дворічанського відділення поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області;
- стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачі порушили порядок проведення атестування й звільнення ОСОБА_1 , визначений Законом України “Про Національну поліцію” та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - “Інструкція №1465”). Так, позивач вказував на те, що підстав для направлення його на атестацію не було, а сама атестація проведена не об'єктивно, у зв'язку з чим його звільнення зі служби в поліції є протиправним.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі №820/3346/16 позов задоволено. Скасовано рішення атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.06.2016 щодо ОСОБА_1 стосовно визнання його таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Скасовано наказ Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2016 №189 о/с “По особовому складу” в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону. Поновлено майора поліції ОСОБА_1 з 14.06.2016 на службі в поліції на посаді начальника Дворічанського відділення поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу. Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника Дворічанського відділення поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі №820/3346/16 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 07 травня 2020 року по справі №820/3346/16 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року повністю і ухвалено нову постанову. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року змінено шляхом зазначення в її резолютивній частині дати поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Дворічанського відділення поліції Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області - з 15 червня 2016 року. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року залишено без змін.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №820/3346/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задоволено та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22764 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 03 коп., з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
25.08.2020 відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №820/3346/16, за наслідком якої постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 по справі № 820/3346/16 скасовано в частині негайного виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 по справі № 820/3346/16 залишено без змін.
Підсумовуючи викладене суд першої інстанції вірно зазначив, що, з-поміж іншого, у справі №820/3346/16 позивач просив стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Підставою такого звернення до суду стали обставини прийняття рішень відповідачами, які полягають у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність та сам факт звільнення.
В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 07 травня 2020 року по справі №820/3346/16 (адміністративне провадження №К/9901/7821/18), якою, зокрема, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, Верховним Судом зазначено, що ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, суд має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку. Проте суди попередніх інстанцій не встановили обставин і не дослідили відповідних доказів щодо стягнення з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 конкретного розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу, який має обчислюватися згідно положень Порядку №260 як спеціального нормативно-правового акта, що регулює умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції, з огляду на що направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Верховний Суд в постанові також зазначив, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід визначити розмір належного позивачу грошового забезпечення за час його вимушеного прогулу, для чого дослідити наявні у матеріалах справи докази і, за необхідності, витребувати додаткові докази.
За наслідками розгляду позовних вимог в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з Головного управління Національної поліції в Харківській області стягнуто на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22764 грн. 03 коп., з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів за період з 15.06.2016 по 25.10.2016.
У даній справі №520/10116/2020 позивач аналогічно просить суд вирішити спір щодо стягнення грошового забезпечення та стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на свою користь: грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.12.2016 до 25.06.2020, у розмірі 553056,68 грн.
Підставою стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у даній справі, як в справі №820/3346/16, є скасування рішення атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.06.2016 щодо ОСОБА_1 стосовно визнання його таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність та наказу Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2016 №189 о/с “По особовому складу” в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону.
Предмет спору у справі №820/3346/16 в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу охоплює в повному обсязі предмет спору у даній справі в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.12.2016 до 25.06.2020, у розмірі 553056,68 грн.
Верховний Суд у постанові від 07 травня 2020 року у справі №820/3346/16 роз'яснив, що суду першої інстанції слід визначити розмір належного позивачу грошового забезпечення за час його вимушеного прогулу, для чого дослідити наявні у матеріалах справи докази і, за необхідності, витребувати додаткові докази.
Такі правові висновки також надали процесуальну можливість позивачу подавати, в рамках нового розгляду його вимоги про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оновлені розрахунки та додаткові докази, які б свідчили про обсяг порушених прав ОСОБА_1 у період з 15.06.2016 по дату поновлення на посаді.
Таким чином, враховуючи апеляційний перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №820/3346/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, в провадженні іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.12.2016 до 25.06.2020, у розмірі 553056,68 грн. слід залишити без розгляду.
Водночас, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції згідно п.1. ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про ухвалення додаткового рішення з підстав того, що щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Констатуючи необґрунтованість інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя. Зокрема, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року по справі № 520/10116/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 24.12.2020 року