21 грудня 2020 р.Справа № 520/879/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
позивач ОСОБА_1
представник відповідача Поярко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.07.20 року по справі № 520/879/2020
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області щодо організації фактичної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії головного державного ревізора-інспектора Головного управління ДПС у Харківській області Засядько Я.М., головного державного ревізора-інспектора Головного управління ДПС у Харківській області Путятіної О В зі складання акту фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 09 жовтня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.11.2019р. №00002990510.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.11.2019 р. №00002990510.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що позивачем в порушення норм податкового законодавства не було проведено розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані, у встановленому законом порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Вказав на те, що у позивача взагалі відсутній зареєстрований реєстратор розрахункових операцій та жодних документів на підтвердження проведення розрахункової операції позивачем видано не було. В свою чергу, позивач жодним чином не заперечував та не спростовував вищезазначені факти.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення в частині задоволення позовних вимог, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було винесено наказ від 03.10.2019 р. №960 про проведення фактичної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, яким наказано провести фактичну перевірку господарського об'єкту, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.10.2019 року тривалістю у відповідності до вимог п.82.3 ст. 82 ПКУ, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). (а.с.70).
Підставою винесення наказу та призначення фактичної перевірки слугувала доповідна записка головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДПС у Харківській області від 05.09.2019 №12/20-40-05-10-24, якою повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 встановлено господарський об'єкт (побутова техніка), в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , де відбуваються порушення порядку проведення розрахунків, а саме: реалізація складної побутової техніки (мобільні телефони) без застосування реєстратора розрахункових операцій відповідно до законодавства. (а.с.71).
На підставі наказу від 03.10.2019 р. №960 були винесені направлення від 03.10.2019 р. №1072 та №1073 на проведення з 03.10.2019 р. фактичної перевірки тривалістю 10 діб господарського об'єкту за адресою АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання норм чинного законодавства у сфері трудових відносин. (а.с.44-45).
Службовими особами відповідача були пред'явлені позивачу направлення від 03.10.2019 р. №1072 та №1073 на проведення фактичної перевірки та вручено копію наказу від 03.10.2019 р. №960 про проведення фактичної перевірки, що підтверджується підписом позивача на зазначених направленнях, проте, згодом ОСОБА_1 на направленні зазначив, що анулює свій підпис у зв'язку з тим, що йому не пред'явлені службові посвідчення. (а.с.44).
У зв'язку з чим, відповідачем було складено акт відмови від підписання направлень на проведення фактичної перевірки №673/20-40-05-10-09/ НОМЕР_1 від 08.10.2019 р., згідно якого після ознайомлення з направленнями від 03.10.2019 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відмовився від підписання направлень на проведення фактичної перевірки. (а.с.49).
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарським об'єктом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 .
Результати перевірки викладені в акті № 182/20/33/РРО/ НОМЕР_1 від 09.10.2019 року.
За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення, зокрема: п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, Постанови КМУ від 16.03.2017 №231, а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (відсутній РРО) при продажу складно-побутової техніки (мобільного телефону) (Згідно УКТЗЕД 8517120000 (смартфони та мобільні телефони) на суму покупки 28083,00 грн. споживачем у присутності посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області та невидача відповідного розрахункового документа (касового чека).
На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №00002990510 від 26.11.2019 р., яким до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 1,00 грн.
Позивач посилаючись на не дотримання відповідачем вимог по проведенню перевірки, вважаючи дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки та складання акту за її результатами протиправними, не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів на вимог апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено самого факту реалізації Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 08.10.2019 телефону марки IPHONE за ціною 28083,00 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган неправомірно застосував до позивача фінансові санкції, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №00002990510 від 26.11.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно підпунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Згідно статтею 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Судом встановлено, що підставою винесення наказу та призначення фактичної перевірки слугувала доповідна записка головних державних ревізорів-інспекторів ГУ ДПС у Харківській області від 05.09.2019 №12/20-40-05-10-24, якою повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 встановлено господарський об'єкт (побутова техніка), в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , де відбуваються порушення порядку проведення розрахунків, а саме: реалізація складної побутової техніки (мобільні телефони) без застосування реєстратора розрахункових операцій відповідно до законодавства. (а.с.71).
В наказі міститься посилання на п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, що стали передумовою для призначення перевірки.
Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарським об'єктом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 182/20/33/РРО/ НОМЕР_1 від 09.10.2019 року.
Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій (розрахункової книжки) при продажу товарів, а саме, у присутності посадових осіб Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 проведена розрахункова операція з продажу мобільного телефону марки IPHONE за ціною 28083,00 грн. на суму 28083,00 грн., однак, згідно п.2.2.8 не роздрукувався відповідний розрахунковий документ (фіскальний касовий чек) та не виданий покупцю.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
Відповідно до пунктів 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Визначення поняттю «розрахункова операція» надається в ст. 2 Закону.
Так, зокрема, такою є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, визначальною умовою, при виконанні якої у суб'єкта господарювання виникає обов'язок здійснювати розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій, є наявність факту реалізації товару.
В розумінні податкового законодавства під продажем (реалізацією) товарів необхідно розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р.).
Отже, необхідною умовою для застосування санкцій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону, є факт одержання від покупця коштів за товар (послугу) в результатів переходу права власності на такий за результатами його реалізації.
Поняття права власності та порядок його виникнення врегульовано нормами Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 р.
Так, згідно ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві.
Як свідчать матеріалис прави, правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №00002990510 від 26.11.2019 року відповідач обґрунтовує виключно фактом не проведення позивачем розрахункової операції через РРО та невидачі відповідного розрахункового документу під час реалізації складно побутової техніки, а саме мобільного телефону марки IPHONE за ціною 28083,00 грн., що відображено в акті перевірки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що будь-яких доказів на підтвердження зазначеного як до акту перевірки так і під час судового розгляду відповідачем не надано, зокрема, квитанції, гарантійного чеку, пояснень особи, якій було реалізовано товар, встановлення особи, якій було реалізовано товар, тощо.
В свою чергу, на підтвердження відсутності факту реалізації телефону та відсутності порушень встановлених відповідачем, позивачем до матеріалів справи надано заключну банківську виписку за період з 08.10.2019 по 09.10.2019, згідно якої на розрахунковий рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 кошти у розмірі 28083,00 грн. не надходили.
За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не доведено самого факту реалізації Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 08.10.2019 телефону марки IPHONE за ціною 28083,00 грн., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючий орган неправомірно застосував до позивача фінансові санкції, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №00002990510 від 26.11.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі № 520/879/2020 в частині задоволення позовних вимог прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року по справі № 520/879/2020 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 24.12.2020 року