16 грудня 2020 р.Справа № 520/7542/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
представника позивача Демченка О.М.,
представника відповідача Савченка К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.08.20 року по справі № 520/7542/2020
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), код ЄДРОПОУ НОМЕР_2 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), код ЄДРОПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно при здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно використано показники за цінами минулих років, а не 2019 у якому звільнений позивач.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), код ЄДРОПОУ НОМЕР_2 , які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), код ЄДРОПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до довідки розрахунку № 122 від 01.09.2019 на виплату грошової компенсації за не отримане речове майно позивачу нарахавано 28123,88 грн. з урахуванням сплати всіх передбачених законом податків та зборів та в подальшому відповідно до наказу начальника Харківського прикордонного загону від 27.09.2019 № 444 зазначена сума виплачена. Тобто, Харківський прикордонний загін діяв у спосіб, який визначений відомчими нормативно-правовими актами та у відповідності до діючого законодавства.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що компенсацію за неотримане речове майно протягом проходження ОСОБА_1 військової служби, виплачено з урахуванням цін різних років. Тобто, відповідач, здійснивши виплату компенсації за речове майно не за цінами, встановленими у постанові КМУ № 178, діяв всупереч вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні представник апелянта просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав наведених в апеляційній скарзі та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у органах Державної прикордонної служби України та у 2019 році звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням терміну дії контракту.
Останнє місце служби - Головний центр оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ).
У період проходження служби, позивач перебував на речовому забезпеченні у Харківському прикордонному загоні.
Згідно наказу відповідача від 27 вересня 2019 року №444-ос "Про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно", позивачу здійснено виплату грошової компенсації за неотримане протягом служби речове майно.
З метою з'ясування за якими цінами здійснено нарахування та виплата грошової компенсації, зокрема, чи застосовувались при нарахуванні компенсації закупівельна вартість речового майна станом на 01.01.2019, позивач 12.05.2020 звернувся із запитом до Харківського прикордонного загону.
Відповідачем 14.05.2020 за №705/Д-53/4702 надано відповідь на запит та надано "Довідку-розрахунок №122 на виплату грошової компенсації замість належного до видачі речового майна", а також "Довідку закупівельних цін яких років застосовувались для нарахування грошової компенсації" від 13.05.2020, а також витяг з наказу відповідача від 27.09.2019 №444-ос.
З наданої відповідачем відповіді від 14.05.2020 за №705/Д-53/4702 та доданих до них документів, позивачем встановлено, що при здійсненні нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно відповідачем використано показники за цінами минулих років, а не 2019 у якому звільнений позивач.
Не погоджуючись з вказаним вище позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. враховуючи наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до статті 9-1 вказаного Закону продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Таким чином, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби ( пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).
Відповідно до Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої відповідними структурами станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Тобто, приписи Порядку 178 визначають, що при нарахуванні компенсації відповідач повинен застосовувати вартість речового майна, яка для нього розрахована Адміністрацією Держприкордонслужби України станом на 01 січня поточного року, відтак колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача в апеляційній скарзі, що при нарахуванні грошової компенсації необхідно враховувати такі складові як норма належності, термін експлуатації, термін який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна, ціна на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін який минув з останнього моменту отримання предмета речового майна.
Пунком 4 розліду ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 (далі - Інструкція № 232) встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 06 січня 2005 року № 17), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.
Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, МНС, податкової міліції.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами) що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Матеріалами справи встановлено, що у вересні 2019 року від військової частини НОМЕР_5 , позивач отримав компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 28123,88 грн., що не заперечується сторонами, однак нарахування цієї компенсації проведено не за цінами на предмети речового майна станом на 01.01.2019, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку №178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 17.03.2020 по справі № 815/5826/16, яка враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року по справі № 520/7542/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 24.12.2020 року