ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 грудня 2020 року м. Київ № 640/5179/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку пенсії йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ч. 3 статті 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, нарахувати та виплачувати пенсію, здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.2014 по 02.08.2014 року з врахуванням виплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до положень Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІІ та перебуває на обліку ГУ ПФУ в м. Києві. Позивач вважає, що у відповідності до ст.ст.50,54 вказаного Закону, має право на перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком, за період з 01.10.2014 по 02.08.2014 року з врахуванням виплачених сум у зв'язку з тим, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року набрав чинності лише 02.08.2014 року.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Категорія 1) серії НОМЕР_1 , виданим Київською міською держадміністрацією 26.07.2019 та інвалідом 2 групи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
29.11.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
На заяву позивача, отриману Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, щодо перерахунку та виплати йому основної та додаткової пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком, за період з 01.10.2014 по 02.08.2014 року з врахуванням виплачених сум, листом від 12.12.2019 №300818/02/У-14268/1 заступником начальника Головного управління ПФУ в м. Києві було повідомлено, що Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та «Про Державний бюджет України на 2012 рік» положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, було роз'яснено, що порядок обчислення та призначення пенсії особам, віднесеним до категорії 1 за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в 1986-1990 роках та по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, зокрема, інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
В силу вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Згідно з абз.8 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
У відповідності до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Згідно п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Однак, починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції від 16 січня 2014 року) не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статей 50, 54 даного Закону.
При цьому, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 02 серпня 2014 року, встановлено, що норми і положення ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року до набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», тобто до 02 серпня 2014 року, застосуванню підлягають норми ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.
Керуючись,ст. ст. 2,19,77, 90,139,194,241-246,250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови провести перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур