ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 грудня 2020 року м. Київ № 640/13887/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід судді Іщука І.О., в адміністративній справі №640/13887/20
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва Іщука І.О. перебуває справа №640/13887/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/13887/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача про витребування доказів, про залучення третьої особи та про постановлення окремої ухвали.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України та про витребування доказів.
В подальшому, через систему "Електронний суд" 21.12.2020 від представника позивача - адвоката Касандяка Володимира Васильовича надійшла заява про відвід судді Іщука І.О. в адміністративній справі №640/13887/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 у справі №640/13887/20, відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішення питання про відвід судді Іщука І.О. здійснюється суддею Каракашьяном С.К., який не входить до складу суду, що розглядає справу №640/13887/20 відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглядаючи заявлений відвід судді Іщуку І.О., суд зазначає наступне.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Згідно частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Як вбачається з поданої представником позивача заявою про відвід судді Іщуку І.О., такий відвід вмотивований незгодою позивача із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва в даній справі, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України та про витребування доказів. Також позивач припускає наявність тиску на суддю зі сторони Уряду України.
На думку заявника, поведінка судді Іщука І.О. викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Отже, ознайомившись в порядку письмового провадження із заявою представника позивача про відвід судді Іщука І.О., вбачається, що заявник фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду, що не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.
Суд зазначає, що з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу
У випадку незгоди сторони по справі з процесуальними рішеннями суду, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Разом з тим, інші доводи позивача є суб'єктивними, посилання на нібито упередженість судді та тиск на суддю ґрунтуються виключно на його суб'єктивних припущеннях та не підтверджуються доказами. Зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, а суб'єктивна думка позивача не може бути підставою для задоволення заяви.
Таким чином, твердження заявника про сумніви в неупередженості судді Іщука І.О. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а подана заява про відвід судді немотивована.
Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Касандяка Володимира Васильовича про відвід судді Іщука І.О. від розгляду адміністративної справи №640/13887/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян