ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
24 грудня 2020 року справа №640/16116/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправною бездіяльності відповідача; 2) зобов'язання відповідача повернути позивачу право на отримання пенсії, як пенсіонеру-інваліду 2 групи (безстроково) учаснику 1 категорії ЛНА на ЧАЕС у 1987 році у відповідності з отриманими розрахунками згідно: «довідки про термін перебування та величину розрахунку заробітної плати виданою №105/42 від 19 серпня 1999 року видана ВАТ «Львівенергоремонт»; довідки про термін перебування та величину виплаченої заробітної плати виданою від 04 листопада 1992 року №759/60 видана ВАТ «Львівенергоремонт»; довідки про термін перебування в зоні ліквідації та величину виданої заробітної плати виданою №105/42 від 19 серпня 1999 року видана ВАТ «Львівенергоремонт»; листа про розмір премії за основні результати діяльності від 30 серпня 1992 року №1448/50 виданий ВАТ «Львівенергоремонт» та проводити розрахунки у відповідності до законодавчих змін у майбутньому і повернути незаконно невиплачені мною пенсій - з квітень 2019 року, до часу нового перерахунку її (включно)»; 3) зобов'язання відповідача негайно провести нарахування пенсії «суму в розмірі, яка розраховується як пенсіонеру-інваліду 2 групи (безстроково) учаснику 1 категорії ЛНА на ЧАЕС у 1987 році з врахуванням величин заробітку вказаних в довідках: довідки про термін перебування та величину розрахунку заробітної плати виданою №105/42 від 19 серпня 1999 року видана ВАТ «Львівенергоремонт»; довідки про термін перебування та величину виплаченої заробітної плати виданою від 04 листопада 1992 року №759/60 видана ВАТ «Львівенергоремонт»; довідки про термін перебування в зоні ліквідації та величину виданої заробітної плати виданою №105/42 від 19 серпня 1999 року видана ВАТ «Львівенергоремонт»; листа про розмір премії за основні результати діяльності від 30 серпня 1992 року №1448/50 виданий ВАТ «Львівенергоремонт» та проводити перерахунки у відповідності до законодавчих змін у майбутньому»; 4) зобов'язання відповідача продовжувати виплати нового розміру нарахованої пенсії, як пенсіонеру-інваліду 2 групи (безстроково) учаснику 1 категорії ЛНА на ЧАЕС у 1987 році у відповідності з отриманими розрахунками згідно: «довідки про термін перебування та величину розрахунку заробітної плати виданою №105/42 від 19 серпня 1999 року видана ВАТ «Львівенергоремонт»; довідки про термін перебування та величину виплаченої заробітної плати виданою від 04 листопада 1992 року №759/60 видана ВАТ «Львівенергоремонт»; довідки про термін перебування в зоні ліквідації та величину виданої заробітної плати виданою №105/42 від 19 серпня 1999 року видана ВАТ «Львівенергоремонт»; листа про розмір премії за основні результати діяльності від 30 серпня 1992 року №1448/50 виданий ВАТ «Львівенергоремонт» та проводити перерахунки у відповідності до законодавчих змін у майбутньому і повернути незаконно невиплачені мною пенсій - з квітень 2019 року, до часу нового перерахунку її (включно) та проводити її перерахунок у відповідності законодавчих змін у майбутньому»
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії не врахував довідки видані ВАТ «Львівенергоремонт» про складові заробітної плати, надані позивачем при призначенні йому пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, та відмовив в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 20 липня 2020 року відкрив провадження в адміністративній справі №640/16116/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачу відмовлено в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку із відсутністю первинних документів, шо містять відомості про період, тривалість роботи в зоні відчуження, населений пункт (об'єкт) зони відчуження, де виконувалися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та нараховану заробітну плату за цей період, а тому переведення на зазначений вид пенсії без урахування заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження, є недоцільним, оскільки призводить до зменшення розміру пенсійних виплат.
Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що перехід на інший вид пенсії, на який він набув право, є його конституційним правом; вимога відповідача підтвердити дійсність інформації, яка міститься в окремих документах є протиправною, оскільки на підставі цих документів розрахована пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» в 1999 році, їх перевірку можливо було провести в 1999 році, тоді як на сьогоднішній день підприємство, що надало відповідні довідки, відсутнє в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 07 липня 1999 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до копії пенсійної справи ОСОБА_1 пенсія призначена за заявою від 01 вересня 1999 року та, відповідно до протоколу від 06 вересня 1999 року №12500, обчислена з урахуванням заробітку за роботу в населених пунктах відчуження.
В подальшому позивача переведено:
- з 02 жовтня 2006 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- з 19 грудня 2017 року на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»;
- з 21 червня 2018 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- з 21 червня 2018 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2019 року у справі 826/13090/18.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 26 липня 2019 року Київською міською державною адміністрацією.
З довідки МСЕК від 22 квітня 2019 року серії АВ №0995473 вбачається, що позивачу з 08 квітня 2019 року довічно встановлена 2 група інвалідності, на підставі захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ступінь втрати працездатності становить 70%.
Згідно із розпискою-повідомленням від 26 червня 2019 року №1142/4250 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про переведення його на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення перерахунку у зв'язку із зміною групи інвалідності
Позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 28 серпня 2019 року з проханням сприяти вирішенню питання викладеного в заяві від 26 червня 2019 року.
Відповідач листом від 21 жовтня 2019 року №1252894/03 відмовив позивачу в переведенні його на пенсію по інвалідності у зв'язку недоцільністю, оскільки відсутні первинні документи, які слугували підставою видачі довідки ВАТ «Львівенергоремонт» від 19 серпня 1999 року №105/42 про заробітну плату, а тому відсутні підстави для врахування її при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»; переведення на зазначений вид пенсії призведе до зменшення розміру пенсійних виплат.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення встановлені Законом України від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Частиною четвертою статті 57 Закону України від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі по тексту- Порядок №1210).
Пунктом 1 Порядку №1210, передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210 в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
За змістом наведеної норми, розмір пенсії по інвалідності залежить від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно до частини першої статті 57 Закону України від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22- 1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок №22-1)
Пунктом 2.10 Порядку №22- 1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається.
З наведеного слідує, що підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержана за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Відповідно до матеріалів справи, разом із заявою про призначенні пенсії позивач 01 вересня 1999 року надав відповідачу:
- довідку від 19 серпня 1999 року №105/42 видана ВАТ «Львівенергоремонт» про виплату позивачу за роботу в населених пунктах відчуження (м. Прип'ять, Чорнобильська АЕС) в березні 1987 року заробітну плату в сумі 920 крб. 81 коп.,
- довідку від 04 листопада 1992 року №759/60 ВАТ видана «Львівенергоремонт» про термін перебування та величину виплаченої заробітної плати;
- довідку від 19 серпня 1999 року №105/42 видана ВАТ «Львівенергоремонт» про зміну назви підприємства;
- лист від 30 серпня 1992 року №1448/50 виданий ВАТ «Львівенергоремонт про розмір премії в 1987 році за основні результати діяльності;
- табель обліку використання робочого часу ОСОБА_1 «Львівенергоремонт» на Чорнобильській АЕС;
- розрахунок збереження середньої зарплати за дні роботи в зоні відчуження в березні 1987 року до довідки від 19 серпня 1999 року №105/42 виданий ВАТ «Львівенергоремонт»;
- розрахунок оплати праці за дні роботи в зоні відчуження до довідки від 19 серпня 1999 року №105/42 виданий ВАТ «Львівенергоремонт».
Крім того, в матеріалах пенсійної справи міститься лист Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації від 23 грудня 2019 року №20-3197/0/2-19 щодо надання інформації, яким підтверджено, що в архівній справі ОСОБА_1 знаходиться архівна довідка АТ «Львівенергоремонт» від 04 листопада 1992 року №1 та архівна довідка ВАТ «Львівенергоремонт» від 20 серпня 1999 року №1422/50 про те, що позивачу за роботу в населених пунктах Чорнобильської АЕС зони відчуження в період: з 03 березня 1987 року по 09 березня 1987 року, з 06 вересня 1987 року по 10 вересня 1987 року, з 24 вересня 1987 року по 29 вересня 1987 року за місцем роботи в/п «Львівенергоремонт» виплачено заробітну плату 1 148 крб. 51 коп. з урахуванням коефіцієнта 3 відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7. В період перебування на ЧАЕС оклад становив 230 крб.
До зазначеної довідки Департаментом соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації додані копії архівних довідок АТ «Львівенергоремонт» від 04 листопада 1992 року №1 та ВАТ «Львівенергоремонт» від 20 серпня 1999 року №1422/50.
Форму довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках» від 12 жовтня 2012 року №644 (далі по тексту - Наказ №644).
Судом встановлено, що ВАТ «Львівенергоремонт» видало позивачу довідку від 19 серпня 1999 року №105/42 про виплату позивачу за роботу в населених пунктах відчуження (м. Прип'ять, Чорнобильська АЕС) в березні 1987 року заробітну плату в сумі 920 крб. 81 коп., яка за формою та змістом відповідає вимогам Наказу №644 та містить відомості, необхідні для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд також зазначає, що в розрахунках ВАТ «Львівенергоремонт» зазначений розмір збереження середньої зарплати позивача за дні роботи в зоні відчуження та розмір оплати праці за дні роботи позивача в зоні відчуження, які підтверджуються архівними довідками, наданими Департаментом соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації в 2019 році.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналогічні повноваження територіальних органів Пенсійного фонду України визначені й у статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
В матеріалах справи відсутні докази звернення територіальних органів Пенсійного фонду України протягом трьох місяців з дати подання заяви про призначення пенсії позивачу до ВАТ «Львівенергоремонт» з вимогою надати інформацію про підтвердження видачі довідки від 19 серпня 1999 року №105/42, інформацію про кратність, відсоток преміювання та інформацію про первинні документи, на підставі яких видана довідка.
Судом також встановлено, що при призначенні пенсії позивачу врахована заробітна плата за період роботи з 03 березня 1987 року по 09 березня 1987 року в населеному пункті відчуження (м. Прип'ять, Чорнобильська АЕС).
Отже, враховуючи, що відомості вказані у довідках про заробітну плату від 19 серпня 1999 року №105/42, від 04 листопада 1992 року №759/60 та у листі від 30 серпня 1992 року №1448/50 про розмір премії в 1987 році, за основні результати діяльності підтверджуються відповідними розрахунками та архівними довідками, суд дійшов висновку, що відповідач при розрахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» має враховувати заробітну плату за роботу в зоні відчуження в розмірі, зазначеному у вказаних довідках.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача, що переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призводить до зменшення розміру пенсійних виплат, оскільки відповідачем не врахована заробітна плата, отримана позивачем за роботу в зоні відчуження, яка зазначена в довідках про заробітну плату від 19 серпня 1999 року №105/42, від 04 листопада 1992 року №759/60 та у листі від 30 серпня 1992 року №1448/50.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Отже, особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде доцільно.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» 26 червня 2019 року, тому саме з цієї дати необхідно здійснити призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Вимога позивача проводити перерахунки у відповідності до законодавчих змін у майбутньому не підлягає задоволенню як передчасна, оскільки захисту, відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства, підлягає порушене право, свободи або інтереси, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Стосовно строків звернення суд вважає, що позивачем дотримано строк звернення до адміністративного суду з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, а також на підставі аналізу положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17 та від 19 червня 2018 року у справі №646/6250/17.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з 26 червня 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 26 червня 2019 року пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, починаючи з 26 червня 2019 року, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду 2 групи учаснику 1 категорії ЛНА на ЧАЕС з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження в розмірі, зазначеному в довідках від 19 серпня 1999 року №105/42, від 04 листопада 1992 року №759/60, виданих ВАТ «Львівенергоремонт» та листі ВАТ «Львівенергоремонт» від 30 серпня 1992 року №1448/50, з урахуванням раніше проведених виплат.
5. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко