Рішення від 23.12.2020 по справі 640/14825/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/14825/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доПриватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича,

треті особи:1. Служба у справах дітей Голосіївської у місті Києві державної адміністрації,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг та кредитування»,

провизнати протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича (надалі - Приватний виконавець, відповідач), треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської у місті Києві державної адміністрації (далі також - Служба у справах дітей, третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг та кредитування» (далі - ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування», третя особа-2) в якому просив визнати протиправними дії приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича щодо формування та подачі ним заявки (без номера та дати) на реалізацію арештованого майна, а саме: чотирикімнатну квартиру загальною площею 195,10 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що дії відповідача по формуванню та направленню ним заявки на реалізацію арештованого майна - житлової квартири, де зареєстровані і проживають неповнолітні діти не було дотримано вимог законодавства в частині отримання для формування такої заявки дозволу органу опіки та піклування.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, однак на вимогу суду направив витребувані матеріали виконавчого провадження.

Письмові пояснення по суті позову від третіх осіб до суду у визначений ним термін також не надходило.

24.11.2020 від ТОВ «ФК «Факторинг та кредитування» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, за результатами розгляду якого суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, про що постановлена відповідна ухвала 23.12.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 позовну заяву повернуто позивачу.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2020 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №640/14825/20 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою суду від 15.10.2020 адміністративну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами позивача, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

11.12.2019 Приватним виконавцем Бережним Я.В. видано постанову про відкриття виконавчого провадження № 60858079 щодо звернення стягнення на нерухоме майно на підставі виконавчого напису № 2827, виданого 09.12.2019 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири. За рахунок коштів, отриманих від реалізації задовольнити вимоги стягувача ТОВ «Фінансова компанія» Факторинг та кредитування» в рахунок несплаченої заборгованості в розмірі 467068 доларів США 35 центів, що складає еквівалент 11 554 404 гривні 10 коп. за офіційним курсом НБУ на 04.11.2019.

Стягувачем за виконавчим провадженням № 60858079 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг та кредитування».

19.06.2020 сторона позивача ознайомилася з матеріалами ВП №60858079 в результаті чого позивачу стало відомо, що листом №332 від 12.12.2019 Приватний виконавець звернувся до Центру надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві з вимогою надати вичерпну інформацію про кількість зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідь на вищевказаний лист Відділом з питань реєстрації місця проживання /перебування фізичних осіб Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації направлено на адресу Приватного виконавця лист № 100/39-515 від 13.12.2019 відповідно до змісту якого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані:

1. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )

2. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )

3. ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ),

4. ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ),

5. ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 )

Згідно матеріалів виконавчого провадження приватний виконавець Бережний Я.В. звернувся до керівника філії у м. Києві та Київській області ДП «Сетам» зі заявкою від 13.03.2020 №889 на реалізацію арештованого майна, а саме: чотирикімнатної квартири загальною площею 195,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивача вважає, що дії Приватного виконавця щодо формування та подачі ним заявки (без номера та дати) на реалізацію арештованого майна без отримання дозволу Служби у справах дітей Голосіївської у місті Києві державної адміністрації є незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом при вирішенні спору по суті враховується таке.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі по тексту - Закон №1404-VIII у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пункт 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як передбачено приписами ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі по тексту - Порядок).

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Пункт 2 розділу ІІ Порядку визначає, які дані має містити заявка на реалізацію арештованого майна.

Згідно п. 3 розділу ІІ Порядку (у редакції на час складення Приватним виконавцем заявки) заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім'я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця;

- номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчих проваджень;

- повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

- форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною);

- вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб-сайті);

- найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні;

- відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку);

- місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача);

- відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса);

- відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек);

- вартість майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»;

- реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів;

- адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця;

- фото- та/або відеоматеріали;

- кваліфікований електронний або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

У пункті 3 розділу ІІ цього ж Порядку встановлено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі) у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Відповідно до пункту 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України29.09.2016 № 2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Доказів отримання відповідачем дозволу органів опіки та піклування або відповідного рішення суду відповідачем не надано, а матеріали виконавчого провадження №60858079 не містять.

При цьому, згідно відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 100/39-515 від 13.12.2019 на запит Приватного виконавця від 12.12.2019 № 332 містить інформацію про наявність у Реєстрі територіальної громади міста Києва в межах Голосіївського району міста Києва та у картотеці про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 відомостей щодо реєстрації за вказаною адресою окрім ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) також і ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

Пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яку ратифіковано постановою Верховної Ради Української РСР 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III передбачено, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Окрім того, загальні засади соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними особами і безпритульними дітьми прав і свобод, передбачених Конституцією та законодавством України, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення визначено Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» від 02.06.2005 № 2623-IV.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку передбачено, що приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

За таких обставин, суд констатує, що Приватний виконавець не вжив належних заходів та не отримав дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду, для реалізації нерухового майна, як наслідок безпідставно передав майно, яким мають право користуватись діти, на реалізацію.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що вчиненні оскаржуваних у цьому провадженні дій відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак наявні підстави для їх визнання протиправними у судовому порядку.

Вимогами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування не виконав.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича щодо формування та подачі ним заявки від 13.03.2020 № 889 на реалізацію арештованого майна, а саме: чотирикімнатної квартири загальною площею 195,10 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено у визначені частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України строки до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Ярослав Вікторович (01001, м. Київ, провулок Козловського Івана, б. №4, офіс 1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Третя особа-1 - Служба у справах дітей Голосіївської у місті Києві державної адміністрації (03150, м Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 58, код ЄДРПОУ - 37413735)

Третя особа-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг та кредитування» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ - 42577750)

Суддя Н.А. Добрівська

Попередній документ
93788583
Наступний документ
93788585
Інформація про рішення:
№ рішення: 93788584
№ справи: 640/14825/20
Дата рішення: 23.12.2020
Дата публікації: 29.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (22.09.2020)
Дата надходження: 22.09.2020
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
14.09.2020 12:15 Шостий апеляційний адміністративний суд