ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про розгляд заяви про встановлення судового контролю
23 грудня 2020 року м. Київ № 640/11320/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Органік Грейн»
до третя особа:Державної фіскальної служби України; Державної казначейської служби України Управління Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києва
провизнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2020 у справі №640/11320/19, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК ГРЕЙН» задоволено: визано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо зарахування до Державного бюджету України коштів на особовому казначейському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК ГРЕЙН» в загальній сумі 2 379 119,00 грн., в погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень та серпень 2018 року; визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК ГРЕЙН» у системі електронного адміністрування ПДВ, коштів у загальній сумі 2 379 119,00 грн., сплачених з особового казначейського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК ГРЕЙН» в погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень та серпень 2018 року; зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити в даних системи електронного адміністрування ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК ГРЕЙН» реєстраційний ліміт у сумі 2 379 119,00 грн. та відобразити відповідне збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року в частині визнання протиправними дій Державної казначейської служби України щодо зарахування до Державного бюджету України коштів на особовому казначейському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНІК ГРЕЙН" в загальній сумі 2379119 грн 00 коп., в погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень та серпень 2018 року - скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року - залишено без змін.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява (вх.№03-13/6016/20 від 21.12.2020) про встановлення судового контролю.
Відповідно до Розпорядження від 22.12.2020 №901, у зв'язку із тимчасової непрацездатності судді, в проваджені якої перебувала справа, заяву №03-13/6016/20 у справі №640/11320/19 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 вказану заяву передано судді Каракашьяну С.К.
Розглянувши подану заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для її розгляду та вирішення, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до приписів статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Натомість, на час розгляду даної заяви, позивач не звертався до суду за виконавчим листом з метою примусового виконання рішення суду.
Отже, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання.
Враховуючи викладене, подана заява про встановлення судового контролю розцінюється судом як передчасна, а отже, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити в задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Грейн» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №640/11320/19.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.ст.293-297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян