24 грудня 2020 р. № 400/4121/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001
треті особи:Національна поліція України, вул. Академіка Богомольця, 10, Київ, 01601 Атестаційна комісія №2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Ак.Богомольця, 10, м. Київ,01601 Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону №3, вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601
про:стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 18.03.2016 р. № 45 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поновлення позивача на посаді слідчого Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, позов задоволено - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області по особовому складу від 18.03.2016 р. № 45 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого Центрального відділу поліції. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання.
15.11.16 року Одеським апеляційним адміністративним судом постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року-залишено без змін.
14.11.2019 року постановою Верховного суду постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду, в іншій частині судові рішення - залишено без змін.
28.11.19 справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач пояснень до суду не надав.
Відповідач надав відзив та додаткові докази. У відзиві Відповідачем зазначено, що питання про стягнення виплати за час вимушеного прогулу вирішується з вирахуванням середньоденного заробітку та навів розрахунки. Кількість днів вимушеного прогулу слід визначати з наступного дня після звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто з 19.03.2016 по 03.08.2016 р.р.
Позивач до суду не з'явився, Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач з серпня 2006 р. по листопад 2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 р. № 6 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону № 580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання старший лейтенант поліції в порядку переатестування на посаду слідчого Центрального відділу поліції.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01.02.2016 р. № 52 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580 та вимогами Інструкції № 1465, наказано, зокрема: провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 22.02.2016 р.; створити атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8.
Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 18.03.2016 р. № 45 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого Центрального відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за статтею 77 ч. 1 п. 5 Закону № 580 (через службову невідповідність) (а. с. 17). Підставою для прийняття оскаржуваного наказу вказано протокол апеляційної атестаційної комісії від 01.03.2016 р. №15.00004194.0023200.
Вказаний наказ визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_1 , поновлено на службі в поліції постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та постановою Верховного Суду від 14.11.2019 року у даній частині.
Натомість, виходячи зі змісту постанови Верховного Суду від 14.11.2019, дана адміністративна справа підлягає перегляду в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розглядаючи справу у наведеній частині по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 235 Кодексу Законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
При визначенні розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі - Порядок №100).
Так, згідно з вимогами п. 2 Порядку №100, обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
У той же час, ч. 2 ст. 94 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції повинен визначатися Міністерством внутрішніх справ. Дані норми є відсилочними та обумовлюють існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським, яким є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (надалі - Порядок №260).
Норми Порядку №260 закріплюють необхідність обрахунку середнього грошового забезпечення поліцейських за час вимушеного прогулу, виходячи з календарних днів такого прогулу. Водночас, відповідно до п. 2 Порядку №260, останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VIII).
Закон №580-VІІІ був опублікований в газеті Голос України 06.08.2015 за №141-142, а отже, набрав чинності 07.11.2015 (окрім норм, визначених п. 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення»). Проте, Порядок №260 опубліковано в газеті Офіційний вісник України від 27.05.2016 №39 і, враховуючи норми ст.ст. 57-58 Конституції України, не може поширювати свою дію на правовідносини, які виникли до моменту набрання ним чинності.
У справі, що розглядалася, період вимушеного прогулу позивача тривав з 19.03.2016 (дата, яка безпосередньо визначена у наказі як дата, з якої позивача звільнено) по 03.08.2016 (дата поновлення на посаді, згідно з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у даній справі), тобто, як протягом дії Порядку №100, так і Порядку №260, з урахуванням чого слід обраховувати середнє грошове забезпечення позивача.
Отже, у період з 19.03.2016 по 26.05.2016 застосуванню під час обчислення середньомісячної заробітної плати підлягають положення Порядку №100.
Так, згідно з довідкою УФЗБО ГУНП в Миколаївській області середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період лютий-березень 2016 року складає 168,15 грн., з огляду на відпрацьовані в лютому та березні 2016 року 47 робочих днів (неповний місяць березень) та суму нарахованого доходу 7903,05 грн. за ці останні два місяці.
З урахуванням викладеного, на користь позивача підлягає стягненню сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.03.2016 по 26.05.2016, розрахована наступним чином: 168,15 грн. х 47 днів=7903,05 грн.
У період з 27.05.2016 (дата набрання чинності Порядком №260) по 03.08.2016 кількість календарних становила 69 днів.
Згідно з довідкою УФЗБО ГУНП в Миколаївській області середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період лютий-березень 2016 року складає 7903,05 грн./47 (календарних днів (лютий, неповний місяць березень)=168,15 грн.
З урахуванням викладеного, на користь позивача підлягає стягненню сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 27.05.2016 по 03.08.2016, розрахована наступним чином: 168,15 грн. х 69 календарних днів=11602,35 грн.
Таким чином, загальна сума грошового забезпечення, що підлягає стягненню за час вимушеного прогулу з 19.03.2016 по 03.08.2016 року складає 7903,05 грн.+11602,35 грн.,=19505,4 грн.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у розглядуваній частині.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Національної поліції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 19.03.2016 (дата, яка безпосередньо визначена у наказі як дата, з якої позивача звільнено) по 03.08.2016 (дата судового рішення про поновлення на посаді) у розмірі 19505,4 грн., з вирахуванням Відповідачем розміру обов'язкових платежів.
З врахуванням положень п.2 ч.1 ст 371 КАС України до негайного виконання слід присудити виплату заробітної плати ОСОБА_1 , в межах стягнення за один місяць, а саме згідно довідки УФЗБО ГУНП в Миколаївській області 5000,00 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 І.П.Н. НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м.Миколаїв,54001 ЄДРЮОФОП 40108735) задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 19.03.2016 (дата, яка безпосередньо визначена у наказі як дата, з якої позивача звільнено) по 03.08.2016 (дата судового рішення про поновлення на посаді) у розмірі 19505,4 грн. (дев'ятнадцяти тисяч п'ятсот п'ять гривень 40 коп.), з вирахуванням розміру обов'язкових платежів.
3. Рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5000,0 грн. (п'яти тисяч грн. 00 копійок) підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник