21 грудня 2020 року справа №380/6143/20
зал судових засідань № 10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Демчини В.Ю.,
за участю:
представника позивача Мисак О.С.,
представника відповідача Рибак Н.Я.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43348711), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №27/7/4-19/209000 та №28/7.4-19/209000 від 23.07.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання фізичною особою ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи. На підставі даної перевірки 08.07.2020 було винесено акт №19/7.4-19/ НОМЕР_1 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання фізичною особою ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи, щодо правильності визначення бази оподаткування своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів по товару, задекларованому за митною декларацією від 08.02.2018 №UA/205090/2018/009183 (далі - акт перевірки). Документальної невиїзною перевіркою встановлено порушення п.2 ч.2 ст.52, п.1 та п.п.5 п.8 ст.257, п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 13548,04грн, а також встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 24993,62грн. Внаслідок виявлених порушень, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 23.07.2020 №27/7/4-19/209000 за платежем мито на транспортні засоби на загальну суму 16935,05грн та №28/7.4-19/209000 за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів фізичними особами на загальну суму 37257,11грн. Порушення виявились в тому, що позивач занизив митну вартість товару, який ввозився на територію України, що потягнуло за собою недоплату обов'язкових платежів. Такого висновку митний орган дійшов, порівнюючи та перевіряючи автентичність копій документів, отриманих від митного органу Республіки Литва. Вказані висновки позивач вважає необґрунтованими, а рішення прийняті митним органом на їх підставі незаконними з огляду на те, що Галицька митниця, взяла до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_1 . З наведених обставин позивач вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами вчинення порушень зазначених в акті перевірки. Такі документи лише свідчать, що литовська компанія «Craftworx» задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.
Ухвалою від 07.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді від 21.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву проти позову або заяви про визнання позову та роз'яснено наслідки такого неподання.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов. Зі змісту вказаного відзиву видно, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару позивачем надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару і як наслідок при декларуванні товару занижено митну вартість на суму 135480,38грн, вказані обставини і стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Також від Галицької митниці Держмитслужби надійшло клопотання, у якому відповідач просить розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 16.10.2020 перейдено з спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачем надано пояснення на відзив, в якій висловлено незгоду з позицією відповідача, наведеній у відзиві, та вказано, що будь-які помилки продавця товару при складанні податкових накладних не є підставою для невиконання позивачем обов'язків, покладених на нього вимогами Митного кодексу України. Позивач наполягає на відсутності в ході декларування описаних товарів порушень ч.2 ст.52, п.1 та п.п.5 п.8 ст.257, п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України від 19.09.2013 року №584-VII «Про митний тариф України» - з боку позивача, як декларанта.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та запереченні, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд встановив таке.
Митне оформлення легкового автомобіля HONDA, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , здійснене 08.02.2018 посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ОСОБА_2 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2018/009183.
Згідно з рахунком-накладною від 07.02.2018 вартість транспортного засобу становить 10 300 євро, його продавцем виступала компанія «Craftworx», покупцем - ОСОБА_3 .
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 346313,13грн. було нараховано та сплачено 139692,59грн. митних платежів.
Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 29.05.2019 про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також HONDA, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
31.07.2019 документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.
Згідно з литовською експортною митною декларацією MRN №17LTKR1000EK0B9B34, рахунком-накладною ПДВ (документ під назвою «PVM Saskaita-Faktura») серії GA № 2017-02554 від 08.11.2017 автомобіль «HONDA» був проданий компанією UAB «Gelgotos Transportas» громадянину ОСОБА_4 за ціною 14 399 євро.
Згідно з прибутковим касовим ордером (документ під назвою «Kasos Pajamu Orderies») серії АА № 100017456 від 26.10.2017 та № 100017495 від 08.11.2017 ОСОБА_5 здійснив оплату в користь UAB «Gelgotos Transportas» 8 360 та 6 239 євро відповідно, загальна сума платежу 14599євро.
З огляду на різницю у вартості транспортного засобу, заявленої і прийнятої під час митного оформлення стосовно литовської експортної митної декларації, різниця розміру митних платежів становить 43353,73грн., що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.
12.09.2019 інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 2538/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 через декларанта ОСОБА_2 , під час митного оформлення автомобіля «HONDA» вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 43353,73грн., тобто заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
06.11.2019 заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 2538/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 130061,19грн.
Не погоджуючись із такою постановою відповідача, вважаючи її незаконною та такою, що порушує права позивача, останній звернувся до суду з позовом.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 03.04.2020 у справі №163/2264/19 позов задоволено повністю. Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 06.11.2019 в справі про порушення митних правил № 2538/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнано протиправною і скасовано. Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2538/20500/19 закрито. Вказане рішення набрало законної сили.
22.06.2020 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 351, п.1 ч.3 ст.345, п.7 ч.1 ст.356 МК України, наказом Галицької митниці Держмитслужби №284 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання фізичної особи ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи, посадовими особами Галицької митниці Держмитслужби проведена документальна невиїзна перевірка дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів фізичною особою ОСОБА_1 за митною декларацією від 08.02.2018 № UA205090/2018/009183.
08.07. за результатами перевірки складено акт №19/7.4-19/ НОМЕР_1 , згідно з яким відповідачем встановлено порушення ОСОБА_1 :
-п.2 ч.2 ст.52, п.1 та п.п.5 п.8 ст.257, п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 13548,04грн.;
- п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 24993,62грн.
13.07.2020 позивачем подано заперечення на акт перевірки №19/7.4-19/ НОМЕР_1 від 08.07.2020, відповідно до змісту якого заперечує з висновками, викладеними в акті перевірки.
На підставі висновків акту перевірки №19/7.4-19/ НОМЕР_1 від 08.07.2020 відповідачем 23.07.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення:
-№27/7/4-19/209000, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України в розмірі 16935,05 грн (в тому числі 13548,01грн за основним платежем, 3387,01 грн за штрафними санкціями);
-№28/7/4-19/209000, яким визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами в розмірі 37257,11 грн. (в тому числі 29805,69грн. за основним платежем, 7451,42грн за штрафними санкціями).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.25 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Відповідно до ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України визначені ст. 374 Митного кодексу України.
Згідно з пунктом 3 частини десятої статті 374 Митного кодексу України при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років.
Підпунктом б) п. 3 ч.10 ст. 374 Митного кодексу України встановлено, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів визначено ст.54 Митного кодексу України. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку визначеному ст.ст. 345-354 Митного кодексу України перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до положення ст.345 Митного кодексу України документальна перевірка- це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України.
Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:
1)правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5)законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Частинами І, 2 ст. 351 МКУ передбачено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1)виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2)надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності резидентів України.
Судом установлено, що на підставі вимог ст. 345, п. 2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, наказу Галицької митниці Держмитслужби від 22.06.20 №284 проведено невиїзну документальну перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 08.02.2018 № UA205090/201 8/009183.
В ході документальної невиїзної перевірки, за результатами проведеного аналізу документів, отриманих від Волинської митниці та митних органів Литовської Республіки щодо законності ввезення громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля - марки HONDA, моделі CR-V, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , встановлено наступне.
Відповідно до наданих документів митними органами Литовської республіки митної декларації (MRN) від 11.08.2017 № 17 LTKR5000EK0B9B34, та рахунку-фактури від 08.08.2017 серія GA №2017-02554 було здійснено митне оформлення в митному режимі «експорт» транспортного засобу марки HONDA, моделі CR-V, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , фактурна вартість товару становить 14399 EUR (що згідно курсу НБУ станом на08.02.2018 вартість становить - 481793,51грн).
Відповідно до вимог ст.257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей та у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі.
Водночас, згідно з митною декларацією від 08.02.2018 № UA205090/2018/009183, митна вартість транспортного засобу марки HONDA, моделі CR-V, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , становила 346313,13 грн. (графа 45 МД).
Таким чином, встановлено, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару громадянином України ОСОБА_1 надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару і, як наслідок, при декларуванні товару (транспортного засобу марки HONDA, моделі CR-V, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 ) занижено митну вартість на суму 135480,38грн., чим порушено вимоги п.2 ч.2 ст.52.
Нормами п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 8 ст.264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України «Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.280 Митного кодексу України в Україні застосовуються такі види ставок мита: адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 даного Кодексу бази оподаткування.
Згідно із Законом України від 19.03.2013 №584-VII «Про Митний тариф України» (із змінами та доповненнями) та розділу IV «Акцизний податок» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), на дату оформлення митної декларації від 08.02.2018 №UA205090/201 8/0091 83, Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703329030) імпорт легкових автомобілів по коду товару згідно з УКТ ЗЕД 8703329030 підлягав оподаткуванню акцизним додатком.
Також, Законом України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» від 31.05.2016 №1389-VІII, встановлено, що в періоді з 01.08.2016 по 31.12.2018 року, для ввезених особою на митну територію України легкових автомобілів що використовувалися (код УКТЗЕД 8703329030, з дизельним типом двигуна, робочий об'єм циліндрів двигуна 1968см.куб.) для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно- правових договорів або за рішенням суду в кількості одного легкового автомобіля протягом календарного року, застосовується ставка акцизного податку в розмірі 0,327Євро за 1 см.куб. об'єму циліндрів двигуна.
Відповідно підпункту в) п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію Україну.
Пунктом 187.8 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів.
На підставі зазначеного, керуючись п.п.54.3.6 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях та відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI з врахуванням норм Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COV1D-19)», проведено розрахунок митних платежів, які підлягають сплаті до бюджету наведено у додатку 1 до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною.
Під час розгляду справи було встановлено, що при здійсненні декларування товару, позивачем було надано недостовірну інформацію про вартість оцінюваних товарів, що призвело до заниження митної вартості товарів та, як наслідок, до виникнення податкових зобов'язань по несплаті ввізного мита та ПДВ. Позивачем самостійно розраховано митні платежі та самостійно обрано шостий резервний метод визначення митної вартості товарів.
Так, відповідно до наданої митними органами Литовської республіки декларації (MRN) від 11.08.2017 №LTKR1000ЕК0В9В34, фактурна вартість товару становить 14399 EUR (що згідно курсу НБУ станом на 08.02.2018 вартість становить - 481793,51 грн). Декларація оформлена відповідно до рахунку-фактури від 08.08.2017 серія GA №2017-02554. Інформація наведена в даній експортній декларації стосується того ж автомобіля, що був оформлений за МД від 08.02.2018 №UA205090/201 8/0091 83, однак містить розбіжності в частині визначення фактурної вартості товару.
Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Процедура декларування врегульована ст. 257 МКУ, ч.8 якої передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1)заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2)відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3)відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4)відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5)відомості про товари:
а)найменування;
б)звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
в)торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
г)код товару згідно з УКТ ЗЕД;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);
д)опис упаковки (кількість, вид);
е)кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
є) фактурна вартість товарів;
ж)митна вартість товарів та метод її визначення;
з)відомості про уповноважені банки декларанта;
и)статистична вартість товарів;
6)відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:
а)ставки митних платежів;
б)застосування пільг зі сплати митних платежів;
в)суми митних платежів;
г)офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, на день подання митної декларації;
ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
д)спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);
7)відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8)відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9)відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10)довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Відповідно до ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1)заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2)подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3)нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
Щодо покликання позивача щодо неврахування рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03.04.2020 по справі №163/2264/19, суд зазначає наступне.
Дане рішення мотивоване, зокрема тим, що розмір митних платежів був визначений Волинською митницею не в порядку визначеному Митним кодексом України, зокрема, митницею не виносилось рішення про коригування митної вартості або не проводилась невиїзна документальна перевірка.
В даному ж випадку Галицькою митницею Держмитслужби була проведена невиїзна документальна перевірка за результатами якої виявлено факт заниження податкових зобов'язань, тобто у спосіб, визначений Митним кодексом України.
Окрім того, відповідно до ч.5-ст.78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При цьому, суд звертає увагу на Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 в частині заповнення Графи 43 "Метод визначення вартості", відповідно до якого графа 43 заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.
Як видно з наявної у матеріалах справи митної декларації (а.с.73) код МВВ « 6» зазначено у лівому підрозділі графи 43, що означає, що саме декларантом було обрано метод визначення митної вартості « 6», а не митним органом внаслідок рішення про коригування митної вартості.
Відтак, покликання позивача на те, що митним органом не виносилося рішення про коригування митної вартості, як на підставу для визнання протиправними оскаржуваних у цій справі рішень, є безпідставним.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що рішення Любомльського районного суду Волинської області від 03.04.2020 по справі №163/2264/19 не є преюдиційним при ухваленні рішення у даній справі.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що позов задоволенню не підлягає.
З огляду на це у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Судові витрати відповідно покладаються на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.12.2020.
Суддя Лунь З.І.