справа №380/9223/20
про залишення позовної заяви без розгляду
23 грудня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представників: позивача Ширкова В.В., відповідача Гавриляка Р.А.
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Львові клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-Експорт» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АБМ-Експорт» (далі - позивач, ТзОВ «АБМ-Експорт») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідача 2, ДПС України), в якому просить:
- скасувати рішення комісії ДПС України від 30.03.2018 №623139/33672083 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №1;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 01.11.2017 №1;
- зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області та ДПС України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Ухвалою суду від 29.10.2020 позовна заява, подана без додержання вимог встановлених Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишалася без руху, позивачу надавався строк на усунення недоліків позовної заяви.
Зокрема, однією з підстав для залишення позовної заяви без руху було питання строку звернення ТзОВ «АБМ-Експорт» до адміністративного суду.
Позивачем 06.11.2020 (зареєстровано канцелярією суду 11.11.2020 за вх.№59453) на виконання вимог ухвали від 29.10.2020 надіслано на адресу суду відповідну заяву.
Ухвалою від 12.11.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою від 12.11.2020 визначено, що питання щодо строку звернення до суду ТзОВ «АБМ-Експорт» з даним позовом буде вирішено в підготовчому засіданні.
Представником ГУ ДПС у Львівській області разом з відзивом на позовну заяву 08.12.2020 (вх.№65889) подано клопотання про залишення позовної заяви ТзОВ «АБМ-Експорт» без розгляду.
Клопотання мотивоване тим, що позовна заява ТзОВ «АБМ-Експорт» підписана 12.10.2020, а оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 623139/33672083 датоване 30.03.2018, що свідчить про подання позовної заяви з пропуском шестимісячного строку. Також зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної товариства не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання в розумінні статті 102 Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов'язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке не поширюються правила статті 102 Податкового кодексу України, застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд, розглянувши клопотання представника ГУ ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову у справі є рішення ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.03.2018 №623139/33672083.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк оскарження щодо рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то межах спірних правовідносин застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
ТзОВ «АБМ-Експорт» у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає, що відомості про те, що податкова накладна №1 від 01.11.2017 незареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, товариство дізналося із листа ТзОВ «Літинський м'ясокомбінат» №178/2 від 01.10.2020.
Таку обставину позивач пояснює тим, що протягом 2018 року Державною фіскальною службою України неодноразово змінювалася форма, порядок та строки подання документів у «Єдине вікно подання електронних документів» у програмі платників податків МЕDОК до Комісії регіонального рівня для реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Зазначає, що враховуючи різні неузгодженості, що виникали під час подання платником податків пояснень та документів у «Єдине вікно подання електронних документів», ТзОВ «АБМ-Експорт» 17.10.2020 повторно подавало пояснення і документи до Комісії регіонального рівня для проведення реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017. Так, у повідомленні №1 від 17.10.2018 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України зазначено, що «документ не прийнято». Згідно з квитанцією від 17.10.2018 зазначено, що «документ не може бути прийнятий». Враховуючи зазначені вище обставини, ТзОВ «АБМ-Експорт» було впевнено у тому, що податкову накладну №1 від 01.11.2017, яка було сформована товариством на ТзОВ «Літинський м'ясокомбінат» була належним чином зареєстрована контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних і про відсутність такого факту реєстрації товариство дізнались лише 01.10.2020 року із листа №178/2 ТзОВ «Літинський м'ясокомбінат».
При зверненні до суду з позовом у жовтні 2020 року ТзОВ «АБМ-Експорт» до позовної заяви було долучено копію оскаржуваного рішення від 30.03.2018 №623139/33672083 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №1.
В подальшому представник позивача долучив скріншот з програми МЕDОК на підтвердження факту отримання від ДПС України оскаржуваного рішення, заперечивши при цьому можливість встановлення дати такого отримання.
Натомість представником відповідача ГУ ДПС у Львівській області долучено до матеріалів справи квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 01.11.2017 №1. У розділі «Результат обробки» якої містяться відомості про прийняття Комісією ДФС України рішення від 30.03.2018 №623139/33672083 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних та роз'яснено право оскарження такого рішення в адміністративному або судовому порядку.
Квитанція датована 30.03.2018 з годиною відправлення 18:06:02.
Вказане спростовує доводи позивача про необізнаність з оскаржуваним рішення №623139/33672083 від 30.03.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.11.2017 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Встановлені судом фактичні обставини щодо отримання ТзОВ «АБМ-Експорт» оскаржуваного рішення від 30.03.2018 №623139/33672083 зумовлюють висновок суду про те, що про наявність такого позивачу було відомо у березні 2018 року.
Звернення ТзОВ «АБМ-Експорт» з даним позовом 16.10.2020 свідчить про порушення позивачем встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Вказане в сукупності дає підстави стверджувати, що обставини, наведені у заяві про поновлення провадження у справі та надані представником позивача у підготовчому засіданні пояснення, не підтверджують поважність пропуску ТзОВ «АБМ-Експорт» встановленого КАС України строку звернення до суду з даним позовом.
Суд також зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №816/1630/17 і врахована судом при вирішенні клопотання у даній справі.
Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд залишає позовну заяву без розгляду у з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, позов ТзОВ «АБМ-Експорт» до ГУ ДПС у Львівській області та ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії слід залишити без розгляду.
Згідно до частини 2 статті 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Відповідачем дотримано вимоги КАС України щодо строків подання заяви про залишення без розгляду позову ТзОВ «АБМ-Експорт».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Ураховуючи вказану норму, сплачений за платіжним дорученням №6521 від 16.10.2020 судовий збір у розмірі 2 198 грн, слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 123, 183, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити повністю.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АБМ-Експорт» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АБМ-Експорт» (вул. Шевченка, буд. 3, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область, 80400, код ЄДРПОУ 33672083) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 197 (дві тисячі сто дев'яносто сім) грн, сплаченого за платіжним дорученням №6521 від 16.10.2020.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повна ухвала складена 24 грудня 2020 року.
Суддя О.П. Хома