24 грудня 2020 року справа №380/8524/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Комунальне підприємство «Бориславтеплоенерго» (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Коваліва, 52А, код ЄДРПОУ 13809128) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0072805304 від 22.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, яким підприємству нараховано штрафні санкції у розмірі 55637,92грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 01.01.2020 №23, оскільки Комунальним підприємством «Бориславтеплоенерго» при реєстрації податкової накладної помилково було зазначено невірну дату складення, а саме - замість 31.01.2020 було вказано 01.01.2020рік. При цьому, самостійно виявивши помилку до проведення податковим органом перевірки, позивач зареєстрував вчасно нову податкову накладну з вірною датою, та склав «від'ємний» розрахунок коригування до податкової накладної від 01.01.2020 №23, яка визначена ним як зайво складена, та зареєстрував його в ЄРПН в строки, визначені статтею 201 Податкового кодексу. Вказує, що всі пояснення ним було вказано в запереченнях на акт перевірки, однак, безпідставно не взято до уваги податковим органом. А тому, на думку позивача, податкове повідомлення - рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 03.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
На виконання ухвали суду відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним правомірно на підставі акта перевірки, яким встановлено порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням строку реєстрації до 15 календарних днів. Відповідач також зазначає, що п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 10 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. Отже, платником податків порушено строки реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а також винесене податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, а вимоги визначені у позові є безпідставними. З огляду на зазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, у яких зазначив, що відповідачем не застосовано спеціальне законодавство у сукупності його норм, не враховано п.201.10 ст.201 ПК України, зокрема те, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем не було отримано жодних квитанцій про прийняття та або не прийняття податкових накладних для реєстрації в ЄРПН. Таким чином, податкові накладні відправлені на реєстрацію у термін визначений п.201.10 ст.201 ПК України із врахуванням часових проміжків операційного дня, встановлених Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Суд встановив таке.
Комунальне підприємство «Бориславтеплоенерго» зареєстроване як юридична особа 13.10.1998 виконавчим комітетом Бориславської міської ради за №141312000000000980, код ЄДРПОУ:13809128, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго'з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами вказаної перевірки перевіряючим складено акт від 19.03.2020 №223/53.04/13809128, у висновках якого зазначено про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме за затримку реєстрації податкової накладної №23 від 01.01.2020 - зареєстрований 06.02.2020(кількість днів затримки - 6).
Контролюючий орган зробив висновок, що позивач порушив вимоги абз.14 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень 2020року.
На підставі висновків акта перевірки 19.03.2020 №223/53.04/13809128 ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення №0072805304 від 22.04.2020, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 556359,23грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 55635,92грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №0072805304 від 22.04.2020, відповідно до якої позивач просив задовольнити скаргу шляхом скасування зазначеного ППР.
Однак рішенням про результати розгляду скарги залишено податкове повідомленням-рішенням №0072805304 від 22.04.2020 без змін та скаргу позивача без задоволення.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).
Згідно з нормами п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з підпунктом «б» пункту 201.1 статті 201 ПК України, дата виписування податкової накладної належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Відповідно до положень п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції, згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Згідно з абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.7 цієї статті Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Таким чином, штрафні (фінансові) санкції, згідно п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, згідно із вимогами Податкового кодексу України, скласти та зареєструвати податкову накладну, а саме - в зв'язку із постачанням товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.
Як встановлено судом, 01.01.2020 жодних господарських операцій, які б були підставою для складання податкової накладної не відбувалось.
Проте, як з'ясовується з матеріалів справи, помилково по причині «опечатки» у податковій накладній зазначено невірну дату складання « 01.01.2020» замість « 31.01.2020», яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Самостійно виявивши дану помилку, 31.01.2020 позивачем було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 на загальну суму 3338155,39грн., у тому числі ПДВ - 556359,23 грн., з правильною датою її виписки, тобто на ту саму суму.
Суд звертає увагу, що позивач, самостійно виявивши помилку у даті податкової накладної, згідно з пунктом 192.1 ст.192 ПК України, складено «від'ємний» розрахунок коригування сум ПДВ на суму 3338155,39 грн. до такої накладної, який зареєстровано в ЄРПН за №30 31.01.2020.
Таким чином, оскільки у позивача 31.01.2020 був відсутній обов'язок складати, реєструвати й надавати податкову накладну, помилкове виписування останньої не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 26.06.2018 у справі №813/4556/16.
Також, суд звертає увагу, що пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу України, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України
З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.
Відповідальності за порушення податкового законодавства властиві правовідновлювальна і каральна функції, що обумовлює наявність в податковому праві санкцій, спрямованих на відновлення порушених фіскальних прав держави, примусове виконання обов'язків, усунення протиправних станів, а також наявність санкцій, що впливають на правопорушника з метою загальної та приватної превенції. Так, санкції, встановлені в статтями 116-118, 124-129 Податкового кодексу України, носять каральний характер, інші спрямовані на заповнення фінансових втрат держави.
Згідно із загальної теорії права санкцією визнаються закріплені в нормах права розпорядження про заходи примусу за невиконання обов'язків з метою захисту прав інших осіб.
Санкції в залежності від способів, якими вони служать охороні податкових правовідносин, поділяються на два види:
1) правовідновувальні, реалізація яких спрямована на усунення шкоди, заподіяної протиправним діянням фінансовим інтересам держави, примусове виконання невиконаних податкових обов'язків, а також на відновлення порушених фіскальних прав держави;
2) каральні (штрафні), реалізація яких спрямована на попередження податкового правопорушення, а також на виправлення і перевиховання порушників податкового законодавства. З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.
Порушення податкового законодавства неминуче завдає шкоди фіскальним інтересам держави, тому завдання податкових санкцій полягає в максимальній нейтралізації майнових втрат казни, у відновленні порушених прав та покарання правопорушника. Податковим кодексом України вимагається від постачальників товарів (робіт, послуг) вчасно, у порядку, встановленому податковим законодавством, реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при здійсненні операцій з постачання товарів (робіт, послуг). Однак, відсутність шкоди фіскальними інтересам держави є підставою для незастосування органами державної податкової служби до підприємства фінансових санкцій.
Враховуючи наведене та встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд вважає, що оскільки позивачем своєчасно і в повному обсязі сплачено всі суми податкових зобов'язань, внаслідок чого бюджет не зазнав втрат, податкові накладні та розрахунки коригування були зареєстровані позивачем своєчасно та до початку проведення перевірки, суд вважає необґрунтованим застосування штрафних санкцій.
Відповідно до статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Відповідачем доказів та обґрунтувань на підтвердження того, що позивачем податкові накладні не були направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.01.2020 суду надано не було.
Суд наголошує, що відповідно до п. 109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З огляду на те, що позивачем своєчасно подано податкові накладні для проведення її реєстрації, тобто виконані обов'язки, передбачені вищевказаними положеннями ПК України та Порядку № 1246, підстави для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних та застосування штрафних санкцій відсутні.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 826/15949/15.
Крім того, фактично реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, це результат дій двох сторін - платника та контролюючого органу.
При цьому, згідно з положеннями Порядку № 1246 сама реєстрація - це дії з боку ДПС - у вигляді надсилання квитанції, що підтверджує реєстрацію.
Обов'язками платника, згідно цього ж Порядку, є правильне оформлення та своєчасне надіслання накладних.
Отже, платник не може нести відповідальність за ті дії, обов'язку з проведення яких законодавством на нього не покладено.
Неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних відбулось з вини податкового органу, що виключає протиправність дій платника податків, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
При цьому суд зазначає, що податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі вищезазначеного, враховуючи те що позивачем вчинено всі необхідні дії відповідно до податкового законодавства для реєстрації спірних податкових накладних у встановлений законодавством термін, однак такі податкові накладні були зареєстровані з порушенням строку саме через дії податкового органу, суд дійшов висновку, що обставини справи свідчать про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу II ПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0072805304 від 22.04.2020 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 55637,92грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.
У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору на суму 2102,00грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
адміністративний позов Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго» (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Коваліва, 52А, код ЄДРПОУ 13809128) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0072805304 від 22.04.2020.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго» (місцезнаходження: 82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Коваліва, 52А, код ЄДРПОУ 13809128) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві)грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.