Рішення від 22.12.2020 по справі 380/10276/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10276/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області та зобов'язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, що полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду праці 1982 -1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» і не врахування розміру заробітної плати за роботу у 1982-1986 роках для розрахунку розміру пенсії;

- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 1982 -1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» та провести перерахунок призначеної пенсії, починаючи з 02.12.2015 із врахуванням заробітної плати за період 1982- 1986 роки;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позову зазначено, що 29 травня 2019 року позивач звернувся до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пенсії за віком. Вказує, що до заяви надав необхідні документи, в тому числі і довідку про заробітну плату №13 від 03.01.2017 про розмір заробітної плати за 1982-1986 роки на ПАТ «Завод «Львівсільмаш». Однак вказує, що пенсія призначена в сумі 1497 грн без врахування розміру зарплати, зазначеної в цій довідці. Зазначає, що 03 вересня 2019 року звернувся в Старосамбірський відділ обслуговування громадян Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату №13 від 03.01.2017. При цьому вказує, що відповідач зобов'язав надати нову довідку про заробітну плату за період з 01.01.1082 по 31.12.1986. Зазначає, що таку довідку за №4 від 05.08.2019 видало позивачу ТзОВ «Леополіс Конгрес Холл» , яке діяло на підставі договору з ліквідатором ОСОБА_2 . Надалі позивачу зроблено перерахунок пенсії та розмір пенсії встановлено 2709 грн 06 коп. Однак, з посиланням на акт позапланової перевірки №1382/10-20/1 від 02.10.2019 виплата підвищеної пенсії припинена, з позивача вирахували різницю між раніше призначеною пенсією. Вказує, що підставою для таких дій відповідача стало те, що не підтверджено достовірність видачі довідки про заробітну плату №4 від 05.08.2019, виданої ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» за період з 01.01.2982 по 31.12.1983. Вказує, що відповідач не врахував вказану довідку, оскільки ПАТ «Завод «Львівсільмаш» 21.10.2017 ліквідовано, ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» не є правонаступником, відомості нарахування заробітної плати до архівної установи не надходили, здійснити їх перевірку не має можливості. Вважає, що така аргументація відповідача необґрунтована тому, що ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» згідно угоди від 08.12.2016 з ліквідатором ОСОБА_2 уповноважена на зберігання та передання документів архівного фонду до уповноваженої архівної установи. Відтак після відміни перерахунку пенсія позивача склала 1712 грн 00 коп. Вказує, що довідка №4 від 05.08.2019, яку видало ТзОВ «Леополіс Конгрес Холл» повністю повторює відомості з довідки №13 від 03.01.2017 року , яку видав ліквідатор Чалаплюк С.В. в той час, як був уповноваженим правонаступником ПАТ «Завод «Львівсільмаш». Тому вважає мотивація відповідача у відмові перерахунку пенсії не відповідає фактичним обставинам. Крім того, вказує, що відповідач не пояснив, чому він не взяв до уваги відомості довідки №13 від 03.01.2017, яка була подана при зверненні за призначенням пенсії і яка видана уповноваженою особою. На час видачі цієї довідки процедура ліквідації не була завершена і ОСОБА_2 мав усі необхідні повноваження для видачі такої довідки Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі згідно ст. 263 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду 07 грудня 2020 року відмовлено в призначенні судового засідання.

Відповідач 21.12.2020 подав відзив на позовну заяву за вх. №68855, в якому проти позову заперечує. Зазначає, що до Старосамбірського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 03.09.2019 про призначення/перерахунок пенсії звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , долучивши довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.08.2019 № 4 видану ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» за період з січня 1982 року по листопад 1986 року. Вказує, відповідно до поданої заяви від 03.09.2019 проведено перерахунок пенсії із більшим заробітком з 01.09.2019 відповідно до виданої вищезазначеної довідки. Зазначає, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за віком з 14.04.2019 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 -ІV (далі Закон № 1058). Зазначає, що розмір пенсії залежить від наявного страхового стажу та середньомісячної заробітної плати, яка враховується для розрахунку пенсії та загальний страховий стаж складає 30 років 07 місяців 22 дні. Вказує, що згідно записів трудової книжки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 14.12.1979 прийнятий на роботу слюсарем на завод «Львівсільмаш», звідки звільнений 24.11.1986 за власним бажанням; 07.12.1986 прийнятий на роботу сантехніком в ЖЕК- 300, звільнений 04.01.1997 за власним бажанням. Вказує, що листом від 02.10.2019 № 1382/10-20/1 Управління контрольно-перевірочної роботи ГУПФУ у Л/о повідомило про результат проведення позапланової перевірки достовірності відомостей, відображених у довідці про заробітну плату ОСОБА_1 від 05.08.2019 № 4, виданої ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» за період роботи на ПАТ «Завод «Львівсільмаш» з 01.01.1982 по 31.12.1986, яка долучена до заяви від 03.09.2019 щодо проведення перерахунку пенсії. Після отримання вищезазначеного листа, розглянувши знову подану заяву від 03.09.2019 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відділ з питань перерахунків пенсій № 25 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийшов до висновку про те, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 40 Закону № 1058 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.08.2019 № 4 видану ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» за період з січня 1982 року по листопад 1986 року. Прийнято рішення від 29.10.2019 № 2250/03.26-36 про відмову у перерахунку пенсії із більшим заробітком та повідомлено про це ОСОБА_1 , оскільки згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ПАТ «Завод «Львівсільмаш» (ЄДРПОУ 05786134) ліквідовано 20.01.2017 відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.12.2016, на запит Головного управління Державним архівом Львівської області повідомлено, що на зберігання до архівної установи надійшли документи постійного терміну зберігання (протоколи засідань, фінансові та річні звіти, накази) ПАТ «Завод «Львівсільмаш» за 1945-1968 роки, а документи щодо інших років в архів не передані. Вказує, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ “Леополіс Конгрес Хол” не є правонаступником ПАТ «Завод «Львівсільмаш». Договором Доручення на зберігання та передавання документів архівного фонду до уповноваженої архівної установи від 08.12.2016, укладеного між ПАТ «Завод «Львівсільмаш» і ТзОВ “Леополіс Конгрес Хол” та Акта приймання-передачі від 08.12.2016 долучених до Довідки від 05.08.2019 № 4, не передбачено право директора ОСОБА_3 видавати довідки про розмір заробітної плати для обчислення пенсії на підставі наявних на зберіганні документів. Відповідно до листа щодо позапланової перевірки № 1382/10-20/1 від 02.10.2019 не підтверджено достовірність видачі довідки про заробітну плату № 4 від 05.08.2019 виданої ТзОВ “Леополіс Конгрес Хол”, за період з 01.01.1982 по 31.12.1986 на ОСОБА_1 . Оскільки ПАТ “Завод “Львівсільмаш” ліквідовано, ТзОВ “Леполіс Конгрес Хол” не є правонаступником, відомості нарахування заробітної плати до архівної установи за період з 1982 по 1986рр. не надходили, здійснити їх перевірку не має можливості, тому і підстав для проведення перерахунку пенсії із більшим заробітком відповідно до заяви від 03.09.2019 не має. Отже вказує, що зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 1982 - 1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» і провести перерахунок призначеної пенсії (пенсію призначено лише з 14.04.2019), починаючи з 02.12.2015 із врахуванням заробітної плати за період 1982 - 1986 рр. згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.08.2019 № 4 виданої ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» за період з січня 1982 року по листопад 1986 року, із більшим заробітком немає підстав. Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії із більшим заробітком ОСОБА_1 є правомірними та такими, що гуртуються на Конституції, законах України, інших нормативно-правових актах та роз'яснювальних листах Пенсійного фонду України, а відтак позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком з 14.04.2019 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058 -1V (далі Закон № 1058). Загальний страховий стаж складає 30 років 07 місяців 22 дні.

Позивач 29 травня 2019 року звернувся до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова із заявою про призначення пенсії за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення від 29.10.2019 № 2250/03.26-36 про відмову у перерахунку пенсії із більшим заробітком та повідомлено про це ОСОБА_1 .

Листом відповідача від 10.07.2020 №4565-5066/М-02/8-1300/20 позивача повідомлено, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 40 Закону № 1058 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.08.2019 № 4 виданої ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол» за період з січня 1982р. по листопад 1986р.

Позивач вважає такі дії протиправними, відтак звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Пунктом 2.1 розд. II вказаного Порядку визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу);

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення), або за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, або у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи;

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Відповідно до абз. 1 п. 4.3 розд. ІV Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.

Суд встановив, що 29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.5).

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься та додавалася до вищезазначеної заяви довідка про заробітну плату №13 від 03.01.2017 про розмір заробітної плати за 1982-1986 роки на ПАТ «Завод «Львівсільмаш» видана ліквідатором ОСОБА_2 (а.с.6)

Крім того, в матеріалах справи наявні копії особових рахунків працівника ОСОБА_1 з січня 1982 року по листопад 1986 року (а.с.17-32), що підтверджують нарахування заробітної плати позивача на Заводі «Львівсільмаш», які повністю підтверджюють дані вказаної довідки.

Судом також встановлено, що рішенням відповідача від 29.10.2019 № 2250/03.26-36 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії із більшим заробітком (а.с.7-8), а саме з врахуванням періоду роботи з 01.01.1982 по 31.12.1986, у зв'язку з тим, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.08.2019 № 4 видана ТзОВ «Леополіс Конгрес Хол», а ПАТ “Завод “Львівсільмаш” ліквідовано, ТзОВ “Леполіс Конгрес Хол” не є правонаступником, відомості нарахування заробітної плати до архівної установи за період з 1982 по 1986рр. не надходили, здійснити їх перевірку не має можливості, то і підстав для проведення перерахунку пенсії із більшим заробітком відповідно заяви від 03.09.2019р. не має.

Судом встановлено, що вказані період роботи повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які позивачем подані до заяви про призначення пенсії від 29.05.2019, а саме: довідкою про заробітну плату №13 від 03.01.2017 про розмір заробітної плати за 1982-1986 роки на ПАТ «Завод «Львівсільмаш» виданою ліквідатором ОСОБА_2 .

Як зазначено у вказаній довідці, така видана на підставі особових рахунків за 1982-1986 р.

При цьому у справі містяться завірені ТзОВ “Леполіс Конгрес Хол” копії таких особових рахунків, які повністю підтверджують дані вказаної довідки.

Жодних доводів чому не врахована вказана довідка №13 від 03.01.2017 про розмір заробітної плати за 1982-1986 роки на ПАТ «Завод «Львівсільмаш» видана ліквідатором ОСОБА_2 відповідач не навів.

Відповідачем визнається у відзиві на позовну заяву, що Згідно записів трудової книжки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 14.12.1979р. прийнятий на роботу слюсарем на завод «Львівсільмаш», звідки звільнений 24.11.1986р. за власним бажанням; 07.12.1986р. прийнятий на роботу сантехніком в ЖЕК- 300, звільнений 04.01.1997р. за власним бажанням.

У постанові Верховного Суду у справі №687/975/17 від 21.02.2018 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як встановлено судом, відповідно до Постанови Господарського суду Запорізької області у справі №5009/2241/12 від 25.02.2016 ПАТ ««Завод «Львівсільмаш» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ОСОБА_2 .

Як з'ясовано з довідки №13 від 03.01.2017 виданої ПАТ «Завод «Львівсільмаш», така підписана ліквідатором Чалаплюком С.В.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Отже, довідка №13 від 03.01.2017 видана ПАТ «Завод «Львівсільмаш», що підписана ліквідатором Чалаплюком С.В., є належними та достовірними доказам, відтак, суд вважає, що стаж позивача та розмір заробітної плати за час роботи на ПАТ «Завод Львівсільмаш» з 1982 по 1986 підтверджується зазначеним документом.

Відповідно до ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, Законом чітко визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Виключенням з цього правила є лише то, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Вказана норма права, яка регламентує порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, не дозволяє пенсійному органу не враховувати при визначенні заробітної плати період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, а лише дозволяє оптимізувати його шляхом виключення періоду до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Тобто, заробітна плата за період до 2000 року може бути врахована Пенсійним фондом при обчисленні пенсії за бажанням пенсіонера або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що в разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмір

Враховуючи бажання позивача відповідно до вимог статті 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" включити до обрахунку пенсії заробітну плату за період до 2000 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, що полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду праці 1982 -1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» і не врахування розміру заробітної плати за роботу у 1982-1986 роках для розрахунку розміру пенсії.

Разом з тим, позовна вимога про зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок призначеної пенсії, починаючи з 02.12.2015, задоволенню не підлягає, оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком з 14.04.2019, а звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 29.05.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власних рішень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч. 2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Оскільки судом встановлена протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду праці 1982 - 1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» згідно довідки про заробітну плату №13 від 03.01.2017 про розмір заробітної плати за 1982-1986 роки на ПАТ «Завод «Львівсільмаш» виданої ліквідатором ОСОБА_2 , яка подавалася позивачем із заявою про призначення пенсії від 29.05.2019 і не врахування розміру заробітної плати за роботу у 1982-1986 роках для розрахунку розміру пенсії, для ефективного захисту суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи 1982 -1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» та провести перерахунок і виплату призначеної пенсії з часу призначення 14.04.2019р. із врахуванням заробітної плати за період 1982- 1986 роки згідно довідки про заробітну плату №13 від 03.01.2017 про розмір заробітної плати за 1982-1986 роки на ПАТ «Завод «Львівсільмаш» виданої ліквідатором ОСОБА_2 , із врахуванням виплачених сум.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що саме дане рішення суду буде відповідачем не виконане, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -

ухвалив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, що полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду праці 1982 -1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» і не врахування розміру заробітної плати за роботу у 1982-1986 роках для розрахунку розміру пенсії.

3. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) період роботи 1982 -1986 роках на Публічному акціонерному товаристві «Завод «Львівсільмаш» та провести перерахунок і виплату призначеної пенсії з часу призначення 14.04.2019р. із врахуванням заробітної плати за період 1982- 1986 роки згідно довідки про заробітну плату №13 від 03.01.2017 про розмір заробітної плати за 1982-1986 роки на ПАТ «Завод «Львівсільмаш» виданої ліквідатором ОСОБА_2 , із врахуванням виплачених сум.

4. В задоволенні вимог про здійснення перерахунку призначеної пенсії, починаючи з 02.12.2015 та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень, 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 22.12.2020.

Суддя Коморний О.І.

Попередній документ
93785670
Наступний документ
93785672
Інформація про рішення:
№ рішення: 93785671
№ справи: 380/10276/20
Дата рішення: 22.12.2020
Дата публікації: 28.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.11.2020)
Дата надходження: 16.11.2020
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії