22 грудня 2020 року (15:30)Справа № 280/5786/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Купрієнко А.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Лугового Б.В., представника відповідача 1, 2 - Невесенко І.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074), Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
26.08.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) Служби безпеки України (далі - відповідач 1), Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі - відповідач 2) в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Служби безпеки України, оформлене наказом Голови Служби безпеки України від 28.09.2019 № 1290-ос/дск щодо звільнення полковника ОСОБА_1 з посади начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБУ в Запорізькій області та зарахування останнього в розпорядження начальника Управління СБУ в Запорізькій області;
зобов'язати Службу безпеки України поновити полковника ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБ України в Запорізькій області;
визнати протиправною бездіяльність Управління СБ України в Запорізькій області щодо невиконання наказу Голови Служби безпеки України від 28.09.2019 № 1290-ос/дск відповідно до вимог «Положення № 1262/2007» («Інструкції № 772») щодо переміщення по службі полковника ОСОБА_1 для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності;
визнати протиправною бездіяльність Управління СБ України в Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення полковнику ОСОБА_1 з 21 липня 2020 року по дату розгляду справи;
зобов'язати Службу безпеки України та Управління СБ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з 21 липня 2020 року по дату розгляду справи;
визнати протиправним та скасувати рішення Управління СБ України в Запорізькій області, оформлене наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління СБ України в Запорізькій області полковника Єни Руслана Олександровича від 17.09.2019 №640-ос/дск щодо зниження надбавок полковнику ОСОБА_1 .
Представником відповідачів надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказу відповідача 1 від 28.09.2019 № 1290-ос/дск; щодо поновлення позивача на посаді; щодо визнання протиправним та наказу Управління СБ України в Запорізькій від 17.09.2019 №640-ос/дск щодо зниження надбавок полковнику ОСОБА_1 .
У підготовчому засіданні 22.12.2020 представник відповідачів клопотання підтримала та зазначила, що позивачем порушений встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк для звернення до суду. Зазначила, що наказ від 28.09.2019 №1290-ос, яким позивача звільнено з посади та зараховано у розпорядження, позивачу доведений 15.10.2019. Наказ від 17.09.2019 позивачу доведений 25.09.2019. До суду позивач звернувся у серпні 2020 року, тобто із порушенням строку звернення до суду.
Позивач та представник позивача проти клопотання заперечили. Зазначили, що із наказом від 28.09.2019 №1290-ос, яким позивача звільнено з посади та зараховано у розпорядження, позивач ознайомлений не був, доведення до позивача змісту наказу 15.10.2019 не є належним ознайомленням із таким наказом, оскільки позивачу під час бесіди таким наказ не вручався. Позивач зазначив, що листок бесіди, який підписаний позивачем 15.10.2019 не є належним доказом доведення до позивача наказу, чинним законодавством не передбачено оформлення таких листків. Зазначив, що відповідачем 1 порушено процедуру ознайомлення позивача із наказом. Також зазначили, що відповідно до цього наказу позивач перебував у розпорядженні до 20.07.2020, відтак строк звернення до суду ним не порушений. Зазначив, що з 21.07.2020 позивач не отримує грошове забезпечення, відтак тривають незаконні дії відповідачів.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, на які сторони посилаються, вважає, що клопотання представника відповідачів підлягає задоволенню через наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Приписами ч. 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведені норми свідчать про те, що загальний строк для звернення до суду з позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць та починає обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").
Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як свідчать обставини справи, предметом заявленого позивачем адміністративного позову є, зокрема правомірність наказу відповідача 1 від 28.09.2019 №1290-ос, яким позивача звільнено з посади та зараховано у розпорядження та наказу відповідача 2 від 17.09.2019 №640-ос/дск щодо зниження надбавок полковнику ОСОБА_1
У матеріалах справи міститься листок бесіди, реєстр.№59/13/6750дск (а.с.92).
Відповідно до зазначеного листка бесіди, позивачу оголошений наказ від 28.09.2019 №1290-ос. Позивачем вказаний листок бесіди підписаний 15.10.2019.
Таким чином, позивач, починаючи принаймні з 15.10.2019 був обізнаний про звільнення його з посади та зарахування у розпорядження начальника УСБУ в Запорізькій області.
Отже, суд вважає, що позивачем порушений встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду.
Щодо твердження позивача, що наказ від 28.09.2019 №1290-ос, що під підпис йому не вручався, що відповідачем порушений порядок ознайомлення із таким наказом, а також що позивач перебував у розпорядженні голови УСБУ в Запорізькій області до 20.07.2020, то суд зазначає наступне.
Законодавцем у статті 122 КАС України встановлено, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зміст статті 122 КАС України свідчить, що строк звернення до суду починається не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати та/або дізнатися про ці факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
В той же час, навіть за умови порушення відповідачем 2 порядку доведення до позивача наказу від 28.09.2019 №1290-ос, матеріали справи містять беззаперечні докази того, що про наявність вказаного наказу позивач дізнався 15.10.2019, про що свідчить його підпис на листку бесіди.
Вказаний наказ істотно змінив умови проходження позивачем служби, оскільки відповідно до нього позивача звільнено із займаної посади начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБУ в Запорізькій області та зараховано останнього в розпорядження начальника Управління СБУ в Запорізькій області.
Відтак, позивач об'єктивно не міг бути необізнаним про звільнення його з посади, про зарахування у розпорядження голови УСБУ в Запорізькій області, починаючи з 15.10.2019.
При цьому, судом не надається оцінка правомірності чи неправомірності дій відповідача 2, вчиненими під час доведення до позивача спірного наказу, оскільки метою розгляду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду є встановлення дотримання саме позивачем вимог процесуального законодавства щодо вчасного звернення до суду за захистом порушеного права.
Отже, з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем порушений строк звернення до суду щодо оскарження наказу відповідача 1 від 28.09.2019 №1290-ос, яким позивача звільнено з посади та зараховано у розпорядження, оскільки такий наказ оголошено позивачу 15.10.2019. До суду із цим позовом позивач звернувся 21.08.2020.
Оскільки судом визнано порушення позивачем строку звернення до суду щодо наказу від 28.09.2019 №1290-ос, яким позивача звільнено, то, відповідно, суд залишає без розгляду позовну вимогу щодо поновлення позивача на посаді.
Також суд вважає, що позивачем порушений строк звернення до суду із вимогою щодо скасування наказу відповідача 2 від 17.09.2019 №640-ос/дск щодо зниження надбавок.
Матеріали справи містять беззаперечні докази того, що із зазначений наказом позивач ознайомився 25.09.2019.
Так, на зворотньому боці наказу від 17.09.2019 №640-ос/дск позивачем здійснено напис «не згоден. 25.09.2019. ОСОБА_1 » (а.с.90 зворотній бік). Позивач не пояснив суду причини вчасного не звернення до суду щодо оскарження цього наказу.
Відтак, позивачем порушений встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду щодо оскарження наказу від 17.09.2019 №640-ос/дск.
Суд зазначає, що підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не зазначено про існування таких причин.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 25.09.2019 (щодо наказу від 17.09.2019 №640-ос/дск) та 15.10.2019 (щодо наказу від 28.09.2019 № 1290-ос/дск), тобто, позивач був обізнаний про його звільнення із посади, про зарахування у розпорядження та про зниження надбавок, то суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд -
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, - задовольнити.
Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області про:
визнання протиправним та скасування рішення Служби безпеки України, оформлене наказом Голови Служби безпеки України від 28.09.2019 № 1290-ос/дск щодо звільнення полковника ОСОБА_1 з посади начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБУ в Запорізькій області та зарахування останнього в розпорядження начальника Управління СБУ в Запорізькій області;
зобов'язання Службу безпеки України поновити полковника ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Управління СБ України в Запорізькій області;
визнання протиправним та скасувати рішення Управління СБ України в Запорізькій області, оформлене наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління СБ України в Запорізькій області полковника Єни Руслана Олександровича від 17.09.2019 №640-ос/дск щодо зниження надбавок полковнику ОСОБА_1 .
Здійснювати в подальшому розгляд справи №280/5786/20 за позовними вимогами про:
визнання протиправною бездіяльності Управління СБ України в Запорізькій області щодо невиконання наказу Голови Служби безпеки України від 28.09.2019 № 1290-ос/дск відповідно до вимог «Положення № 1262/2007» («Інструкції № 772») щодо переміщення по службі полковника ОСОБА_1 для здійснення оперативно-службової діяльності на окремих напрямах та підвищення її ефективності;
визнання протиправною бездіяльності Управління СБ України в Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення полковнику ОСОБА_1 з 21 липня 2020 року по дату розгляду справи;
зобов'язання Службу безпеки України та Управління СБ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з 21 липня 2020 року по дату розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 24 грудня 2020 року.
Суддя Ю.В.Калашник