22 грудня 2020 року Справа № 280/7445/20
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого: судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: адвоката Валька В.С., представника відповідача: Борзенко Г.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання позивача про призначення судово-психологічної експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в особі Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в особі Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання протиправними рішень, дій, бездіяльності, стягнення моральної шкоди.
21.12.2020 позивачем подано документ із назвою «Супровідний лист пояснення до ст.23 ЦКУ Відшкодування моральної шкоди», в якому позивач вимагає суд призначити судову психологічну експертизу, яка дасть змогу встановити факт спричинення моральних страждань (моральної шкоди).
У підготовчому засіданні 22.12.2020 позивач підтримав заявлене клопотання про призначення судової психологічної експертизи, просив суд звільнити його від сплати витрат на проведення експертизи у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Представник позивача підтримав заявлене клопотання, зазначив перелік питань, які необхідно поставити перед експертом, а саме: Чи відчуває ОСОБА_1 моральні страждання?, Чи наявний причинно-наслідковий зв'язок між стражданнями ОСОБА_1 та діями Відділу ведення державного реєстру виборців районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району? Який розмір моральних страждань ОСОБА_1 в гривнєвому еквіваленті?
Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив, зазначив про його необґрунтованість та безпідставність.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової психологічної експертизи, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.ч.1, 2, 3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи, серед іншого, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.101 КАС України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Таким чином, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, суд має право призначити проведення експертизи. При цьому призначення експертизи доцільне лише у тому разі, якщо для з'ясування обставин у справі, що мають значення, потрібні спеціальні знання у певній галузі, без яких встановити обставин справи неможливо.
Окрім того, варто відмітити, що відповідно до ст.108 КАС висновок експерта для суду не є обов'язковим та має оцінюватись судом разом із іншими доказами. Сторони при цьому не позбавлені можливості доводити перед судом необґрунтованість висновку експерта.
Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно зі ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з'ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В той час як ст.23 Цивільного кодексу України наявність моральної шкоди пов'язує з доведеним фактом заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру та встановлення причинного зв'язку між завданою шкоду та діяннями винної особи.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
У поданому клопотанні про призначення експертизи, з огляду на предмет спору, не наведені обставини, що мають значення для справи, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право та без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Крім того, суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за №705/3145, затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».
Питання які регулюють призначені психологічної експертизи регулюються Главою VI Методики - «Психологічна експертиза»: 6.1 Об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач; дорослого та похилого віку). 6.3 Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. 6.4 Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей. 6.5 При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.
Відповідно до п. 6.9-6.11 даної Інструкції для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.
Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася. У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси. За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи.
Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення).
Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.
Отже, запропоновані для вирішення експерта питання не узгоджуються з завданнями та цілями психологічної експертизи.
Крім того суд зазначає, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Тобто вказаною нормою визначено можливість замовлення експертизи позивачем самостійно без направлення до експертної установи даної справи, зупинення провадження та ускладнення розгляду справи.
При вирішенні питання про призначення експертизи суд виходить з загальних засад (принципів) адміністративного судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 6 КАС України.
Так, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З урахуванням мети та завдань адміністративного судочинства, а також предмету та підстав позову, суд вважає, що призначення у даній справі судової психологічної експертизи за відсутності достатніх підстав призведе до порушення розумних строків тривалості судового провадження, що в свою чергу матиме наслідком порушення права на ефективний засіб юридичного захисту.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлене позивачем клопотання про призначення судової психологічної експертизи документа є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.102-103, 248, 293-295 КАС України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повне судове рішення виготовлено 23.12.2020.
Суддя М.О. Семененко