22 грудня 2020 року Справа № 280/8781/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
02 грудня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу на 01 березня2018 року зв формою, передбаченою додатком №2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01 січня 2018 року, а також не направлення такої нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для подальшого перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.3.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Ухвалою суду від 07.12.2020 року позовну заяву залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, які запропоновано усунути шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 840,80 грн.) на р/р UA678999980313171206084008006, ЄДРПОУ 38025423, отримувач: УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998/ або обґрунтувань щодо порушення спірними діями прав позивача, як учасника бойових дій.
18.12.2020 від позивача до суду надійшла заява, в якій позивач вказав на те, що він не вбачає підстав для сплати судового збору, оскільки має статус учасника бойових дій, а відповідно звільнений від сплати судового збору в силу приписів п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». При цьому, позивач вказував на те, що він звільнений від сплати судового збору взагалі, не залежно від предмету розгляду адміністративної справи.
Інших документів на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2020 не надано.
Щодо твердження позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору, суд зазначає таке.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Згідно з пунктом 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою стала відмова Запорізького ОВК скласти та направити до Пенсійного фонду довідку про розмір грошового забезпечення позивача для подальшого перерахунку пенсії на підставі такої довідки.
Враховуючи викладене, вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Доказів того, що матеріальний стан перешкоджає позивачу сплатити судовий збір матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ від 19.10.2020 по справі №240/934/20.
Також, подібна правова позиція щодо застосування положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, від 12.02.2020 №545/1149/17, які враховуються судом під час ухвалення рішення.
Так само, суд вказує на безпідставність посилань позивача на пункт 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у позивача статусу особи прирівняної до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та/або особи прирівняної до сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти.
При цьому, при прийнятті рішення суд враховує наведену позивачем у заяві правову позицію Третього апеляційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 03.09.2020 по справі №280/3689/20, та повністю з нею погоджується.
Разом з тим, звертає увагу позивача на те, що підставою для висновків суду про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у справі №280/3689/20 стало те, що позивач має статус «інваліда війни», а не статус «учасника бойових дій».
Отже, виходячи із наведених норм права пільги щодо сплати судового збору особами, які мають статус «інваліда війни» внормований положеннями п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а учасників бойових дій - п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В свою чергу, доказів наявності у позивача статусу «інваліда війни», матеріали адміністративної справи не містять, що виключає можливість застосування п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Наведені позивачем посилання Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, суд відхиляє, оскільки враховує останню (актуальну) практику Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Про зазначені рішення та обставини позивачу було зазначено в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, проте, позивачем зазначені обставини враховано не було, а вимоги ухвали суду від 07.12.2020 не виконано.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене та те, що позивачем, у встановлений судом строк, не усунуто недоліки позовної заяви, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.241, ст.256 КАС України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору, як учаснику бойових дій.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя І.В. Новікова