Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 грудня 2020 р. Справа№200/4931/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., секретаря судового засідання - Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працював в органах юстиції Донецької області у період з грудня 2014 року по грудень 2019 року. Головне управління фактично самостійно визнало свою помилку щодо проведення з позивачем розрахунку при звільненні. Вважає що відповідачем порушено його право на отримання належних йому коштів при звільненні. Просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 12.06.2020.
12.06.2020 розгляд справи відкладено на 08.07.2020 у зв'язку з продовженням терміну карантину.
08.07.2020 розгляд справи відкладено на 04.08.2020 у зв'язку з продовженням терміну карантину.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2020 клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі задоволено. Зупинено провадження по справі 200/4931/20-а до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 200/1085/20-а.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 поновлено провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті на 17.12.2020.
Представники сторін про розгляд справи були повідомленні належним чином.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Наказом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 24.12.2019 № 3881/1 «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 28.12.2019 у зв'язку з ліквідацією.
Згідно з Довідкою №125-10 від 18.03.2020 заробітна плата ОСОБА_1 за 2019 рік склала загалом 582839,79 грн. Середньоденна заробітна плата за період жовтень-листопад 2019 року складала 2322,68 грн.
Листом № 126-10 від 11.03.2020 Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, позивача повідомлено, що з метою повного розрахунку з ОСОБА_1 в частині виплати компенсації за невикористану частину основної відпустки до Міністерства юстиції готується розрахунок. У разі отримання відповіді, йому буде надіслано інформацію.
Інформації щодо стану вирішення питання про виплату ОСОБА_1 у повному обсязі компенсації за невикористану частину основної відпустки, викладеному у листі № 126-10 від 11.03.2020, до суду не надано.
Проте, в матеріалах справи наявна роздруківка з особового рахунку позивача, з якої вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 29.04.2020 була зарахована сума коштів у розмірі 12035,55 грн. з призначенням платежу - зарахування заробітної плати (відпускні) за квітень 2020 року.
Позивач, вважає, що відповідач шляхом проведення зазначеної виплати фактично в односторонньому порядку визнав неправомірність проведеного розрахунку коштів, належних ОСОБА_1 при звільненні.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі №200/1085/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа на стороні позивача - Професійна спілка ЮСТИЦІЯ ДОНЕЧЧИНИ про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Донецькій області “Про звільнення ОСОБА_1 ” від 24.12.2019 №3881/1.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з 29.12.2019 року.
Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 29 грудня 2019 року по дату прийняття рішення по справі у розмірі 418 270,30 грн. (розраховано без відрахування податків та інших загальнообов'язкових платежів).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1300,70 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Допущено судове рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини які склалися між сторонами регулюються нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст1 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до приписів статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України , обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що 29.04.2020, ОСОБА_1 була зарахована сума коштів у розмірі 12035,55 грн. з призначенням платежу - зарахування заробітної плати (відпускні) за квітень 2020 року.
В той час, як звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-методичної роботи управління персоналу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було з 28.12.2019.
Тобто, наявна фактична затримка виплати всіх сум, що належать ОСОБА_1 від установи в день його звільнення.
Крім того, відповідно до приписів ст. 235 КЗпП України,
при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Як вже було зазначено, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі №200/1085/20-а позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа на стороні позивача - Професійна спілка ЮСТИЦІЯ ДОНЕЧЧИНИ про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Зокрема, рішенням суду було стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 29 грудня 2019 року по дату прийняття рішення по справі.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачу повинен був бути сплачений на підставі судового рішення.
Суд зазначає, що положеннями статей 117, 235 КЗпП України, передбачена відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому витрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Однак, виходячи з юридичної визначеності даних правовідносин, за порушення трудових прав працівника при одному звільненні, неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм КЗпП України, викладений в постановах Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-2912цс16, та від 05.08.2020 у справі № 686/20491/18.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, суд зобов'язаний відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи, що за порушення трудових прав позивача в даних правовідносинах було застосовано положення статті 235 КЗпП України, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ) до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ:34898944, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Я.Мудрого, 39/3) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 17 грудня 2020 року.
Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець