Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 грудня 2020 р. Справа№200/10474/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27, код ЄДРПОУ 42171861) до Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ: 43315445), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
10 листопада 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 21 жовтня 2020 року в розмірі 10200 грн. в межах виконавчого провадження №62127333, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) при примусовому виконанні виконавчого листа №200/8326/19-а, виданого 24 квітня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом.
Позов мотивований тим, що рішення суду в повному обсязі невиконане з поважних причин, при цьому негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду проведено нарахування ОСОБА_1 пенсії в межах суми стягнення за один місяць, виплату якої проведено в лютому 2020 року. Також проведено нарахування пенсії з 1 травня 2018 року, сума нарахованих коштів за рішенням суду за період з 1 травня 2018 року по 31 січня 2020 року становить 69722,68 грн., з лютого 2020 року стягувану щомісячно сплачується поточний розмір пенсії. При цьому управлінням систематично спрямовувалась до розпорядника коштів інформація про необхідність виділення коштів для виконання рішень суду, в тому числі щодо ОСОБА_1 , виплата пенсії стягувану проводиться в межах наявних асигнувань. Позивач вважає, що невиконання судового рішення в частині виплат грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з боку державного виконавця не було порушень чинного законодавства, усі заходи примусового виконання, які був зобов'язаний вжити державний виконавець було здійснено відповідно до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач вказав, що станом на 21 жовтня 2020 року боржником рішення суду не виконано, посилання пенсійного органу на відсутність фінансування для виплати нарахованої конкретним судовим рішенням пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення є безпідставним, оскільки останні не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 4 грудня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 14 грудня 2020 року та витребувано у відповідача докази у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня відмовлено у задоволенні клопотання представника Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про участь у судовому засіданні 14 грудня 2020 року в режимі відео конференції.
Ухвалою суду від 14 грудня 2020 року вирішено залучити співвідповідачем у справі - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків), витребувати у позивача витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (щодо рішення суду у справі №200/8326/19-а) та призначити судове засідання на 24 грудня 2020 року.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.
Ураховуючи положення статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19 травня 2020 року на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків)надійшов виконавчий лист №200/8326/19а щодо зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 травня 2018 року та виплатити заборгованість за весь період (а.с. 81).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків)від 19 травня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП №62127333, та у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (а.с.61-62).
Листом від 25 травня 2020 року Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення суду проведено нарахування пенсії, сума нарахованих коштів за рішенням суду за період з 1 травня по 31 січня 2020 року становить 69736,94 грн., з лютого 2020 року стягувачу щомісячно сплачується поточний розмір пенсії. Крім того вказано, що виплата пенсії стягувану проводиться відповідно до наявних асигнувань, управлінням вжито, в межах наявних повноважень, заходи з метою виконання в повному обсязі рішення суду по справі №200/8326/19-а.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 1 жовтня 2020 року ВП №62127333 за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду на боржника - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області накладено штраф у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
21 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, винесено постанову про накладення на Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області штраф у розмірі 10200 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до положень статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Положеннями статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно із статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З викладеного вище слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами);
З матеріалів справи встановлено, що боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано, а саме: рішення суду виконано в частини нарахування пенсії з 1 травня 2018 року, виплату пенсії поновлено з лютого 2020 року, при цьому заборгованість за період з 1 травня 2018 року по 31 січня 2020 року у сумі 69736,94 грн. не виплачено у зв'язку із відсутністю фінансування на виплату нарахованих пенсій за рішеннями судів.
Так, позивачем були направлені запити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 липня 2020 року, від 28 серпня 2020 року, від 25 вересня 2020 року, від 8 жовтня 2020 року, від 28 жовтня 2020 року, від 20 листопада 2020 року, від 3 грудня 2020 року щодо виділення коштів на фінансування за рішеннями суду, які набрали законної сили, зокрема щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/8326/19-а (а.с. 19-23, 131-132, зворотній бік).
Отже, невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 26 серпня 2018 року № 20-1 затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - Порядок № 20-1).
Відповідно до п. 3 Порядку
погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), Порядок № 20-1 визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, та внесення інформації до нього.
Згідно з пунктом п'ятим Порядку № 20-1 реєстр ведеться в електронному вигляді державною мовою.
Так, в матеріалах справи міститься витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з якого вбачається, що рішення суду у справі № 200/8326/19-а внесено до такого реєстру 28 травня 2020 року (а.с.137-139)
Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належний та допустимий доказ на підтвердження внесення інформації по судовому рішенню.
Зазначене вище свідчить про вчинення дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу та в межах спірних правовідносин підтверджує факт невиконання судового рішення за наявності поважних причин, що виключає наявність підстав для накладення штрафу.
Оскільки вказані обставини не були ураховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу від 21 жовтня 2020 року у розмірі 10200 грн. по ВП №62127333, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень, тому в силу вимог частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків)від 21 жовтня 2020 року про накладення на боржника - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області штраф на користь держави у розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні №62127333.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв