24 грудня 2020 року Справа №160/17036/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення індексації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
21.12.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати не у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01.12.2015р. по 15.09.2020р. включно;
- стягнути з відповідача на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 15.09.2020р. включно у сумі 159472,67 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015р. по 28.02.2020р. - січень 2008 року, а у період з 01.03.2018р. по 15.09.2020р. - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п.5 Порядку №1078;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: невиплати йому на день звільнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 15.09.2020р. включно у сумі 159472,67 грн. за період з 15.09.2020р. по день фактичного нарахування.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктами 4, 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання противоправним та скасування наказу голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду", з урахуванням того, що оспорюваний наказ стосується не лише прав та інтересів позивача, а й інших осіб, а доказів на підтвердження повноважень позивача звертатися до суду в інтересах інших осіб (суддів Дніпровського апеляційного суду), яких стосується оспорюваний наказ, позивачем суду не надано, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: невиплати йому на день звільнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 15.09.2020р. включно у сумі 159472,67 грн. за період з 15.09.2020р. по день фактичного нарахування із зазначенням норм матеріального права та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.
Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, у позові позивач зазначає про те що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", за яким учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.
Так, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо не виплати індексації грошового забезпечення, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його ухвалах від 13.04.2020р., від 06.05.2020р. у справі №9901/70/20, та Верховного Суду, викладеній в його ухвалі від 24.09.2020р. у справі №428/10659/19, яка підлягає обов'язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. складає 2102,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову, який містить одночасно вимогу немайнового характеру (визнання протиправними дій) та вимогу майнового характеру (стягнення 159472,67 грн.) позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн., виходячи із розрахунку: 2102,00 грн.*0,4, за вимогу майнового характеру у розмірі 1594,73 грн., виходячи із розрахунку: 159472,67 грн.*1%, однак позивачем до позову не додано документів про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. та у сумі 1594,73 грн. в порушення вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача;
- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: невиплати йому на день звільнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 15.09.2020р. включно у сумі 159472,67 грн. за період з 15.09.2020р. по день фактичного нарахування із зазначенням норм матеріального права та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, у відповідності до вимог п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) оригіналів документів про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. та у сумі 1594,73 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.1, ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення індексації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача;
- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме: невиплати йому на день звільнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 15.09.2020р. включно у сумі 159472,67 грн. за період з 15.09.2020р. по день фактичного нарахування із зазначенням норм матеріального права та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, у відповідності до вимог п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) оригіналів документів про сплату судового збору у сумі 840,80 грн. та у сумі 1594,73 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва