23 грудня 2020 року Справа № 160/11942/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в м.Дніпрі в порядку письмового провадження питання щодо зупинення провадження у справі №160/11942/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення №15 від 10.07.2020 р., визнання протиправним та скасування наказу №1012к від 19.08.2020 р. та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) перебуває адміністративна справа №160/11942/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення №15 від 10.07.2020 р., визнання протиправним та скасування наказу №1012к від 19.08.2020 р. та зобов'язання вчинити певні дії.
27.10.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/11942/20.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 р. клопотання було задоволено та витребувано від Офісу Генерального прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури письмові докази.
Станом на дату винесення ухвали витребувані документи на адресу суду не надходили.
На переконання суду дані докази мають велике значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суд виходить з наступного.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Приписами ч. 2 ст. 236 КАС України, встановлені підстави, за якими суд має право зупинити провадження у справі.
Довіра сторін до суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: ("К. С. проти Фінляндії", § 22, "Нідерьост-Хубер проти Швейцарії", §29; "Пеллеґріні проти Італії", § 45).
Принцип "рівності сторін" є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова "рівності сторін" у розумінні "справедливого балансу" між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях ("Фелдбрюгге проти Нідерландів", § 44).
Зміст забезпечення "справедливого балансу" між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: ("Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів", § 33).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).
Згідно ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст.119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення строків розгляду адміністративної справи та з метою забезпечення процесуальних гарантій повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №160/11942/20.
Керуючись статями: 74, 76, 77, 119, 236, 248, 258 КАС України, суддя,-
Зупинити провадження в адміністративній справі №160/11942/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Восьмої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення №15 від 10.07.2020 р., визнання протиправним та скасування наказу №1012к від 19.08.2020 р. та зобов'язання вчинити певні дії до надходження до суду витребуваних документів.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова