23 грудня 2020 року Справа № 160/14545/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.11.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не зарахування станом на 14.01.2020 року, ОСОБА_1 , стажу роботи: 10 років 04 місяці 28 днів, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з п. а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не призначення з 01.01.2020 року ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з п.а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати, станом на 14.01.2020 року, ОСОБА_1 , стаж роботи: 10 років 4 місяці 28 днів, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з п.а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 01.01.2020 року ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з п.а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте рішенням відповідача було відмовлено, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та неможливістю зарахувати періоди роботи позивача з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року на ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки несвоєчасно проведено атестацію робочих місць, як вимагає Порядок проведення атестації. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу стажу роботи: 10 років 04 місяці 28 днів, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з п. а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та щодо не призначення пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити.
12.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
15.12.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що надана відповідачем відмова є обґрунтованою та прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та неможливістю зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року на ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки несвоєчасно проведено атестацію робочих місць, як вимагає Порядок проведення атестації. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 2.1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21.01.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №188/03.12-11 відмовило позивачу у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу та неможливістю зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року на ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки несвоєчасно проведено атестацію робочих місць, як вимагає Порядок проведення атестації.
Позивач не погоджується із бездіяльністю відповідача щодо не зарахування позивачу стажу роботи: 10 років 04 місяці 28 днів, який дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з п. а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та щодо не призначення пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.
Умови та особливості призначення пенсії за віком окремим категоріям працівників визначені у ст.ст.12-18 вказаного Закону. Вказані норми права передбачають призначення пенсії за віком на загальних підставах; пенсії за віком на пільгових умовах; особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, пенсії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських; пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а також пенсії за віком окремим категоріям громадян.
Згідно з п.а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
З матеріалів справи вбачається, що відомості трудової книжки позивача містить відомості, зокрема:
- навчався в професійно-технічному училищі № 30 м.Кривого Рогу по спеціальності слюсар по ремонту автомобілів з 01.09.1987 року по 01.07.1988 року Дипл. А № 331105 від 01.07.1987 року;
- з 01.09.1988 року зарахований до денного відділення Криворізького гірничорудного інституту. Наказ № 1054с від 04.08.1988 року;
- 28.01.1991 року відрахований за власним бажанням. Наказ № 71с від 28.01.1991 року;
- служба в армії з 14.08.1991 року по 18.05.1993 року. В/кКУ № 9414656;
- 08.06.1993 року прийнятий на роботу МЧП «Эгида» водієм. Наказ № 230 від 08.06.1993 року;
- 08.12.1995 року звільнений за власним бажанням ст.38 КЗпП України. Наказ № 186 від 08.12.1995 року;
- 25.12.1995 року прийнятий на роботу ТОВ «ПродоптЛТД» на посаду директора. Наказ № 48 від 25.12.1995 року;
- 03.06.1999 року звільнений за власним бажанням. Наказ № 12 від 06.06.1999 року;
- 14.06.1999 року прийнятий дробильником 4 розряду на ділянку технологічної служби дробильної фабрики ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Наказ № 87к-1177 від 11.06.1999 року;
- 22.09.1999 року по займаній професії встановлений 5 розряд. Наказ № 122к-1630 від 27.09.1999 року;
- 10.02.2000 року переведений виробничим майстром дробильної фабрики, наказ № 14к177 від 08.02.2000 року;
- за результатами планової атестації робочих місць по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1, наказ №553 від 25.03.2005 року;
- 01.03.2006 року переведений майстром виробничої дільниці технологічної служби дробильної фабрики. Наказ 34к301 від 16.03.2006 року;
- 20.09.2006 року переведено старшим майстром виробничої дільниці технологічної служби дробильної фабрики;
- за результатами планової атестації робочих місць по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1. Наказ № 57 від 18.01.2008 року;
- 22.04.2010 року переведений начальником технологічної служби дробильної фабрики. Наказ № 373 від 21.04.2010 року;
- 01.06.2010 року переведено начальником дільниці технологічної служби дробильної фабрики. Наказ № 672 від 02.06.2010 року;
- за результатами планової атестації робочих місць по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2. Наказ № 1003 від 30.06.2010 року;
- за результатами планової атестації робочих місць по даній професії підтверджено пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2. Наказ № 622 від 30.06.2015 року;
- переведений головним інженером дробильної фабрики (з правом пільгового пенсійного забезпечення за списком № 2. Наказ № 2к від 11.01.2016 року. Наказ про атестацію № 622 від 30.06.2015 року;
- з 05.05.2016 року Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» перейменовано з 05.05.2016 року у Приватне акціонерне товариство «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ». Підстава - рішення загальних зборів акціонерів, протокол № 1 від 27.04.2016 року;
- з 03.08.2016 року за даною професією не передбачено пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2. Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016 року. Наказ № 885 від 13.09.2018 року;
- переведений заступником начальника фабрики з виробництва та планування загально цехового персоналу дробильної фабрики.
Тобто, у періоди з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року позивач працював на ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».
Також, позивачем разом з трудовою книжкою було надано довідку видану ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» № 371 від 02.10.2019 року «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» відповідно до якої також підтверджується вищевказаний пільговий стаж позивача.
Підставою для видачі довідки були зазначені: особова картка, особові рахунки, атестація робочих місць з умов праці наказ №84а від 28.02.1994 року, наказ №300 від 23.03.1999 року, лист на продовження терміну дії наказу про атестацію робочих місць №003/07-1-13 від 19.01.2004 року ,наказ №553 від 25.03.2005 року, лист №003/07-1-91 від 24.03.2010 року «Про продовження терміну дії раніше проведеної атестації робочих місць за умовами праці», технологічний процес роботи цеху, довідка цеху.
При цьому, відповідачем не було зараховано до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року, оскільки не своєчасно проведено атестацію робочих місць.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до п.4 Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
При цьому, за приписами п.4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
З вказаних норм вбачається, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
В даному випадку, первинна атестація робочого місця позивача за Списком № 1 була проведена згідно із наказом №84а від 28.02.1994 року, в подальшому також були проведені атестації згідно наказів №300 від 26.03.1999 року.
У зв'язку із закінченням строку дії наказу №300 від 26.03.1999 року та неможливістю проведення наступної атестації вчасно, підприємство на якому працював позивач зверталась до державних установ з проханням подовжити строк дії результатів атестації робочих місць, проведеної відповідно до вказаного наказу до часу проведення наступної атестації.
Згідно листа Головного державного експерту області з умов праці «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках» від19.01.2004 року №003/07-1-13 повідомлено ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», що на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року та враховуючи незмінність умов і характеру праці, технологічного процесу Дніпровська обласна державна експертиза умов праці дає згоду до 26.03.2005 року і до 30.03.2005 року продовжити терміни дії наказів по комбінату відповідно від 26.03.99 №№300, 301, 302, 303 та від 30.03.99 №№317, 318, 319, 320.
25.03.2005 року згідно з наказом ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» №553 проведена атестація робочого місця позивача за Списком № 1.
Згідно листа Головного державного експерту області з умов праці «Про продовження терміну дії раніше проведеної атестації робочих місць за умовами праці» від 24.03.2010 року №003/07-1-91 повідомлено ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», що на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 та з метою запобігання необгрунтованого позбавлення працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці належних їм пільг і компенсацій Дніпропетровська обласна державна експертиза умов праці дає згоду на продовження до 01.07.2010 року терміну дії наказів по ВАТ «ЦГЗК», що видані за результатами атестації робочих місць за умовами праці, зокрема №553 від 25.03.2005 року «Про визначення права працівників ВАТ «ЦГЗК» на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 та №2 по результатам планової атестації робочих місць з умов праці проведеної у 2004-2005 роках».
Враховуючи, що позивач до чергової атестації, проведеної з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 строків виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд дійшов висновку, що період його роботи з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року мав бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
При цьому, суд зазначає, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 року по справі №227/545/17.
При цьому, відповідач не заперечує наявність у позивача пільгового стажу роботи за списком №1 в період роботи позивача з 14.06.1999 року по 30.06.2000 року, з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 25.03.2004 року, з 25.03.2005 року по 19.08.2006 року, з 01.01.2007 року по 31.10.2009 року, з 01.01.2010 року по 24.03.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідачем протиправно допущена оскаржувана бездіяльність саме в частині не зарахування до пільгового стажу період роботи позивача з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року, оскільки в іншій частині відповідач не заперечує наявність у позивача пільгового стажу. При цьому, суд вважає за необхідне вийти за межі позову та визнати протиправною та скасувати відмову в призначенні пенсії №188/03.12-11 від 21.01.2020 року, оскільки саме такою відмовою порушено право позивача на призначення пенсії, для захисту якого заявлений цей позов.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання противоправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 188/03.12-11 від 21.01.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , за віком на пільгових умовах.
Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення, пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати стаж роботи та призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача та призначати пенсію, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, перерахунку пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 14.01.2020 року.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в сумі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №70995 від 02.11.2020 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 420,40 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині не зарахування до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 26.03.2004 року по 24.03.2005 року та з 26.03.2010 року по 21.04.2010 року на ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №188/03.12-11 від 21.01.2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути, заяву ОСОБА_1 від 14 січня 2020 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв