Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"14" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/581/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Снісар Б.Ю., наказ від 14.07.2020 №76;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир)
до Приватного підприємства "Прогрес-Буд" (м.Житомир)
про повернення майна та зобов'язання вчинити певні дії
Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просить суд зобов'язати ПП "Прогрес-Буд" повернути Департаменту регіонального розвитку Житомирської ОДА будівельний майданчик за адресою: Житомирська область, м.Олевськ, вул.Інтернаціональна, 34; проектно-кошторисну та виконавчу документацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, у зв'язку з припиненням договірних відносин з відповідачем (підрядником), які існували на підставі договору підряду №54 від 09.11.18, та необхідністю завершення будівельних робіт на об'єкті, у позивача виникла потреба у поверненні будівельного майданчика, від передачі якого відповідач ухиляється.
Ухвалою господарського суду від 22.06.20 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає, що позов є необґрунтованим, вимоги позивача не підтверджені фактичними обставинами та не відповідають положенням цивільного та господарського законодавства. Зазначає, що позивач не відмовився від договору підряду №54 від 09.11.18, оскільки інша сторона не була належним чином повідомлена про даний факт. Крім того, Департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА не оплатив виконані підрядником роботи та збитки, зумовлені відмовою від договору підряду №54 від 09.11.18. Також вказує, що відповідно до умов договору саме на позивача покладався обов'язок передати будівельний майданчик та проектно-кошторисну документацію відповідачу, однак замовником не надано жодного доказу передачі майданчика та проектно-кошторисної документації підряднику. Звертає увагу, що виконавча документація стосується виключно будівництва та не має відношення до позивача, жодних претензій по якості, кількості чи іншим показникам від замовника не надходило (а.с.111-114).
Ухвалою суду від 28.09.20 відкладено підготовче засідання на 09.11.20.
Ухвалою суду від 09.11.20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/581/20 до судового розгляду по суті на 14.12.20.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримував з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що 09.11.18 між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник, позивач) та Приватним підприємством "Прогрес-Буд" (підрядник, відповідач) укладено договір підряду №54( а.с.7-14), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об'єкту "Коригування робочого проекту по об'єкту: Олевська гімназія по вул.Інтернаціональній, 34 в м.Олевська Житомирської області-будівництво (завершення будівництва)" (ДК 021:2015 (СPV) -45400000-1 Завершальні будівельні роботи) (далі - роботи) в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів з питань будівництва, технічної документації та умов договору і здати замовнику закінчені роботи у встановлений договором строк, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (п.1.1 договору).
Цей договір укладено за результатами проведення відкритих торгів (п.1.2 договору).
Пунктом 1.3. договору визначено об'єкт будівництва: "Коригування робочого проекту по об'єкту: Олевська гімназія по вул.Інтернаціональній, 34 в м.Олевська Житомирської області-будівництво (завершення будівництва)" (ДК 021:2015 (СPV) -45400000-1 Завершальні будівельні роботи).
Згідно п.4.1 договору, забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією покладається на замовника.
Відповідно до п.4.2 договору, замовник передає підряднику один комплект затвердженої проектно-кошторисної документації не пізніше 10 (десяти) днів з дати укладання договору.
За умовами п.8.2 договору, початок виконання робіт: з моменту отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт. Закінчення робіт згідно з календарним графіком виконання та фінансування робіт.
Після підписання договору замовник передає підряднику будівельний майданчик та всю дозвільну документацію у розумний строк (п.8.3. договору).
Пунктом 8.5 договору сторони передбачили, що підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, передбаченою діючим порядком, визначає осіб відповідальних за її ведення.
Згідно п.8.6 договору, підрядник зобов'язаний протягом 3 днів після завершення виконання робіт (прийняття об'єкта) звільнити будівельний майданчик від сміття, будівельних машин та механізмів, тимчасових споруд та приміщень.
Пунктом 11.1.4 договору встановлено, що замовник зобов'язаний надати підряднику будівельний майданчик, дозвільну документацію відповідно до цього договору.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 31.12.19 до договору підряду №54 від 09.11.18 сторонами було погоджено календарний графік виконання та фінансування робіт по об'єкту (а.с.32-33).
Згідно п.18.2 в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.19 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.
03.03.20 № 01.3-816 Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації направив на адресу відповідача лист, у якому повідомив про відмову від договору підряду №54 від 09.11.18., на підставі ч.4 ст.849 ЦК України та вимагав повернути закуплені на виконання договору невикористані матеріали, конструкції, вироби та устаткування у строк 10 днів з моменту отримання даного листа (а.с.15).
Листом від 19.03.20 №01.3-1030 позивач повторно повідомив відповідача про відмову від договору підряду, пропонував здійснити повернення майданчику, документації та матеріалів, шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі (а.с.16).
Вказані листи повернуті відправнику відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.17-18).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з припиненням договірних відносин з відповідачем та необхідністю завершення будівельних робіт на об'єкті, виникла необхідність у поверненні будівельного майданчика.
Посилаючись на приписи ст.ст. 317, 319, 387, 1212 ЦК України, з метою захисту захисту свого порушеного права, позивач, звернувся до суду з позовом про зобов'язання ПП "Прогрес-Буд" повернути Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної адміністрації будівельний майданчик, проектно-кошторисну та виконавчу документацію, переданих відповідачу за договором підряду №54 від 09.11.18.
Дослідивши матеріали справи, подані докази та наведені обґрунтування господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини у сфері будівельного підряду на підставі укладеного договору підряду №54 від 09.11.18.
Відповідно до частин першої, другої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів, визначають Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою КМ України №668 від 01.08.05 (далі - Загальні умови).
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Аналогічні положення містить стаття 291 ГК України.
Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
За змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Згідно ч.4 ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Тобто законом надано право замовнику в односторонньому порядку відмовитись від договору підряду в будь-який час до закінчення робіт.
Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною 2 ст.653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Позивач вважає, оскільки зобов'язання сторін за договором підряду №54 від 09.11.18 припинились, тому відповідач має повернути позивачу будівельний майданчик, проектно-кошторисну та виконавчу документацію.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на приписи статтей 317, 1212, 1213 ЦК України.
Так, ст.317 ЦК України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що вони виникають за наявності таких умов:
- набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
- набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення та його юридичному змісту.
Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Суб'єктами в кондикційному зобов'язанні є, з одного боку, власник майна (титульний володілець), який у зобов'язанні має право вимоги та виступає кредитором, а з іншого, - набувач майна, який виступає боржником.
З вказаного випливає, що застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності чи іншого права користування на безпідставно набуте відповідачем майно.
Пунктом 4 Загальних умов передбачено, що замовник зобов'язується, зокрема, надати будівельний майданчик (фронт робіт).
Будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку визначеному договором підряду, і оформляється відповідним актом (п.69 Загальних умов).
Пунктом 8.3 договору підряду сторони обумовили, що після підписання договору, замовник передає підряднику, зокрема, будівельний майданчик.
Згідно п.3.2.2 Державних будівельних норм України "Організація будівельного виробництва" (ДБН А.3.1-5:2016 затверджений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №115 від 05.05.2016) будівельний майданчик - територія, яка виділяється в установленому порядку для будівництва об'єктів, розміщення тимчасових будівель, споруд та інженерних мереж, будівельної техніки, будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, які використовуються у процесі будівництва.
Натомість позивач не надав суду відповідний акт на підтвердження факту передачі будівельного майданчика (фронту робіт) відповідачеві відповідно до умов договору та приписів п.69 Загальних умов.
Звернувшись до суду з вимогою про повернення будівельного майданчика, позивач не надав і будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що будівельний майданчик є власністю Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації або він є його титульним володільцем.
Матеріали справи не підтверджують належність позивачу Олевської гімназії по вул.Інтернаціональна, 34 в м.Олевськ Житомирської області на праві власності або іншому праві користування.
Також поданими позивачем доказами не підтверджується і факт розміщення на території Олевської гімназії станом на момент звернення з позовом тимчасових споруд, машин, механізмів, інженерних мереж, які використовувались ПП "Прогрес-Буд" з метою виконання зобов'язань за договором підряду №54 від 09.11.18.
Матеріалами справи, в порядку ст.1212 ЦК України, не підтверджується факт збільшення майна у відповідача з одночасним зменшенням його у позивача, як у власника майна (титульного володільця).
Крім того, з відомостей електронної системи публічних закупівель "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-06-09-007231-b) вбачається, що за результатами проведення процедури закупівлі 24.06.20 року між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю "Уютспецбуд" укладено договір №57-20 будівельного підряду по об'єкту "Олевська гімназія по вул.Інтернаціональній, 34 в м.Олевськ Житомирської області - будівництво (завершення будівництва)" (код ДК 021:2015 (CPV)- 45210000-2 - Будівництво будівель).
Наведене свідчить, що на будівельному майданчику по реконструкції Олевської гімназії уже знаходиться інший підрядник, який виконує будівельні роботи.
Пункт 3 Загальних умов передбачено, що договірна документація - договір підряду та інші документи (проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду.
Кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов'язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни.
Проектна документація - текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об'єкта будівництва.
Аналогічні визначення проектної документації містить п.3.17 ДБН А.2.2-3-2014, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.14 № 63.
Отже проектно-кошторисна документація є складовою договірної документації, тобто є невід'ємною частиною договору підряду.
Вищевказане підтверджується і умовами договору №54 від 09.11.18, а саме розділом 17, згідно якого до договірної документації, крім договору та Загальних умов, входять додатки, додаткові угоди до договору, тендерна документація, тендерна пропозиція підрядника, проектна документація, інші договірні документи тощо.
Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання договору. У разі виявлення між окремими документами розбіжностей перевага буде надаватись договору, якщо інше не буде узгоджено сторонами шляхом укладання додаткової угоди до договору.
Загальні умови та договір підряду від 09.11.18 не містять положень щодо обов'язку повернення договірної документації замовнику після закінчення договору підряду або в разі його розірвання.
Враховуючи наведене, проектно-кошторисна документація є складовою договірної документації і є його невід'ємною частиною, тому припинення зобов'язань за договором договору підряду не є підставою для її повернення замовнику.
До того ж, позивачем не доведено його право власності на проектно-кошторисну документацію, а факт забезпечення робіт проектною документацією замовником (позивачем), не дає підстави вважати, що останній є власником цієї документації.
Відповідно до п.3.2.4 ДБН А.3.1-5:2016 виконавча документація - документація, яка засвідчує особливості виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, відображає методи та умови їх виконання, підтверджує фактичні параметри їх результатів.
Пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 встановлено, що за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об'єкті будівництва, має бути наведений у ПВР. До виконавчої документації належать:
а) загальний журнал робіт (додаток А);
б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б);
в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об'єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5;
г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В);
д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г);
є) виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2;
ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій;
і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання;
к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівель них робіт.
Згідно пункту 3 Загальних умов, документи про виконання договору підряду - документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо).
Як вже зазначалося, позивач, заявляючи позовні вимоги про повернення виконавчої документації, вказує, що зобов'язання сторін за договором підряду №54 від 09.11.18 припинились, у зв'язку з розірванням договору в односторонньому порядку.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що ні нормами чинного законодавства, ні умовами укладеного сторонами договору підряду №54 від 09.11.18 не передбачено обов'язок підрядника передати замовнику виконавчу документацію у випадку розірвання договору підряду.
За умовами п.74 Загальних умов документи про виконання договору підряду веде підрядник і передає їх замовнику після завершення робіт.
Оскільки виконавча документація створюється саме підрядником, тому необґрунтованим є твердження позивача, що він є власником виконавчої документації.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження фактичної передачі відповідачеві конкретної проектно-кошторисної та виконавчої документації, яку позивач просить зобов'язавти повернути відповідача.
Враховуючи викладене, безпідставним є посилання позивача, в обґрунтування своїх позовних вимог, на приписи статтей 317, 1212, 1213 ЦК України, які регулюють права власника та інші речові права та визначають порядок їх захисту, шляхом витребування безпідставно набутого майна.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України", зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні про зобов'язання ПП "Прогрес-Буд" повернути Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної адміністрації будівельний майданчик, проектно-кошторисну та виконавчу документацію є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до п.2 ч.4 ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Прогрес-Буд" про повернення майна та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.12.20
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.: 1- в справу; 2,3- сторонам (рек. з повід)