61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
24.12.2020 Справа № 905/1528/20
Господарський суд Донецької області у складі:
Судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок №5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вул.Привокзальна, будинок №22; код ЄДРПОУ 40150216)
до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Левченка, будинок №1; код ЄДРПОУ 00191129)
про стягнення 61 273,6 гривень, -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення 61 273,6 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг №00039/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 та договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/28 від 28.02.2017. В порушення строків встановлених у вказаних договорах, відповідач вивіз вагони зі станції пізніше обумовленого часу, що зумовило нарахування позивачем додаткової плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1528/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
На адресу Господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №09/13 від 08.09.2020, в якому останній проти позову заперечив, посилаючись на безпідставне нарахування плати за користування вагонами з огляду на те, що несвоєчасне звільнення колії станції призначення виникло виключно з вини перевізника, оскільки 22.02.2020 на під'їзну колію прибули 834 вагони, з них на станцію Маріуполь-Сортувальний прибуло 347 вагони, що перевищило середньодобовий вагонообіг по станції Маріуполь-Сортувальний на 58%, а тому відповідач, на його думку, має бути звільнений від плати за користування вагонами на підставі ст. 121 Статуту та п.16 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами. Зазначив, що після проведення технічного огляду вагонів було виявлено 30 вагонів, які мали порушення технічного стану та загрожували безпеці руху, про що було зроблено запис у книзі натурного огляду вагонів працівниками комбінату. Під час проведення приймально-здавальних операцій у поїзді виявлено 8 порожніх вагонів, які мали залишки раніше перевезеного вантажу всередині вагонів, про що було зроблено записи робітниками комбінату у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів ф. ГУ-45. Також заперечив в частині нарахованих позивачем збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу, посилаючись на те, що такі збори можуть бути нараховані за умови затримки вагонів з вини одержувача. Просив відмовити задоволенні позову. До відзиву додані додатки згідно переліку.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив №2022/1338 від 22.09.2020, в якій останній з викладеними у відзиві запереченнями відповідача не погодився, зазначив, що в спірному випадку вагони не подавались локомотивом залізниці на фронти навантаження, а знаходились на передавальних коліях ст. Маріуполь-Сортувальний і згідно з умовами договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені зі станції локомотивом відповідача впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій. Також зазначив, що укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження). За період затримки спірних вагонів відповідачем приймалися вантажі, що прибули пізніше поїзда №3103, що спростовує посилання відповідача на те, що затримка мала місце з вини залізниці. Щодо виявлення вагонів з порушеннями технічного стану зазначив, що ці вагони прибули з вантажем і відповідно до п.7 Правил видачі вантажів вантаж повинен бути виданий одержувачу, зазначеному у накладній для вивантаження вантажу. Після вивантаження таких вагонів вони направляються в ремонт. Крім того, ні Статутом залізниць, ні Правилами перевезення вантажів, ні п.15 договору №1/28 від 28.02.2017р. не передбачено звільнення відповідача від сплати належних залізниці платежів в залежності від складання (не складання) актів форми ГУ-23. Стосовно вагонів з залишками вантажу зазначив, що ці вагони не є власністю залізниці і не подавалися під навантаження, а були доставлені від відправника вантажоодержувачу у відповідності з оформленими перевізними документами, тому питання узгодження надання таких вагонів залежить від відправника. Крім того, зазначений факт не звільніє відповідача від оплати нарахованих зборів та плат.
На адресу Господарського суду Донецької області від відповідача надійшли заперечення №09/13 від 29.09.2020, в яких останній посилався на те, шо хоча договором №1/28 не встановлена максимальна переробна спроможність вантажних фронтів, проте встановлена кількість вагонів, яку може вмістити під'їзна колія (689 вагонів на добу) для ритмічної та безперебійної роботи. Під'їзна колія не може переробити вагонів більше ніж вмістити, тому зауваження позивача щодо даних акту обстеження вважає хибними та неправильними. Щодо приймання вантажів, які прибули пізніше поїзду №3103, зауважив, що такі вантажі (кокс, обкотиші, вугілля СС) були прийняті для своєчасного забезпечення роботи доменного цеху. Стосовно порожніх вагонів з залишками вантажу зазначив, що за ст. 123 Статуту залізниця несе відповідальність за всі вагони, які вона прийнята до перевезення, незалежно від форми їх власності і не узгоджувала подачу неочищених вагонів на під'їзну колію з вантажовідправником. Стосовно вагонів з порушеннями технічного стану зазначив, що залізниця в порушення п. 15.27 Правил технічної експлуатації залізниць України прийняла до перевезення технічно несправні вагони, створивши при цьому загрозу безпеці руху на шляху прямування потягу №3103, тому власнику потребувався час на перевезення цих вагонів окремим локомотивом у безпечне місце. На думку відповідача, несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний від поїзду №3103 сталося з причин, що залежать від перевізника, а тому вимоги позивача щодо сплати додаткових зборів і плат в сумі 61273,60 гривень не є правомірними.
Ухвалою суду від 18.10.2020 постановлено справу №905/1528/20 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.10.2020; запропоновано позивачу надати відомості щодо кількості вагонів, які прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний у період з 20.02.2020 по 24.02.2020 (за кожну добу окремо); запропоновано відповідачу надати: витяг з книги натурного огляду вагонів працівниками комбінату, у якій міститься запис про виявлення у складі потягу №3103 тридцяти вагонів з порушенням технічного стану, на який відповідач посилався у відзиві на позовну заяву; докази відправлення з під'їзної колії вагонів №56124720, №56152143 в ремонт; докази виділення окремого локомотиву для перевезення вагонів з порушенням технічного стану; пояснення щодо причин не забирання спірних вагонів частинами (окремо справних та окремо несправних).
Ухвалою суду від 24.11.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1528/20 та призначено розгляд справи по суті на 03.12.2020.
В судовому засіданні 13.02.2020 оголошувалась перерва до 24.12.2020.
24.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення №2022/1823 від 23.12.2020, в яких останній повідомив про наявність технічних помилок (описок) в розрахунку позовних вимог в частині стягнення тарифу за охорону вантажу, зазначив при цьому, що сума цієї вимоги зазначена правильно і ця помилка не впливає на загальну суму позову та на інші обставини справи.
Представники сторін в судове засідання 24.12.2020 не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», яке змінило найменування на Акціонерне товариство Українська залізниця (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник) року був укладений договір надання послуг № 00039/ЦТЛ-2018, предметом якого згідно п. 1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п.1.3. договору).
Замовник, зобов'язався, зокрема, оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п.2.1.6., 2.1.7. договору).
Перевізник зобов'язався, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «МЕСПЛАН», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору; складати документи передбачені пунктом 1.3. договору щодо нарахування сум платежів (п.п.2.3.2., 2.3.5. договору).
Відповідно до п.3.1. договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (п.4.1. договору).
Сторони договору несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України (п.5.1. договору).
Згідно п.12.1. договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 по 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
Також 28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (власник колії) року був укладений договір № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця».
17.07.2018 сторонами була підписана додаткова угода, якою були внесені зміни до договору № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії.
Відповідно до п.1 вказаного договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана-ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний залізниці.
Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Додатковою угодою від 17.07.2018 пункт 5 договору доповнено наступним:
«Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т. ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна, встановлюється робітниками залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф. ВУ-15».
Також п.6 був викладений у новій редакції, абзацом 2 якого визначено: «Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій».
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за користування вагонами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп. «б»);
- інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп. «в»).
Збори і плати вносяться залізниці згідно чинного законодавства.
У пункті 3 договору № 1/28 зазначено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.
Відповідно до п.19 договору № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ «ММК Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 термін дії договору подовжено до 31.12.2018.
Пунктом 3 додаткової угоди від 17.07.2018 сторони визначили, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами і становить невід'ємну частину вищеназваного договору.
Представником відповідача додаткова угода була підписана 31.07.2018, відповідно вона набула чинності 31.07.2018. Отже, на момент виникнення спірних відносин укладений між сторонами договір № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ «ММК Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії «Донецька залізниця» діяв в редакції додаткової угоди від 17.07.2018.
Згідно ст.914 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України, ст.8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів (додаток № 1 до пункту 2.3 названих Правил). У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.
Відповідно до частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень^ у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04,1998 року № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно ст.2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у, тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (стаття 3 Статуту).
За приписами статті 64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.
Статтею 71 Статуту встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно п.15.27 Правил технічної експлуатації (ПТЕ) залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за №50/1854 (з подальшими змінами і доповненнями) забороняється ставити в поїзди: вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.
Пунктом 10.3 ПТЕ залізниць України передбачено: «Забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, включаючи спеціальний рухомий склад, з тріщиною в будь-якій частині осі колісної пари чи тріщиною в ободі, диску і ступиці колеса, за наявності гострокінцевого накату на ділянці сполучення підрізаної частини гребеня колісної пари з його вершиною, а також при таких зношеннях і пошкодженнях колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії та рухомого складу...» .
22.02.2020 о 17:25 год. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача прибув потяг № 3103. У складі потягу знаходилось 49 вагонів з вантажем та 8 порожніх вагонів.
Факт подачі спірних 57 вагонів потягу №3103 на станцію Маріуполь-Сортувальний об 17:25год. 22.02.2020 відповідачем не оспорюється і підтверджений пам'яткою №497 про подавання вагонів. В пам'ятці представником відповідача зроблена примітка, що вагони прибули з залишками раніше перевезеного вантажу.
Враховуючи умови абз.2 п.6 договору № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ «ММК Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний в редакції додаткової угоди від 17.07.2018, відповідач повинен був забрати спірні вагони з другої колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Оскільки згідно акту про затримку вагонів №1-09 від 24.02.2020 приймально-здавальні операції були здійснені у період з 17:25 год. до 19:53 год. 22.02.2020, то комбінат повинен був забрати спірні вагони та контейнери не пізніше 23:53 год. 22.02.2020.
Вагони з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний були забрані локомотивом ПрАТ «ММК ім.Ілліча» о 00-50 год. 24.02.2020, загальний час простою склав 24 години 57 хвилин, що останнім не заперечується і підтверджено пам'яткою про подавання вагонів №497 та актом на затримку вагонів №1-09 від 24.02.2020, який представником вантажоодержувача був підписаний із зауваженням такого змісту «Термін, визначений в договорі, має декларативний характер і не несе за собою фінансову відповідальність».
Фактично потяг простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 00:50год. 24.02.2020, про що позивачем 24.02.2020 у присутності комерційних агентів станції Маріуполь-Сортувальний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був складений акт загальної форми №6-39.
За час простою позивачем відповідачеві нарахована плата за користування вагонами у розмірі 2865,30 гривень без ПДВ (3438,36 гривень з ПДВ), яка була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №24029021.
Також комбінату за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) були нараховані: збір за зберігання вантажу в розмірі 39780,30 гривень без ПДВ (47736,36 гривень з ПДВ) та збір за охорону вантажу (у чотирьох вагонах) у розмірі 8416,03 гривень без ПДВ (10099,20 гривень з ПДВ), які були внесені до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №24020144.
Відомість плати за користування вагонами №24029021 та накопичувальна картка №24020144 були пред'явлені ПрАТ «ММК ім. Ілліча» для підписання і оплати.
Представник ПрАТ «ММК ім. Ілліча» відомість та накопичувальну картку підписав із зауваженнями, зазначивши, що суми 2865,30 гривень, 39780,30 гривень та 8416,03 гривень відповідно відхиляються, будуть розглянуті у претензійному порядку, причини відхилення не зазначено.
Судом встановлено, що загальний час простою за період з 23:53 год. 22.02.2020 по 00-50год. 24.02.2020 склав 24 години 57 хвилин.
З посиланням на п.15 р.6 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 № 165/3458, п.5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 за час простою залізницею відповідачу нарахована плата за користування вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №24029021 у розмірі 2865,30 гривень без ПДВ (3438,36 гривень з ПДВ).
Згідно статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку нарахувань плати за користування вагонами, а саме облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться: на станціях відправлення та призначення за відомістю плати ф. ГУ-46, пам'яток про подавання/забирання вагонів ф. ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку ф. ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2600 за № 864/5085).
Внесення плати за користування вагонами здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458.
Плата за користування вагонами нараховується згідно п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць» , пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підпісн. №Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019.
Згідно Тарифного керівництва №1 розділ 5 (таблиця № 1) при нарахуванні плати за час затримки протягом 24 годин 57 хвилин на коліях залізниці 56 власних вагонів та 1 вагон власності філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» враховується загальна сума ставки за 25 годин - 32,70 гривень.
Розрахунок плати за 56 власних вагонів складає:
1) 25 годин = 32,7 гривень (ставка ТК № 1) - 50% =16,35 гривень х 3,023 (коеф.) = 49,4260 гривень;
2) 49,4260 гривень х 56 власних вагонів = 2767,86 гривень + 20% ПДВ (553,57 гривень.) = 3321,43 гривень.
Сума плати за користування 56 власними вагонами становить 3321,43 гривень.
Розрахунок плати за 1 вагон власності філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» складає:
1) 25 годин = 32,7 гривень (ставка ТК № 1) х 3,023 (коеф.) = 98,8521 гривень;
2) 98,8521 гривень (за 1 вагон) = 98,8521 гривень + 20% ПДВ (19,77 гривень.) = 118,62 гривень.
Сума плати за користування 1 вагоном власності філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» становить 118,62 гривень.
Таким чином, загальна суми плати за користування вагонами становить 3440,05 гривень (3321,43 гривень + 118,62 гривень). Позивач заявив до стягнення меншу суму, а саме 3438,40 гривень.
Відповідач у відзиві посилався на ст. 121 Статуту та п.16 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами як на підставу для звільнення від плати за користування вагонами, зазначив, що несвоєчасне звільнення колій станції призначення виникло виключно з причин, що залежать від перевізника.
Згідно ст. 121 Статуту Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;
в) у інших випадках, передбачених Правилами.
Приписами п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.99 (з наступними змінами і доповненнями) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами)».
Таким чином, відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами, у разі подання локомотивом залізниці вагонів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.
В спірному випадку вагони не подавалися локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження) відповідача (знаходилися на передавальних коліях станції Маріуполь-Сортувальний) і відповідно до умов договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені зі станції локомотивом комбінату впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій, відповідно посилання відповідача на п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами є безпідставним та необґрунтованим.
Крім того, суд звертає увагу, що укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження) комбінату.
Посилання відповідача на визначену в акті обстеження під'їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст. Маріуполь-Сортувальний у розмірі 219 одиниць (п.9 акту) суд до уваги не приймає, оскільки ні умовами укладених між сторонами договорів, ні актом обстеження не передбачена заборона залізниці подавати вагони (виставляти на передавальні колії станції Маріуполь-Сортувальний) у більшій від зазначеної кількості.
Стосовно посилання відповідача на виявлення 30 вагонів, які мали порушення технічного стану та загрожували безпеці руху, про що було зроблено запис у низі натурного огляду вагонів працівниками комбінату суд зазначає, що, по-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виявлення несправних вагонів, які загрожували безпеці руху, по-друге, умовами договору № 1/28 від 28.02.2017 (п.5) саме на залізницю покладено обов'язок визначення технічного стану вагонів і вона в межах своїх повноважень визначила придатність вагонів під навантаження у технічному стані. Крім того, згідно пам'ятки №497 про подавання вагонів вагони були передані залізницею та прийняті вантажоодержувачем без зауважень щодо їх технічного стану.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що перестоювання спірних вагонів було викликане необхідністю дотримання вимог Правил технічної експлуатації залізниць України і їх доставка на під'їзну колію комбіната загрожувала безпеці руху (вагони були небезпечними для перевезення).
Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив про те, що за період затримки спірних вагонів відповідачем приймалися вантажі, що прибули пізніше поїзда №3103. Відповідачем в порядку, встановленому законодавством, дане не спростовано.
Таким чином, відповідачем належними доказами не доведено, що затримка вивезення спірних вагонів мала місце з вини залізниці.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 3438,40 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно п.2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування» розділу III «Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів» Тарифного керівництва №1 термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,00грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
З посиланням на п.8 р.7 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 866/5087 за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) залізницею на відповідача був нарахований збір за зберігання вантажів в усіх вагонах у загальній сумі 47736,36 гривень з ПДВ (39780,30 гривень без ПДВ), з яких 47565,12 гривень (з ПДВ) збір за зберігання 49 вагонів з вантажем та 171,24 гривень (з ПДВ) - збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях на коліях станції (8 вагонів).
Нарахована сума внесена до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №24020144.
Розрахунок збору за зберігання вантажів складає 47827,33 гривень, із розрахунку:
1) плата за зберігання 49 завантажених вагонів - 3278 тон (загальна вага нетто 49 завантажених вагонів) х 4,00гривень (розмір збору за зберігання однієї тони вантажів) х 3,023 (коеф.) х 1 (кількість днів зберігання з 00,00год. 24.02.2020 до 00-50год. 24.02.2020 з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної) = 39637,58 гривень + 20% ПДВ = 47565,10 гривень.
2) плата за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях на коліях станції - 5,9 (розмір збору за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях) х 3,023 (коеф.) х 1 (кількість днів зберігання з 00,00год. 24.02.2020 до 00-50год. 24.02.2020 з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної) х 8 вагонів = 142,69 гривень + 20% ПДВ = 171,23 гривень.
Позивачем заявлена менша сума - 47736,00 гривень.
Згідно п.31.5 розділу 2 Тарифного керівництва №1 якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.
Відповідно до таблиці 4 тариф грн/ваг-год залежить від кількості вагонів, що охороняються при затримці вантажів і за охорону вагонів у кількості від 1 до 5 включно встановлений у розмірі 24,00 гривень. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
В затриманому потягу знаходились 4 вагона з вантажем, який підлягав охороні. За затримку вантажу, який охороняється з причин, не залежних від залізниці, останньою комбінату нарахований тариф за охорону вантажу: 24,00 гривень х 4 вагонів х 29 год. х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 8416,03 гривень (без ПДВ), з урахуванням ПДВ 10099,24 гривень. Позивачем заявлено до стягнення 10099,20 гривень.
Зауважень щодо розрахунку, відповідачем не заявлено.
Враховуючи вищевикладені висновку суду про те, що затримка вивезення спірних вагонів мала місце з вини вантажоодержувача позовні вимоги в частині стягнення збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу підлягають задоволенню у заявлених розмірах.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок №5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок №22; код ЄДРПОУ 40150216) до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Левченка, будинок №1; код ЄДРПОУ 00191129) про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 61273,60 гривень задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Левченка, будинок №1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок №5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок №22; код ЄДРПОУ 40150216) плату за користування вагонами у розмірі 3438,40 гривень, збір за зберігання вантажу у розмірі 47736,00 гривень, збір за охорону вантажу у розмірі 10099,20 гривень, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 гривень.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 24.12.2020 підписано повний текст рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок №5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок №22; код ЄДРПОУ 40150216)
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Левченка, будинок №1; код ЄДРПОУ 00191129)
Суддя С.М. Фурсова