61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
24.12.2020 Справа № 905/1888/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Юрлагіної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області
до: Публічного акціонерного товариства «МЕТАЛОНІК», м. Маріуполь Донецької області
про: стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави
За участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Стислий зміст і підстави позовних вимог
27.10.2020 поштовим відправленням Маріупольська міська рада звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «МЕТАЛОНІК» (далі - ПАТ «МЕТАЛОНІК») про стягнення 31808,58 грн безпідставно збережених коштів орендної плати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «МЕТАЛОНІК», маючи право власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформило договір оренди та в період з 1 січня 2017 року по 3 лютого 2019 року не вносило плату за користування нею, внаслідок чого зберегло в себе безпідставно набуте майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статті 15, 93, 96, 125, 206 Земельного кодексу України.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 для розгляду даної справи автоматизованою системою документообігу суду визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1888/20 за позовом Маріупольської міської ради до Публічного акціонерного товариства «МЕТАЛОНІК» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 31808,58 грн.
Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання у справі призначено на 01.12.2020 року.
Ухвалою суду від 01.12.2020 клопотання позивача про витребування доказів за вих.№9780/2020 від 09.11.2020 задоволено, витребувано у строк до 14.12.2020 у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В. належним чином завірену копію договору про поділ нерухомого майна №1801 від 12.04.2007, відповідно до якого ПАТ «Металонік» отримало право власності на нерухоме майно за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Монтажна, 5 та оголошено перерву у судовому засіданні до 14.12.2020 об 11:00 год.
На виконання ухвали суду від 01.12.2020, шляхом надіслання поштового відправлення, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В. надала належним чином засвідчену копію договору про поділ нерухомого майна №1801 від 12.04.2007.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.12.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 24.12.2020 об 10:00 год.
У судове засідання 24.12.2020 уповноважений представник позивача не з'явився, 23.12.2020 електронною поштою надав до суду клопотання б/н від 23.12.2020 скріплене електронним цифровим підписом, в якому просив суд провести судове засідання призначене на 24.12.2020 без його участі.
У судове засідання 24.12.2020 уповноважений представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду на адресу місцезнаходження юридичної особи, згідно відомостей що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на електронну адресу: info@azovmashprom.com.ua, яка міститься в матеріалах справи, що підтверджується витягом з журналу обліку вихідної електронної пошти Господарського суду Донецької області від 16.12.2020 року за № 04-19/1359. Заяв відповідача щодо використання іншої електронної адреси для кореспонденції на адресу суду не надходило.
Згідно приписів ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;(ч.3 ст.202 цього Кодексу).
Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, з огляду на факт обізнаності відповідача відносно наявності судового спору внаслідок отримання ухвали суду про відкриття провадження по справі (арк. справи №107), що виходить з повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, неявка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Позиція учасників процесу
Маріупольська міська рада в обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на підставі договору про поділ нерухомого майна № 1801 від 12.04.2007 у період до 03.02.2019 власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Монтажна, будинок № 5, було Публічне акціонерне товариство «МЕТАЛОНІК». Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1412300000:03:007:0099 площею 0,0432 га, яка перебувала в оренді у ПАТ «МЕТАЛОНІК» на підставі нотаріально посвідченого договору оренди від 14.01.2005 зі змінами, внесеними додатковим договором від 16.04.2009. Строк договору оренди земельної ділянки сплинув 20.10.2014.
Однак, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки відповідач не звертався до Маріупольської міської ради для укладення нового договору оренди або додаткової угоди про його продовження. Використовуючи земельну ділянку під розміщення нежитлової адміністративної будівлі та її обслуговування без оформлення належним чином і в установленому порядку правовстановлюючого документа, відповідач при цьому не сплачував орендну плату.
Внаслідок несплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності протягом 01.01.2017 по 03.02.2019 відповідач фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно - орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Маріупольська міська рада письмово повідомила ПАТ «МЕТАЛОНІК» про розмір визначених збитків при використанні земельної ділянки без достатньої правової підстави і необхідності їх оплати, однак відповідач, отримавши листа, грошові кошти не перерахував, незгоди з розміром суми не висловив.
Позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним як власником земельної ділянки втрати з орендної плати за вказаний період у загальній сумі 31808,58 грн, а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору оренди земельної ділянки від 14.01.2005, планів(схем) меж земельної ділянки, актів встановлення та узгодження меж землекористування від 19.01.2004, 14.02.2008, довідок №2664/04, №2665/04 від 12.11.2004, акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.01.2005, викопіювань, висновку №382 від 07.05.2008, №586 від 14.07.2008, рішень Маріупольської міської ради №5/9 -1425 від 20.02.2007, №7/14-1120 від 23.12.2016, №7/25-2387 від 27.12.2017, №7/32-2920 від 25.06.2018, №318 від 18.07.2018, №108 від 14.04.2020, №7/48-4782 від 24.12.2019, №7/48-4782 від 24.12.2019 ,акту №16 від 31.01.2010 про визначення обсягу збитків, листа №2067/105-19 від 20.12.2019, повідомлень №26.6.3-3367-09 від 17.01.2020, №26.6.3-22548-09 від 17.04.2020, розпорядження №66802 від 26.11.2018, а також Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкту №192557757 від 11.12.20019, №197802381 від 27.01.2020, витягів з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача.
Крім того, в доповненнях до пояснень, Маріупольська міська рада зазначила, що розрахунок позовних вимог, викладених у позовній заяві за період з 01.01.2017 до 03.02.2019 виконаний з урахуванням строку загальної позовної давності у 3 роки. Початковою датою розрахунку позовних вимог визначено 01.01.2017 (за три роки до дня засідання комісії з визначення розміру збитків на засіданні, яке відбулось 31 січня 2020). Кінцевою датою розрахунку позовних вимог визначено 03.02.2019 внаслідок зміни власника нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці 04.02.2019.
Публічне акціонерне товариство «МЕТАЛОНІК» відзив на позовну заяву на адресу суду не надало.
Виклад обставин справи, встановлених судом
14 січня 2005 року між Маріупольською міською радою (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «МЕТАЛОНІК», юридична адреса: м. Маріуполь, вулиця Монтажна, 5 (Орендар) укладено договір, відповідно до пункту 1 якого Орендодавець згідно до рішення виконкому міської ради від 20.10.2004 № 420/8 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування, зокрема, земельну ділянку, яка знаходиться на вулиці Монтажній, 5 в Іллічівському районі міста Маріуполь.
В оренду передається земельна ділянка площею 0,0432 га, на якій знаходиться адміністративний будинок (пункт 2 договору).
Відповідно до пункту 6 договір укладено на 10 (десять) років (до 20.10.2014 року).
У пункті 7 сторони погодили, що після закінчення строку договору Орендатор має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендатор повинен не пізніше ніж на 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово Орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.
Договір оренди земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 125.
Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом від 18.01.2005.
Додатковим договором від 16 квітня 2009 року сторони змінили пункт 10 договору від 14.01.2005, виклавши його у наступній редакції: «Орендна плата за землю (платіж) сплачується Орендарем у грошовій формі в розмірі: 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік).
В подальшому, Закрите акціонерне товариство «МЕТАЛОНІК» змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «МЕТАЛОНІК».
На підставі договору про поділ нерухомого майна №1801 від 12.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В., Публічне акціонерне товариство «МЕТАЛОНІК» набуло право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Монтажна, будинок 5.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від №197802381 від 27.01.2020, вказане нежитлове приміщення, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажник 2019» 04.02.2019 внаслідок погашення іпотеки.
Згідно акту № 16 від 31.01.2020 комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, створеною рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 № 318, встановлено, що земельна ділянка площею 0,0432 га (кадастровий номер 1412300000:03:007:0099) розташована по вулиця Монтажній, 5 у Кальміуському районі міста з 01.01.2017 по 03.02.2019 фактично використовувалась землекористувачем - ЗАТ (ПАТ) «МЕТАЛОНІК» без оформлення відповідного документа, що спричинило неодержання міською радою доходу у формі орендної плати. Розмір збитків, завданих територіальній громаді за цей період становить 31808,58 грн.
Зазначений акт комісії затверджений рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 14.04.2020 № 108.
Листом від 17.04.2020 року №26.6.3-22548-09 Маріупольська міська рада запропонувала Публічному акціонерному товариству «МЕТАЛОНІК» добровільно відшкодувати міськраді збитки за використання ділянки з порушенням норм земельного законодавства, проте вказані збитки останнім сплачені не були, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
Предметом позову в цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з власника об'єкта нерухомого майна на підставі положень статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщений.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 визначено, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом наведених правових норм характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. При цьому вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
В силу положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю у відповідності до частини другої цієї статті встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
Таким чином, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі у відповідності до пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Наданими доказами доведено, що відповідач у спірний період був власником об'єкту нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці по вулиці Монтажній, 5 в м. Маріуполі, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначений договір оренди земельної ділянки від 14.01.2005 припинив свою дію 20.10.2014 в силу пункту 6 його умов у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено.
Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем як власником будівлі права у вказаний позивачем період користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Радою або його поновлення та державної реєстрації такого права.
Зважаючи на викладене, господарський суд визнав встановленим факт використання протягом з 01.01.2017 по 03.02.2019 ПАТ «МЕТАЛОНІК» земельної ділянки, розташованої по вулиці Монтажній, будинок № 5 в м. Маріуполі Донецької області, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна, без достатньої правової підстави та несплати орендної плати, чим допущено порушення норм земельного законодавства.
Відсутність правової підстави означає, що відповідач безпідставно збагатився за рахунок власника цієї земельної ділянки, зберігши у себе кошти, які мав заплатити за користування нею у вигляді орендної плати. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19.
Відтак, відповідач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Господарський суд зазначає, що спірна земельна ділянка площею 0,0432 га має кадастровий номер 1412300000:03:007:0099 і є об'єктом Державного земельного кадастру.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована Відділом у місті Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (лист від 20.12.2019 № 2067/105-19). Відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру.
Орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності встановлена рішеннями Маріупольської міської ради від 23.12.2016 № 7/14-1120, від 27.12.2017 № 7/25-2387, від 25.06.2018 № 7/32-2920 за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Розрахунок обсягу безпідставно збережених ПАТ «МЕТАЛОНІК» коштів у розмірі орендної плати здійснено Комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, про що складено акт № 16 від 31.01.2020, затверджений рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 14.04.2020 № 108. Загальний розмір безпідставно збережених відповідачем коштів внаслідок несплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави за період з 01.01.2017 по 03.02.2019 встановлено в сумі 31808,58 грн.
Перевіривши наданий Маріупольською міською радою зазначений розрахунок, господарський суд дійшов висновку про те, що цей розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та є математично вірним.
Виходячи з встановленого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і земельного законодавства, визнає позовні вимоги Маріупольської міської ради про стягнення з Публічного акціонерного товариства «МЕТАЛОНІК» понесених втрат з орендної плати у сумі 31808,58 грн належної позивачу земельної ділянки без достатньої правової підстави обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, статями 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Маріупольської міської ради Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Металонік» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 31808,58 грн задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металонік» (адреса місцезнаходження: 87523, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Монтажна, будинок 5; код ЄДРПОУ: 00292869) на користь Маріупольської міської ради Донецької області (адреса місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70; код ЄДРПОУ: 33852448) безпідставно збережені кошти у розмірі 31808,58 грн, судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, його повний текст складено та підписано 24.12.2020.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова