вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5836/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)
до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради (Дніпро)
про стягнення вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 16 956 грн. 24 коп.
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради (далі - відповідач), вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, в сумі 16 956 грн. 24 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" 17.11.2017 було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією Комунальним підприємством "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради за адресою: проспект Поля, будинок 90-А, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить електропостачальнику з метою безоблікового споживання електричної енергії, що є порушенням пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, про що було складено акт про порушення № 121314 від 17.11.2017. Комісією по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією складено протокол №12-3 від 01.12.2017 та прийнято рішення провести нарахування за період з 24.05.2017 по 17.11.2017, згідно з пунктом 2.9. та за формулою пункту 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. За розрахунком комісії вартість електроенергії спожитої без обліку (договору) за вказаний період становить 16 956 грн. 24 коп. Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, та не сплачено, що і є причиною спору.
Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 29.10.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.10.2020, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49000, м. Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 10, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.54).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 29.10.2020 отримав 20.11.2020, що вбачається з поштового повідомлення № 4930013033422 (№4900052781103), отже завчасно (а.с.59).
Так, ухвалою суду від 29.10.2020, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи дату отримання ухвали суду - 20.11.2020, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 07.12.2020 включно.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 23.12.2019 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії це - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до пункту 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Так, 01.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - енергопостачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Жилсервіс-2" (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії №065156 (далі - договір, а.с.23-28).
При цьому, відповідно до Загальних положень статуту позивача, товариство є юридичною особою з новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VІ від 17.09.2008 та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго". Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (протокол від 26.06.2012). Товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго", Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (а.с.32-36).
Відповідно до умов розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1260 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами договору.
Під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, та Правилами користування електричною енергією (пункт 2.1. договору).
У пунктах 9.8. та 9.8.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з 22.03.2013 і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Доказів припинення, визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Згідно з абзацом 3 частини 2, частиною 3 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.
Відповідно до пункту 4.2.3. договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій споживача:
- самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження та (або) зняття пломб з засобів обліку;
- інших умов, визначених методикою.
Відповідно до пункту 6.41. статті 6 зазначених Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Вказаний пункт містить також певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень, зокрема:
- в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків;
- акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації);
- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
- акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Так, 17.11.2017 було здійснено перевірку користування споживачем (відповідачем) електричною енергією на об'єкті відповідача за адресою: м. Дніпро, проспект А. Поля, будинок 90-А.
За результатами перевірки складено акт про порушення № 121324 від 17.11.2017 (далі - Акт про порушення), в якому зазначено, що споживачем порушено пункти 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, а саме: здійснено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, з метою без облікового споживання електричної енергії, що є порушенням пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, про що було складено акт про порушення № 121324 від 17.11.2017 (а.с.9).
Відповідно до пункту 5 Акту про порушення № 121324 від 17.11.2017, перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи:
- паспортні дані струмоприймачів відсутні;
- споживач не забезпечив увімкнення всіх струмоприймачів на максимальну потужність для заміру напруги струму;
- дозволена потужність споживання відповідно до умов договору - кВт;
- час роботи струмоприймачів протягом доби 12 години, без вихідних.
У пункті 6.41 ПКЕЕ визначено, що акт про порушення ПКЕЕ складається уповноваженими представниками постачальника.
У складанні акту про порушення ПКЕЕ приймали участь інспектори Тюменцева Р.М. (посвідчення № 784), Попов В.Н., (посвідчення № 14975), майстер Лакєєв Е.А. (посвідчення № 89756).
Акт про порушення № 121324 від 17.11.2017 складений за участю представника споживача - начальника ПТО Поліщук В.С. (довіреність наявна в матеріалах справи, а.с.22), який від підпису акта відмовився, про що було зроблено відповідний запис.
При цьому, до Акта про порушення додається: Акт про усунення порушення та фотоматеріали.
Виявлене порушення було усунено шляхом відключення освітлення сходових клітин в присутності інспекторів Тюменцева Р.М. (посвідчення № 784), Попова В.Н., (посвідчення № 14975) та майстра Лакєєва Е.А. (посвідчення № 89756), про що було складено акт про усунення порушення Правил користування електричною енергією від 17.11.2017. Представник відповідача від підпису вказаного акту також відмовився (а.с. 10).
Судом встановлено, що Акт про порушення № 121324 від 17.11.2017 відповідає вимогам, що містяться в пункті 6.41. статті 6 Правил користування електричною енергією.
Отже, порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення.
Відповідно до пункту 6.42. Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Відповідно до пункту 1.2 Постанови НКРЕ "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією" від 04.05.2006 № 562 (далі-Методика), Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Оскільки від підпису та отримання Акту про порушення № 121324 від 17.11.2017 представник споживача відмовився, позивач надіслав другий екземпляр, зокрема, Акту про порушення № 121324 від 17.11.2017 поштою разом з супровідним листом № 2717/6075 від 20.11.2017 (а.с.12-13).
Так, у вказаному листі позивач також зазначив, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення, зокрема і № 121324, буде проводити засідання 01.12.2017 за адресою: вул. Я. Мудрого, 40, каб. 217 о 13:00 год. та запрошено його для участі у цьому засіданні. Також представника споживача попереджено, що у разі його неявки цей акт буде розглянуто без його участі (а.с.12-13).
Отже, у відповідності до пункту 6.42 Правил, відповідач належним чином був повідомлений про дату та час проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 121324 від 17.11.2017.
В подальшому, 01.12.2017 на підставі зазначеного Акту про порушення № 121324 від 17.11.2017 комісією у складі посадових осіб постачальника (представник споживача на вказане засідання не з'явився), прийнято рішення, оформлене протоколом № 12-3 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 121324 від 17.11.2017, про здійснення нарахування за період з 24.05.2017 по 17.11.2017, згідно з пунктом 2.9. та за формулою №2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ППЕЕ, по перерізу дроту з дати складання попереднього акту про порушення ПКЕЕ (акт про порушення № 119323 від 24.05.2017, а.с.36) по дату усунення порушення 17.11.2017 (а.с.10); період проведення нарахувань - з 24.05.2017 по 17.11.2017. Сума нарахувань склала 16 956 грн. 24 коп. за 10093 кВт*год (а.с.14-15).
Протокол засідання комісії № 12-3 від 01.12.2017 підписаний сіма членами комісії.
Отже, за розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за період з 24.05.2017 по 17.11.2017, складає 16 956 грн. 24 коп. (а.с.15)
Відповідно до частини 4 пункту 6.42. Правил користування електричною енергією рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Так, листом № 2837/6075 від 04.12.2017 відповідачу було направлено, зокрема:
- протокол засідання комісії ДМЕМ 5 МЕМ № 12-3 від 01.12.2017;
- розрахунок недоврахованої електричної енергії по акту № 121324 від 17.11.2017;
- рахунок № 111/1507/29-1/11/121324 на суму 16 956 грн. 24 коп. Докази направлення вказаного листа з додатком наявні в матеріалах справи (а.с.17-21).
Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 111/1507/29-1/11/121324 на суму 16 956 грн. 24 коп. не сплачено, що і є причиною спору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із слідуючого.
Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.08.1996 за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (чинними на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з абзацом 3 частини 2, частиною 3 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
При цьому, господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 Господарського кодексу України).
Відповідно до пункту 6.41. Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
Також, пункт 6.41. Правил користування електричною енергією містить певні вимоги щодо порядку складання та змісту акту порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті.
Акт про порушення відповідає наведеним вимогам.
Отже, порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Відповідно до частини 1 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (частина 4 пункту 6.42. Правил користування електричною енергією).
Відповідно до пункту 6.43. Правил споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.
Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43. Правил користування електричною енергією).
Слід зауважити, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії по розгляду акта про порушення № 121324 від 17.11.2017, оформленого протоколом засідання комісії № 12-3 від 01.12.2017.
Отже, рішення комісії енергопостачальника від 01.12.2017 по розгляду акта про порушення № 121324 від 17.11.2017, оформлене протоколом № 12-3 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії, відповідачем не оскаржене, є чинним та обов'язковим для виконання.
Актом про порушення № 121324 від 17.11.2017 встановлено порушення споживачем (відповідачем) пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, яке полягає у самовільному підключенні струмоприймачів.
Відповідно до пункту 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Дослідивши розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, судом також встановлено, що він відповідає вимогам Методики. Порушення споживачем Правил користування електричною енергією встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пункту 6.41. Правил щодо змісту Акту про порушення, зазначені в Акті про порушення необхідні дані є достатніми для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Сума нарахувань склала 16 956 грн. 24 коп. згідно з розрахунком кількості недорахованої електроенергії по Акту № 121324 від 17.11.2017.
Як було вказано вище, відповідно до пункту 6.43. ПКЕЕ споживач мав оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Для оплати донарахованого обсягу недооблікованої активної електричної енергії споживачу було надіслано рахунок № 111/1507/29-1/11/121324 на суму 16 956 грн. 24 коп. (отримання рахунку відповідачем судом встановлено).
В установлений законом строк вартість недоврахованої електричної енергії відповідачем сплачена не була.
Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за рахунком № 111/1507/29-1/11/121324 на суму 16 956 грн. 24 коп. є таким, що настав.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, в сумі 16 956 грн. 24 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 16 956 грн. 24 коп., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 16 956 грн. 24 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Жилсервіс-2" Дніпровської міської (49000, м.Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 10, ідентифікаційний код 32350310) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) 16 956 грн. 24 коп. вартості недоврахованої електроенергії та 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.12.2020.
Суддя Ю.В. Фещенко