24.12.2020 Справа № 904/4314/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2020 у справі №904/4314/20 (суддя Ліпинський О.В.; рішення ухвалене без повідомлення (виклику) учасників справи, повне рішення складено 18.09.2020)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро
про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 129210,81 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У серпні 2020 Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 129210,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з умов перевезення вантажу, під час якого виявлено нестачу, що є підставою для стягнення збитків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2020 у справі №904/4314/20 позов задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" вартість нестачі вантажу у розмірі 129210,81 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт незбереження частини вантажу відповідачем, в той час як перевізником не доведене відсутності вини у незбереження прийнятого до перевезення вантажу, внаслідок чого наявна недостача продукції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2020 у справі №904/4314/20 скасувати, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що в підтвердження вартості втраченого вантажу позивач надав акт прийому-передачі вугільної продукції №23 від 22.03.2020, акт прийому-передачі вугільної продукції №26 від 26.03.2020, акт прийому-передачі вугільної продукції №29 від 21.03.2020, акт прийому-передачі вугільної продукції №31 від 02.04.2020, акт прийому-передачі вугільної продукції №30 від 01.04.2020 та акт прийому-передачі вугільної продукції №33 від 04.04.2020.
Зазначені акти прийому-передачі були складені "ПЕК "ГАЗ-ЕНЕРГО" та "Дніпровський металургійний завод", хоча відповідно до накладних, відправником є ТОВ "ЦЗФ "Селидівська". На думку апелянта зазначені акти не є належним доказом, що підтверджують вартість товару.
Рахунки або інші документи позивача, який є відправником вугілля, зокрема договір або контракт купівлі-продажу, специфікація на вантаж, копія податкової накладної позивачем не надані. Відповідач вважає, що саме з цих документів можна визначити вартість вугілля. Судом було порушено ст. 236 ГПК України щодо законності обґрунтованості рішення суду.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Позивач (ПрАТ "Дніпровський металургійний завод") у відзиві на апеляційну скаргу в спростування доводів апелянта звертає увагу на те, що в ст. 115 Статуту залізниць України не зазначено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа саме вантажовідправника.
Позивач зазначає, що "відправником" в розумінні ст. 115 Статуту залізниць України також може вважатися власник товару (вантажу), який безпосередньо не здійснює оформлення (передачу) вантажу до перевезення залізницею.
Окрім того, у документі на перевезення вантажу (накладній) не вказується вартість вантажу. При цьому, скласти та видати документи щодо підтвердження кількості і вартості відправленого залізницею вантажу може лише власник товару (вантажу), який є безпосереднім постачальником товару (вантажу) за договорами постачання.
Частиною 6 ст. 267 Господарського кодексу України встановлено, що договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником, що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.
За поясненнями ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" він мав безпосередні взаємовідносини лише з ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Газ-Енерго" (постачальник) на підставі договору №1112/19 від 11.12.2019 щодо постачання вугільної продукції. Тому позивач має документи, видані та/або узгоджені постачальником.
Відповідно до п. 7 Специфікаційбуло досягнуто згоди, що вантажовідправником вантажу виступає -ТОВ ЦЗФ "Селідівська".
За умовами договору базова ціна за одиницю продукції є договірною та визначається в Додатках (Специфікаціях) до договору, однак, у разі поставки продукції з якісними характеристиками, що не відповідають базовим характеристикам, вказаним в Специфікаціях до договору, перерахунок ціни продукції здійснюється з урахуванням знижок до базової ціни.
На підставі результатів лабораторних випробувань відібраних під час розвантаження поставленого вугілля проб (якими було виявлено невідповідність базовим якісним характеристикам вугілля, вказаним в Специфікаціях) постачальником здійснений перерахунок ціни продукції з урахуванням знижок визначених умовами договору, та складено акти-коригування до актів прийому-передачі вугільної продукції, якими узгоджено ціну за 1 тону продукції, поставленої на підставі Специфікацій №№10,11 від 18.03.2020. Вказані акти прийому-передачі вугільної продукції і акти-коригування до них, узгоджені уповноваженими особами постачальника, як вантажовласника вантажу та позивача, є належними доказами на підтвердження вартості вугілля.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2020 у справі №904/4314/20; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (Покупець, вантажоодержувач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "ГАЗ-ЕНЕРГО" (Постачальник) укладено договір постачання вугільної продукції №1112/19пр від 11.12.2019, за яким Постачальник постачає, а Покупець придбає вугільну продукцію. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях, які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору.
Одиницею виміру продукції приймається метрична тонна. Кількість і якість показників продукції повинні відповідати показникам, зазначеним у додатках (специфікаціях) до цього договору з урахуванням розміру базової похибки випробування встановленої ДСТУ 4096-2002. (пункти 2.1., 2.2 договору).
За пунктом 3.4. договору датою поставки продукції вважається - дата відмітки в залізничній накладній про прибуття товару на станцію призначення, якщо інші умови поставки не узгоджені у специфікації (додатку) до договору.
Відповідно до пунктів. 4.1.-4.3. договору ціна за одиницю продукції є договірною та визначається в Додатках (Специфікаціях) до цього договору. Вугілля постачається з ПДВ. Загальна сума договору складає суму всіх Додатків (Специфікацій) до цього договору. Вартість продукції зазначається у Додатках (Специфікаціях) до цього договору без урахування знижок та приплат.
Прийом продукції, що поставляється Постачальником, здійснюється Покупцем:
- за кількістю - на підставі ваги, вказаної в залізничних накладних у фактичній вазі;
- за якістю - на підставі посвідчення про якість, виданого виробником.
Під час визначення якісних показників - під партією продукції розуміється кількість продукції, відвантаженої за одним посвідченням про якість, виданим виробником.
Під час визначення кількості - під партією продукції розуміється кількість продукції відвантаженої за однією залізничною накладною (квитанцією), при цьому приймається норма природного убутку та похибка вагів - 2% від маси нетто продукції, вказаної у залізничній накладній (пункт 6.1. договору).
Пунктом 7.1 договору встановлено, що продукція, що відвантажена постачальником згідно з цим договором, транспортується у відкритих піввагонах, завантажується до вагонів навалом із нанесенням маркування.
За згодою сторін в пункті 9.4. договору, у разі поставки продукції з якісними характеристиками, що не відповідають базовим характеристикам, вказаним в специфікаціях до договору, перерахунок ціни продукції здійснюється з урахуванням знижок до базової ціни.
Згідно пункту 12.6. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє 31.12.2020, а в частині невиконання зобов'язань сторін - до повного їх виконання.
18.03.2020 до укладеного договору сторонами підписані і скріплені печатками підприємств Специфікації.
В Специфікації №10 погоджено поставку продукції - кам'яне вугілля марки ГЖО 0-100, в кількості 5000 тон., ціна за одиницю 2191,58 грн. без ПДВ. Загальною вартістю 13149480,00 грн. з ПДВ. За пунктом 2 Специфікації умови постачання: залізничним транспортом на умовах СРТ станція призначення.
В Специфікації №11 погоджено поставку продукції - кам'яне вугілля марки ГЖО 0-100, в кількості 2000 тон., ціна за одиницю 2299,81 грн. без ПДВ. Загальною вартістю 5519544,00 грн. з ПДВ. За пунктом 2 Специфікації умови постачання: залізничним транспортом на умовах СРТ станція призначення.
Відповідно до пункту 7 обох Специфікацій вантажовідправником є ТОВ "ЦЗФ "Селидівська", код відпраника 5575
На виконання умов договору і Специфікацій до нього в період з 22.03.2020 по 07.04.2020 зі станції вантажовідправника Новогродівка Донецької області на станцію Діївка Придніпровської залізниці по залізничним накладним №№46845657, 48212294, 48209548, 48220768, 47027198, 48280176, 47116272, 48342927, 47196183, 48375836, 48365977, 48336788, 48399190, 47247572 на адресу вантажоодержувача ПрАТ "Дніпровський металургійний завод" залізничним транспортом був направлений вантаж вугілля кам'яне ГЖО 0-100.
Відповідно до відомостей вагонів вказана наступна маса вантажу: вагон №65847410- 67350 кг; вагон №60391844 - 67490 кг; вагон №65809824 - 66560 кг; вагон №65948234 - 68160 кг; вагон №67683532 - 67420 кг; вагон №60434826 -65490 кг; вагон №67156620 - 67890 кг; вагон №65251720 -67850 кг; вагон №65942617 - 67820 кг; вагон №60500469 - 66180 кг; вагон №66596420 - 67920 кг; вагон №67357103 - 67310 кг; вагон №60048048 - 68960 кг; вагон №60225448 - 69120 кг; вагон №62565106 - 67500 кг.
В графі 56 залізничних накладних проставлений календарний штемпель станції відправлення, що свідчить про прийняття вантажу для перевезення перевізником.
На станції призначення Діївка Придніпровської залізниці була проведена комісійна видача вантажу покупцю, під час якої за результатами контрольного переважування було виявлено нестачу вантажу. При контрольному зважуванні вагонів на справних тензометричних вагах вантажоодержувача №053 (огляд - перевірка 21.01.2020), виявлено, що маса вантажу у даних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.
Вказаний факт зафіксовано комерційними актами: №451400/79 від 26.03.2020, №451400/80 від 26.03.2020, №451400/81 від 26.03.2020, №451400/82 від 26.03.2020, №451400/83 від 26.03.2020, №451400/84 від 26.03.2020, №451400/86 від 30.03.2020, №451400/87 від 02.04.2020, №451400/88 від 03.04.2020, №451400/91 від 06.04.2020, №451400/92 від 06.04.2020, №451400/93 від 06.04.2020, №451400/94 від 06.04.2020, №451400/96 від 09.04.2020, №451400/97 від 09.04.2020.
В комерційному акті №451400/79 від 26.03.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47289 від 23.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №392 від 24.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №65847410 виявлено менше проти вантажного документа на 3950 кг. Виїмка над 5 люком довжиною 150 см, шириною 280 см, глибиною 30см, над 6-7 люками довжиною 300см, шириною 100 см, глибиною 30см. Навантаження в вагоні вище бортів 10см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/80 від 26.03.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47290 від 23.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №391 від 24.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №60391844 виявлено менше проти вантажного документа на 4 650кг. Виїмка над 4-5 люками довжиною 300см, шириною 280см, глибиною 30см, над 1-3 люками довжиною 450см, шириною 80-140см, глибиною 30см. Навантаження в вагоні вище бортів 10см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/81 від 26.03.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47291 від 23.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №389 від 24.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №65809824 виявлено менше проти вантажного документа на 3 350кг. Виїмка над 6-7 люками довжиною 300см, шириною 120см, глибиною 20см. Навантаження в вагоні вище бортів 10см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/82 від 26.03.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47292 від 23.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №385 від 24.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №65948234 виявлено менше проти вантажного документа на 4 450кг. Виїмка над 1 люком довжиною 150см, шириною 280 см, глибиною 20см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/83 від 26.03.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47293 від 23.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №386 від 24.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №67683532 виявлено менше проти вантажного документа на 5 800кг. Виїмка над 1-2 люками довжиною 200см, шириною 280см, глибиною 40см, над 5-7 люками довжиною 450см, шириною 280см, глибиною 10-30см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/84 від 26.03.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47294 від 23.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №387 від 24.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №60434826 виявлено менше проти вантажного документа на 4 250кг. Виїмка над 1-2 люками довжиною 200см, шириною 280см, глибиною 40см, над 5-7 люками довжиною 450см, шириною 280см, глибиною 10-30см. Навантаження в вагоні вище бортів 20см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/86 від 30.03.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47640 від 26.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №2207 від 27.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №67156620 виявлено менше проти вантажного документа на 11 100кг. Виїмка над 4-7 люками довжиною 600см, шириною 250см, глибиною 50-60см, над 1-2 люками довжиною 250см, шириною вагону, глибиною 30-40см. Навантаження в вагоні вище бортів 20см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/87 від 02.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №47753 від 27.03.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №421 від 30.03.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №65251720 виявлено менше проти вантажного документа на 4 850кг. Виїмка над 1 люком довжиною 160см, шириною 280см, глибиною 40-60см, над 6-7 люками довжиною 280см, шириною 280см, глибиною 40-60см. Навантаження в вагоні вище бортів 10-30см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/88 від 03.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №48356 від 01.04.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №442 від 02.04.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №65942617 виявлено менше проти вантажного документа на 3 900кг. Виїмка над 3 люком довжиною 100см, шириною 50см, глибиною 30см., над 5-7 люками довжиною 450см, шириною 280см, глибиною 20-40см. Навантаження в вагоні вище бортів 10см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/91 від 06.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №48691 від 04.04.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №2480 та №463 від 05.04.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №60500469 виявлено менше проти вантажного документа на 2 150кг. Виїмка над 1,2 люками довжиною 300см, шириною 280см, глибиною 40-50см., над 5-7 люками довжиною 450см, шириною 280см, глибиною 20-40см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/92 від 06.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №48692 від 04.04.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №2481 та №464 від 05.04.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №66596420 виявлено менше проти вантажного документа на 1 450кг. Виїмка над 1-7 люком довжиною 1000см, шириною 280см, глибиною 10-20см., над 5-7 люками довжиною 450см, шириною 280см, глибиною 20-40см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/93 від 06.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №48694 від 04.04.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №2482 та №465 від 05.04.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №67357103 виявлено менше проти вантажного документа на 2 800кг. Виїмка над 5-7 люками довжиною 450см, шириною 280см, глибиною 30-50см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/94 від 06.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №48695 від 04.04.2020 станції Покровськ Донецької залізниці, №2483 та №466 від 05.04.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №60048048 виявлено менше проти вантажного документа на 7 100кг. Виїмка над 1-3 люками довжиною 400см, шириною 280см, глибиною 50-60см. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/96 від 09.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №48220/97 від 06.04.2020 станції Новогродівка Донецької залізниці, №450003/183 від 08.04.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №60225448 виявлено менше проти вантажного документа на 5 200кг та більше проти комерційного акту №450003/183 від 08.04.2020 на 250 кг. Виїмка над 1-2 люками довжиною 3м, шириною вагону, глибиною 0,2-1,0м. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
В комерційному акті №451400/97 від 09.04.2020 зазначено, що на підставі акта загальної форми №450003/181 від 07.04.2020 станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №62565106 виявлено менше проти вантажного документа на 6100кг. Виїмка над 6-7 люками довжиною 2,0м, шириною вагону, глибиною до дна вагону. В місці поглиблення маркування порушене. Мається зазор між кришкою 7 люка довжиною 250 мм, шириною 10 мм та поперечною балкою вагону та армувальним листом. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні вміститися міг.
Покупцем оплачена поставлена продукція, що підтверджується копіями платіжних доручень №10590 від 08.04.2020, №10738 від 10.04.2020, №№10820, 10822 від 14.04.2020, №№ 10965, 10967, 10968, 10969 від 16.04.2020, №11122 від 21.04.2020, №11303 від 24.04.2020.
Нестача вантажу складає: у вагоні №65847410 - 2,603 т; у вагоні № 60391844 - 3,002 т; у вагоні №65809824 - 2,0188т; у вагоні №65948234 - 3,0868т; у вагоні № 67683532 - 4,4516т; у вагоні №60434826 - 2,9402т; у вагоні №67156620 - 9,7422т; у вагоні №65251720 - 3,493т; у вагоні №65942617 - 2,5436т; у вагоні №60500469 - 0,8264т; у вагоні № 66596420 - 0,0916т;у вагоні №67357103 - 1,4538т; у вагоні №60048048 - 5,7208т; у вагоні №60225448 - 3,8176т; у вагоні №62565106 - 4,75т.
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 і пункту 6.1. укладеного договору, враховуючи норму природної втрати для вугілля кам'яного 2%, за розрахунком покупця загальний розмір нестачі вантажу склав 50,84 т.
Вказана обставина стала підставою для розрахунку покупцем завданих збитків та стягнення в судовому порядку з перевізника загальної вартості нестачі вантажу у сумі 129210,81 грн.
За приписами частин 1-3 статті 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:1) договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1-3 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. (частини перша, друга статті 307 Господарського кодексу України)
Аналогічні положення містяться у частинах 1-3 статті 909 Цивільного кодексу України.
Реальність господарської операції повинна підтверджуватись первинними документами.
За визначенням у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (пункт 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).
Частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізничним транспортом і тому, окрім Господарського і Цивільного кодексів України регулюються Законом України «Про залізничний транспорт» (із змінами), Статутом залізниць України (далі - Статут), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (із змінами) та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до частини першої статті 12 та частини четвертої статті 22 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України. Перевізники зобов'язані забезпечувати своєчасне якісне перевезення вантажів, схоронність вантажів, що перевозяться.
За частиною другою статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (частина перша статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт").
Частина перша статті 110 Статуту містить аналогічні положення. Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (із змінами, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.
За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частин першої, другої статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. Причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим. В даному випадку поведінка відповідача є протиправною, оскільки ним порушені умови закону щодо зберігання вантажу під час перевезення, що свідчить про наявність в діях відповідача вини в невиконанні зобов'язання. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками полягає у тому, що належний позивачу на праві власності вантаж не був доставлений перевізником у кількості вказаній у супровідній документації. у зв'язку з втратою перевізником зазначеного вантажу під час його транспортування.
Відповідно до частини другої статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Положеннями частини третьої статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Статтею 113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (частини перша, друга статті 114 Статуту залізниць України).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту залізниць України).
За приписами частини першої статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, передбачено, що комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Як встановлено з матеріалів справи факт нестачі доставленого вантажу перевізником підтверджено відповідними комерційними актами, які відповідають вимогам їх складання.
Згідно з частиною другою статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.
Відповідно до частини третьої статті 133 Статуту залізниць України до претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред'явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
За роз'ясненнями у пункті 2.7 президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею (із змінами) вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).
Виходячи з цього пункту та з огляду на те, що акти приймання-передачі вугільної продукції №23 від 22.03.2020, №26 від 26.03.2020, №29 від 31.03.2020, №30 від 01.04.2020, №31 від 02.04.2020 і №33 від 04.04.2020 складені позивачем і ТОВ "Паливно-енергетична компанія "ГАЗ-ЕНЕРГО", а за накладними відправником є ТОВ ЦЗФ "Селідівська", відповідач вважає, що вказані акти не є належним доказом підтвердження вартості вугілля.
Таку позицію відповідача колегія суддів вважає помилковою.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Законодавцем у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом поняття вантажовідправника, власника вантажу (довірителя) об'єднує в один, зазначаючи в пункті 6 Статуту залізниць України, що вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.
Таким чином, відправниками вантажів можуть бути як організації (юридичні особи), так і громадяни, яким вантаж належить або на праві власності, або на праві повного господарського відання, або на праві оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
За змістом частини шостої статті 267 Господарського кодексу України договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником, що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також сплата товарів платником, що не є покупцем.
Правовідносини позивача з ТОВ "Паливно-енергетична компанія "ГАЗ-ЕНЕРГО" (постачальник) щодо поставки вугільної продукції, що перевозилась відповідачем підтверджені договором №1112/19пр від 11.12.2019. Отже, саме складені між позивачем і постачальником документи підтверджують поставку за вказаним договором, зокрема актами приймання-передачі фіксується факт такої передачі майна.
За результатами лабораторних випробувань відібраних під час розвантаження поставленого вугілля проб, які відображені в звітах про інспекцію ІП "СЖС Україна" №2004170348 від 16.04.2020, №2004130512 від 13.04.2020, №2004150227 від 14.04.2020. №2004130513 від 13.04.2020 було виявлено невідповідність базовим якісним характеристикам вугілля, вказаним в Специфікаціях №№10, 11 від 18.03.2020, на підставі чого позивачем і постачальником здійснений перерахунок ціни продукції з урахуванням знижок визначених умовами договору та складено акти-коригування до актів приймання-передачі: №26/К від 02.04.2020 до акту №26 від 26.03.2020, №29/К від 12.04.2020, до акту №29 від 31.03.2020, №31/К від 14.04.2020 до акту №31 від 02.04.2020, №30/1К від 11.04.2020 до акту №30 від 01.04.2020, №33/К від 16.04.2020 до акту №33 від 04.04.2020, якими узгоджено ціну за 1 т продукції, поставленої за Специфікаціями.
Саме вказані акти можуть використовуватись при розрахунку розміру збитків завданих нестачею вантажу.
Таким чином, позивачем доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вищезазначених вагонах сталась з вини відповідача. Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку відшкодувати вартість нестачі вантажу.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 3153,00грн. на оплату судового збору, понесені відповідачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2020 у справі №904/4314/20 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 24.12.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова