03.11.2020 року м.Дніпро Справа № 908/3492/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від ПАТ «Кінто»: Кологойда Олександра Вячеславівна представник, довіреність №101 від 19.07.2019 року;
від ПАТ «Український графіт»: Задорожний Олександр Вікторович адвокат, ордер серії АА №1038647 від 22.07.2020 року;
від ОСОБА_1 : Задорожний Олександр Вікторович адвокат, ордер серії АА №1038648 від 22.07.2020 року;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кінто» на рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 року (повний текст рішення складено 28.05.2020 року) у справі №908/3492/19 (суддя Зінченко Н.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кінто», м. Київ
до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Український графіт», м. Запоріжжя,
до відповідача-2 громадянина України ОСОБА_1 , м. Запоріжжя,
про визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019 року та визнання права на отримання компенсації за акції,-
Приватне акціонерне товариство «Кінто» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український графіт» та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Наглядової Ради, оформленого протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019 року, та визнання права позивача на отримання компенсації за акції з розрахунку 176,78 грн. за одну просту акцію Приватного акціонерного товариства «Український графіт».
В обгрунтування позову позивач зазначав, що оскаржуваним ним рішенням Наглядової Ради, оформленим протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019 року, прийнято рішення про визначення ринкової вартості обов'язкового продажу акцій - 3.35 грн.
Підставою для прийняття такого рішення став Звіт суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» (оцінювач ОСОБА_2 ) про оцінку ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Український графіт» у пакеті акцій кількістю 2 777 185 шт., що становить 3,9766% його статутного капіталу станом на 31.01.2019 року.
На думку позивача така вартість не відповідає ринковій, є нижчою, а оскаржуване ним рішення Наглядової ради не відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема: ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст.8, 65, 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та порушує право власності позивача на мирне володіння майном - акціями Приватного акціонерного товариства «Український графіт» та отримання компенсації ринкової вартості примусово викуплених акцій.
Щодо цих доводів позивач посилався на те, що рішення Наглядової ради ПрАТ «Український графіт» прийнято на підставі суперечливого, неповного та недостовірного звіту ТОВ «Фінпрайс», оскільки всупереч Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року і який є обов'язковим до застосування, оцінка проведена із застосуванням виключно порівняльного методу на підставі однієї угоди купівлі-продажу акцій Товариства. Оцінювач ОСОБА_2 станом на 31.12.2019 року мала використовувати фінансову звітність за 2018 рік, натомість використала фінансову звітність за 9 місяців 2018 року.
На думку позивача ринкова вартість однієї простої іменної акції у вказаному випадку має оцінюватись у 100% пакеті акцій, натомість, безпідставно проведена у міноритарному пакеті - 3,9766% статутного капіталу Товариства.
Позивач зазначав, що відповідно до Звіту Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (оцінювач ОСОБА_3 ), який складено на замовлення позивача, ринкова вартість однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Український графіт» складає 88,39 грн.
Також позивач посилався на те, що відповідачем-2 ОСОБА_1 була недотримана процедура реалізації права на обов'язковий продаж простих іменних акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
З цього приводу позивач зазначав, що внаслідок укладення 01.02.2019 року Договору про спільну діяльність між акціонерами Товариства - громадянином України ОСОБА_1 ( відповідач -2 у справі), Пайовим товариством Генезес Інвест (OU Geneses Invest, Естонія), компанією «Інтерграфіт Холдінгс Компані Лімітед» (Intergraphite Holdings Company Limited, Бермудські острови), Пайовим товариством Реетвекс (Osauhing Reetvex, Естонія) та Пайовим товариством Талієнталь (OU Talienthal, Естонія), вказані сторони стали власниками домінуючого контрольного пакета акцій, що становить 96,0234% від загальної кількості простих акцій Товариства. В зв'язку з цим у відповідача-2 виникло зобов'язання щодо викупу акцій в порядку та на умовах, визначених ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства» на підставі публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників акцій Товариства про придбання належних їм акцій.
Однак такі дії відповідач-2 не вчинив. В порушення ч.2 ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства» особи, що діють спільно, не повідомили ПрАТ «Український графіт» про набуття ними контрольного пакету акцій. Натомість, 13.02.2019 року на офіційному сайті відповідача-1 було розміщено відразу публічну безвідкличну вимогу відповідача-2.
За таких обставин позивач, посилаючись на ч.6 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», вважав, що наявні підстави для справедливої компенсації - отримання ним в результаті примусового продажу належних йому акцій вартості цих акцій за ціною 176,78 грн. (подвійної ринкової вартості акцій Товариства, визначеної відповідно до ст.ст.8,65-2 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 року у справі №908/3492/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Стягнуто з позивача на користь ПрАТ «Український графіт» 90 601,02 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертизи, стягнуто з позивача на користь ОСОБА_1 21000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення мотивовано тим, що в межах заявленого позову позивачем не доведено порушення відповідачем-1 або відповідачем-2 вимог законодавства, про які зазначає позивач, його прав і охоронюваних законом інтересів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Також до змісту апеляційної скарги позивач включив заперечення на ухвали суду:
- від 02.03.2020 року про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про встановлення додаткового строку на надання доказу - висновку судової експертизи;
- від 01.04.2020 року про відмову у заяві про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову, про відмову у витребуванні доказів по справі, про відмову в долученні Висновку експертів №1041/40701 від 11.03.2020 року та виклику голови комісії судових експертів ОСОБА_4 .
У апеляційній скарзі зазначає на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, що згідно ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення.
Стосовно суті доводів апеляційної скарги, то вони в узагальненому вигляді зводяться до оцінки протиправності рішення Наглядової ради відповідача -1 (протокол № 4(о) від 11.02.2019 року) через заниження вартості акцій, до порушення відповідачем-2 порядку надання публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників акцій товариства про придбання належних їх акцій (оферта) та про порушення строку повідомлення відповідача-1 про набуття права власності на домінуючий пакет акцій.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Український графіт» та ОСОБА_1 спростовують доводи апелянта, просять залишити рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 року у справі № 908/3492/19 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
ПрАТ «Кінто» у наданій суду відповіді на відзив відповідача-1 та відповідача-2 на апеляційну скаргу вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
ПрАТ «Український графіт» та ОСОБА_1 у запереченні на відповідь на відзив на апеляційну скаргу наполягають на безпідставності та необґрунтованості доводів апелянта.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Колегією суддів встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Український графіт» емітувало 69 838 500 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 3,35 грн. за одну просту іменну акцію, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій, виданим НКЦПФР за реєстраційним № 231/1/10 (том 1 а.с.92).
Приватне акціонерне товариство «Кінто», яке відповідно до ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування» діє від власного імені як компанія з управління активами пайових інвестиційних фондів: Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток», Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Кінто-Народний» було акціонером Приватного акціонерного товариства «Український графіт» і власником простих іменних акцій у кількості 230 000 (двісті тридцять тисяч) шт. номінальною вартістю 3,35 грн., що підтверджується виписками про операції з цінними паперами на період з 25.02.2019 року по 25.09.2019 року вих. № 1/1 і вих. № 2/1 від 25.02.2019 року, наданими АТ «Піреус Банк МКБ» (том 1 а.с.28-29).
01.02.2019 року акціонерами ПрАТ «Укрграфіт» - громадянином України ОСОБА_1 ( відповідач -2 у справі), Пайовим товариством Генезес Інвест (OU Geneses Invest, Естонія), компанією «Інтерграфіт Холдінгс Компані Лімітед» (Intergraphite Holdings Company Limited, Бермудські острови), Пайовим товариством Реетвекс (Osauhing Reetvex, Естонія) та Пайовим товариством Талієнталь (OU Talienthal, Естонія) - укладено Договір про спільну діяльність (далі - Договір про спільну діяльність між учасниками товариства), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. за реєстровим № 515, до якого 04.02.2019 року укладено Договір № 1 про внесення змін, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С. за реєстровим № 554 (том 2 а.с. 35-46).
Зі змісту вказаних Договору про спільну діяльність між акціонерами Товариства та Договору № 1 про внесення змін випливає, що його сторони діють спільно, як власники домінуючого контрольного пакету акцій ПрАТ «Укрграфіт» у розмірі 67 061 315 акцій, що становить 96,0234 % від загальної кількості простих акцій Товариства.
Суб'єктом реалізації прав за ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено ОСОБА_1 (уповноважена особа).
Найвища ціна акції, за якою особи, що діють спільно, придбавали акції Товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття, становить 3,35 грн. Дата набуття такого пакета - 01.02.2019 року. Особою, відповідальною за реалізацію норм, передбачених статтями 65-65-1 Закону України «Про акціонерні товариства» є ОСОБА_1 .
05.02.2019 року на офіційному сайті ПрАТ «Укрграфіт» було розміщено Повідомлення від 04.02.2019 року за вх. № 250 про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій Приватного акціонерного товариства «Український графіт» відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (том 1 а.с 30).
Рішенням Наглядової ради ПрАТ «Укрграфіт», оформленим протоколом № 3(о) від 05.02.2019 року, враховуючи отримане повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій відповідача-1, яке передбачене ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», у зв'язку з необхідністю проведення оцінки ринкової вартості однієї простої іменної акції ПрАТ «Укрграфіт» станом на останній робочий день, що передує дню набуття домінуючого пакета акцій (31.01.2019 року), обрано ТОВ «Фінпрайс» оцінювачем ринкової вартості акцій відповідача-1, затверджено умови договору з ним та розмір оплати його послуг (том 2 а.с.202).
05.02.2019 року між відповідачем -1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпрайс» укладено договір про надання послуг щодо проведення незалежної оцінки № 05/02-АК1/804/1980107/11 щодо надання послуг з оцінки ринкової вартості 1 простої іменної акції ПрАТ «Укрграфіт» у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766 % його статутного капіталу станом на 31.01.2019 року з метою визначення ринкової вартості акцій, що підлягають обов'язковому продажу акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій у відповідності до ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (том 2 а.с. 47).
Згідно Звіту від 08.02.2019 року суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» (оцінювач ОСОБА_2 ) про оцінку вартості однієї акції у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766 % статутного капіталу відповідача-1, з метою визначення ринкової вартості акцій, що підлягають обов'язковому продажу акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій у відповідності до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», станом на 31.01.2019 року така вартість становить за 1 просту акцію 3,35 грн. (том 2 а.с.98-124).
11.02.2019 року прийнято рішення Наглядової ради ПрАТ «Укрграфіт», оформлене протоколом № 4(о) від 11.02.2019 року за підсумками заочного голосування Наглядової ради ПрАТ «Укрграфіт», щодо наступних питань порядку денного:
1. Про затвердження ринкової вартості пакету акцій ПрАТ «Укрграфіт»;
2. Про затвердження ціни викупу акцій ПрАТ «Укрграфіт» (том 2 а.с.205-206).
Щодо першого питання порядку денного Наглядовою радою відповідача-1 вирішено прийняти висновки Звіту про незалежну оцінку пакету акцій ПрАТ «Укрграфіт», проведену ТОВ «Фінпрайс», яким ринкова вартість 3,9766% пакету акцій ПрАТ «Укрграфіт» в кількості 2 777 185 штук оцінена і становить 9 303 569,75 грн. в розрахунку 3,35 грн. за одну акцію.
Керуючись ч. 3 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» Наглядова рада вирішила затвердити ринкову вартість акцій ПрАТ «Укрграфіт» на рівні 3,35 грн. за одну акцію. Рішення прийнято одноголосно.
По другому питанню Наглядова рада вирішила затвердити ціну викупу акцій ПрАТ «Укрграфіт» на рівні 3,35 грн. за одну акцію. Рішення прийнято одноголосно.
13.02.2019 року на офіційному сайті ПрАТ «Укрграфіт» було розміщено Публічну безвідкличну вимогу від 12.02.2019 року за вх. № 344 ОСОБА_1 - уповноваженої особи групи осіб, що діють спільно на підставі Договору про спільну діяльність від 01.02.2019 року і разом у сукупності володіють 96,0234% від загальної кількості простих іменних акцій ПрАТ «Укрграфіт» (том 1 а.с.35-42).
Відповідно до п. 5 Вимоги «Ціна придбання акцій та порядок її визначення» встановлена на рівні 3,35 грн. за одну просту іменну акцію ПрАТ «Укрграфіт». Ціна обов'язкового продажу акцій визначена відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» з урахуванням ринкової вартості акцій відповідача-1, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до ст. 8 та ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», яка затверджена рішенням Наглядової ради Товариства, оформленим протоколом № 4(о) від 11.02.2019 року.
Також колегією суддів встановлено, що 01.02.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем-2 укладено договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 80, предметом якого є відкриття відповідачу-2 рахунку умовного зберігання (ескроу) у національній валюті та здійснення його обслуговування у відповідності до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Закону України «Про акціонерні товариства» та нормативно-правових актів Національного банку України.
Рахунок використовується з метою оплати ціни акцій ПрАТ «Укрграфіт» в межах процедури обов'язкового продажу акцій на вимогу відповідача-2, що є власником домінуючого контрольного пакета акцій Емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакету акцій Емітента).
13.02.2019 року відповідач-1 відповідно до вимог ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» надіслав ПАТ «Національний депозитарій України» заяву про приєднання до Умов Додаткової угоди до Договору про обслуговування випусків цінних паперів у 2-х примірниках; засвідчену копію публічної безвідкличної вимоги, отриманої від відповідача-2; засвідчену копію договору про відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу), укладеного між АТ «ПУМБ» та відповідачем-2; засвідчену копію довідки щодо відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу); розпорядження Центральному Депозитарію на складання реєстру власників іменних цінних паперів/переліку акціонерів у 2-х примірниках.
Згідно з реєстром власників іменних цінних паперів ПрАТ «Укрграфіт», складеним ПАТ «Національний депозитарій України» станом на 14.02.2019 року (дата складання 20.02.2019 року), позивач обліковувався в реєстрі власників цінних паперів відповідача-1, а саме:
- депозитарний код рахунку в ЦП - НОМЕР_1 , Приватне акціонерне товариство «Кінто» (Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Кінто-Народний») (Україна), загальна кількість ЦП 185700, загальна номінальна вартість ЦП 622095,00 грн., сума, що підлягає сплаті: 622095,00 грн.;
- депозитарний код рахунку в ЦП - НОМЕР_2 , Приватне акціонерне товариство «Кінто» (Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Достаток») (Україна), загальна кількість ЦП 44300, загальна номінальна вартість ЦП 148405,00 грн., сума, що підлягає сплаті: 148405,00 грн.
Актом приймання-передавання від 21.02.2019 року, підписаним ПАТ «ПУБМ» з відповідачем-1 та відповідачем-2, визначено списки осіб (у електронній та паперовій формах), у яких придбаваються акції відповідача-1, із зазначенням реквізитів акціонерів та суми коштів, що підлягають сплаті клієнтом на користь кожного акціонера, акції якого придбаваються. Вказаний список осіб складено на підставі переліку акціонерів станом на 14.02.2019 року, отриманого від Центрального депозитарію цінних паперів, та із зазначенням, за наявності, інформації про обтяження акцій, які придбаваються.
22.02.2019 року відповідач-2 платіжним дорученням № 1 перерахував зі свого власного рахунку в АТ «ОТП Банк» на рахунок умовного зберігання (ескроу) 9303569,75 грн. для виплат міноритарним акціонерам ціни акцій відповідача-1, код ISIN UA4000069066 відповідно до договору рахунку умовного зберігання (ескроу) № 80 від 01.02.2019 року. Цього ж дня зарахування коштів у повному обсязі на рахунок умовного зберігання (ескроу) підтверджено АТ «ПУМБ».
22.02.2019 року відповідачем-1 подано до ПАТ «Національний депозитарій України» повідомлення про перерахування відповідачем-2 коштів на рахунок умовного зберігання (ескроу) (вих. № 41/848 від 22.02.2019 року).
25.02.2019 року акції ПрАТ «Укрграфіт» було примусово у безспірному порядку списано з рахунків ПрАТ «Кінто» (Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Достаток» в депозитарній установі АТ «Піреус-Банк»), Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Кінто-Народний» в депозитарній установі АТ «Піреус-банк») та зараховано на депозитарний рахунок у цінних паперах ОСОБА_1 в депозитарній установі - Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний Банк». Кошти з розрахунку 3,35 грн. за одну акцію сплачено через рахунок-ескроу.
25.02.2019 року ПАТ «Національний депозитарій України» листом вих. № 722 від 25.02.2019 на адресу ПрАТ «Укрграфіт» повідомив про завершення виконання процедур, пов'язаних з обов'язковим продажем простих акцій ПрАТ «Укрграфіт» на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».
25.02.2019 року продані в обов'язковому порядку акції відповідача-1 зараховані на рахунок у цінних паперах відповідача-2. Вказані цінні папери було примусово списано на користь відповідача-2, як заявника Публічної безвідкличної вимоги від 12.02.2019 року на рахунок відповідача-2 у цінних паперах, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами від 25.02.2019 року.
Позивач в апеляційній скарзі стверджував, що суд неналежним чином оцінив його доводи та посилання, зазначені в позові, безпідставно відмовив ухвалою від 01.04.2020 року в прийнятті заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову, про витребування доказів по справі, про долучення Висновку експертів №1041/40701 від 11.03.2020 року та виклику голови комісії судових експертів ОСОБА_4 .
На спростування доводів скаржника колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
Щодо законності ухвали господарського суду Запорізької області від 01.04.2020 року у справі №908/3492/19 (том 6 а.с.12-13).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали та матеріалів справи, 17.12.2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2020 року було відкладено підготовче судове засідання на 01.04.2020 року.
18.03.2020 року на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Аналіз заявлених позовних вимог та зміст заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову дає підстави для висновку про те, що позивач заявив суду про зменшення майнової складової своїх немайнових позовних вимог, саме: з визнання права позивача на отримання від ОСОБА_1 компенсації за акції ПрАТ «Український графіт», викупленої на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «Укрграфіт» бн від 12.02.2019 року з розрахунку 176,78 грн. за одну просту іменну акцію на розрахунок 133,18 грн. за одну просту іменну акцію.
В пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подана позивачем заява не може розглядатися як зміна предмету позову або зменшення позовних вимог, оскільки в немайновому позові не можна зменшувати майнову складову.
Також слід звернути увагу, що в прохальній частині позивач доповнив подану позовну заяву, зазначивши про стягнення грошових коштів з відповідача-2 ОСОБА_1 в сумі 133,18 грн. за одну просту іменну акцію ПрАТ «Укрграфіт». Наведене додатково підтверджує, що позивач заявляв не про зміну позовних вимог, а доповнення позовних вимог ще однією новою вимогою, яка має окремий предмет та підставу позову.
18.03.2020 року на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому останній просив суд першої інстанції приєднати до матеріалів справи №908/3492/19 висновок експертів №1041/40701 за результатами судово-економічної експертизи, складений 11.03.2020 року судовими експертами Педь І.В. та Бойко Ю.В. та викликати у судове засідання зазначених експертів для надання усних пояснень по вказаному висновку.
Суд при вирішенні даного клопотання обґрунтовано зазначив, що згідно п.п.2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази мають подаватися разом з поданням позовної заяви.
За змістом вказаного висновку вбачається, що підставою його проведення став договір між позивачем та ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» від 15.01.2020 року (том 5 а.с.12).
Отже, позивач не міг на час подачі позову зазначити про наявність такого доказу, однак виконати вимоги ст.80 Господарського процесуального кодексу України та повідомити суд про намір отримати та залучити до справи вказаний доказ, позивач мав можливість. Висновок суду щодо цих обґрунтувань при відмові в задоволенні клопотання скаржник не спростував.
Також слід зазначити, що відповідно до ухвали суду від 02.03.2020 року аналогічне клопотання вже розглядалось судом і в його задоволенні відмовлено позивачу (том 4 а.с.136-137).
Щодо посилання апелянта на неправомірну відмову суду в ухвалі від 01.04.2020 року витребувати докази - договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_1 17.01.2019 року придбав 21 акцію ПрАТ «Укрграфіт» за ціною 3,35 грн. за акцію, то апелянт не зазначає, які норми права порушено судом при вирішенні заявленого позивачем клопотання. Між тим, за змістом вказаної ухвали вбачається, що такі докази судом витребувано у відповідача-2.
Щодо відмови суду викликати в судове засідання судового експерта Педь І.В. колегія суддів зазначає, що згідно ч.5 ст.98 Господарського процесуального кодексу України такі дії є правом суду і висновок щодо необхідності виклику експерта суд вирішує залежно від конкретних обставин справи.
Отже, доводи скаржника щодо неправомірності дій суду при розгляді 01.04.2020 року заявлених позивачем клопотань безпідставні.
Щодо доводів скаржника про неправомірність висновку суду про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про встановлення додаткового строку на надання доказу - висновку судової експертизи (ухвала суду від 02.03.2020 року), то посилання скаржника в цій частині його доводів жодним чином не обґрунтовані. Відповідно, відсутні обставини, яким суд апеляційної інстанції має надати оцінку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно ж до ч. 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Тому доводи апеляційної скарги щодо питань процедури скликання та проведення за сідання Наглядової ради ПрАТ «Укрграфіт» від 11.02.2019 року, зазначені скаржником не в межах заявлених позовних вимог і колегією суддів не розглядаються.
Щодо доводів апелянта про те, що оскаржуваним рішення Наглядової Ради, оформленим протоколом засідання Наглядової ради № 4(о) від 11.02.2019 року, прийнято рішення про визначення ринкової вартості обов'язкового продажу акцій, яка не відповідає ринковій вартості, слід зазначити наступне:
Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не від повідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси акціонера товариства.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року у справі № 925/706/17 та у постанові від 04.06.2018 року у справі № 910/19433/17.
Тобто, підставою для висновку про недійсність рішення наглядової ради є наявність одно часно двох умов - порушення рішенням наглядової ради прав чи законних інтересів акціонера та порушення положень чинного законодавства при скликанні та прийнятті рішення наглядовою ра дою акціонерного товариства.
Згідно з п. 3 ч.5 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» ціна обов'язкового викупу акцій визначається, зокрема, як ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону станом на день, що передує дню на буття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
В свою чергу відповідно до ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства»:
1. Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).
2. Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:
1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.
У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, або у разі якщо законом передбачена можливість незастосування пункту другого цієї статті, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
3. Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.
Вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 65 - 65 3 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями.
Як зазначалось вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання було прийнято Наглядовою радою товариства відповідача -1, про що складено протокол № 3 (0) від 05.02.2019 року, який не оскаржувався і є чинним, і відповідно до якого було вирішено обрати оцінювачем ТОВ «Фінпрайс» (том 2 а.с.202).
05.02.2019 року між відповідачем-1 (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпрайс» (виконавцем), укладено Договір про надання послуг щодо проведення незалежної оцінки № 05/02-АК1/804/1980107/11, за яким виконавець зобов'язався відповідно до завдання замовника надати останньому за плату відповідні послуги з оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ «Укрграфіт» (код ЄДРПОУ емітента 00196204, код цінних паперів (ISIN) UA4000069066) у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766% його статутного капіталу станом на 31.01.2019 року з метою визначення ринкової вартості ак цій, що підлягають обов'язковому продажу акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій у відповідності до статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-VI (із змінами та доповненнями).
Згідно Звіту про оцінку (оцінювач Бутко І.В.) визначено, що ринкова вартість цінних паперів - простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (код ЄДРПОУ емітента 00196204, код цінних паперів (ISIN) UA4000069066) у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766% його статутного капіталу станом на 31.01.2019 року становить за 1 акцію: 3,35 грн. (три гривні 35 коп.) (том 2 а.с. 123).
Відтак, в порядку ч. З ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідач-1 рішенням Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (протокол № 4(о) від 11.02.2010 року) відповідно до п. 10.26.18 Статуту відпові дача-1, ст. 8 та ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» затвердив ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Український графіт» на рівні 3,35 грн. (три гривні 35 коп.) (том 2 а.с. 205-206).
Така вартість не відрізняється більше ніж на 10% від вартості, визначеної оцінювачем (в даному випадку затверджена ринкова вартість повністю співпадає з вартістю, визначеною оцінювачем).
Отже, Наглядовою радою відповідача-1 в межах її компетенції в порядку, передбаче ному законом, повноважним органом, з дотриманням умов його скликання та прийняття ним рішень, прийнято рішення про затвердження ринкової вартості акцій. Слід наголосити, що у наглядової ради акціонерного товариства, у випадках затвердження ринкової вартості акцій на підставі звіту про оцінку акцій, відсутні можливості на власний розсуд відступити від його змісту.
Рецензією на зазначений Звіт про оцінку майна, проведеною Запорізькою Торгово-Промисловою Палатою України (рецензія від 01.04.2019 року № 844/08.1-7.4) зроблено такий Загальний висновок про досто вірність оцінки майна: «Відповідно до п. 67 Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про оцінку майна: цінних паперів - простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (код ЄДРПОУ емітента 00196204, код цінних паперів (ISIN) UA4000069066) у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766% його статутного капіталу, що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має не значні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» (том 2 а.с. 195-197).
Колегією суддів також встановлено, що на виконання листа Фонду державного майна України від 22.05.2019 року за вих. № 10-58-9520 щодо рецензування Звіту про оцінку, Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки проведено рецензування Звіту про оцінку цінних паперів - простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (код ЄДРПОУ емітента 00196204, код цінних паперів (ISIN) UA4000069066) у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766% його статутного капіталу станом на 31.01.2019 року та зроблено такий Загальний висновок про достовірність оцінки майна: «Відповідно до п. 67 Національного Стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» Звіт про оцінку майна: цінних паперів - простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Український графіт» у пакеті акцій кількістю 2 777 185 штук, що становить 3,9766% його статутного капіталу, (код ЄДРПОУ емітента 00196204, код цінних паперів (ISIN) UA4000069066) станом на 31.01.2019, що рецензується, класифікується за такою ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має не значні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки» (том 2 а.с. 191-194).
Щодо доводів позивача про те, що при складанні Звіту про оцінку ТОВ «Фінпрайс» використана фінансова звітність відповідача -1 лише за 9 місяців 2018 року, а не за 12 місяців (річна) 2018 року; що оцінювачем протиправно застосовано понижчуючий коефіцієнт; необґрунтовано застосовано порівняльний метод визначення ринкової вартості і що ринкова вартість однієї простої іменної акції має оцінюватись у 100% пакеті акцій, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:
По-перше, станом на дату складання Звіту про оцінку Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпрайс» -08.02.2019 року річна звітність за 2018 рік взагалі не була складена та по дана до компетентних органів (що підтверджується офіційною довідкою відповідача-1 від 21.01.2020 року № 41/204 (том 2 а.с. 28). Відповідно до п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року № 419 річна звітність подається не піз ніше 28 лютого наступного за звітним року. Отже, згідно законодавства строк складання такої річної звітності ще не настав.
По-друге, твердження щодо застосування оцінювачем понижуючого коефіцієнту спростовується змістом Звіту про оцінку ТОВ «Фінп райс», в якому такі дані відсутні.
По-третє, посилання апелянта на те, що ринкова вартість однієї простої іменної акції має оціню ватись у 100% пакеті акцій, є нормативно необґрунтованими. В позовній заяві відсутнє посилання на відповідні норми права та нормативно-правові акти.
Позивач (апелянт) надав суду першої інстанції до матеріалів справи копію листа Фонду державного майна України від 26.12.2018 року № 10-58-26437, в якому зазначається про те, що для випадків обов'язкового продажу акцій (в порядку ст.ст. 65-65-3 Закону України «Про акціонерні товариства», законодавство не містить обов'язку здійснювати оцінку акцій в 100% пакеті (том 3 а.с. 128).
Таким чином, даним листом Фонду державного майна України підтверджуються доводи представника відповідачів-1,2 про те, що оцінка пакету акцій в Звіті суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Фінпрайс» (оцінювач ОСОБА_2 ) про оцінку ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Український графіт» у пакеті акцій кількістю 2 777 185 шт., що становить 3,9766% його статутного капіталу станом на 31.01.2019 року не порушує жодний нормативно-правовий акт і є законною.
По-четверте, застосування оцінювачем Бутко І.В. порівняльного методу визначення ринкової вартості акцій прямо передбачено законодавством, зо крема, п. 38, 47 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майно вих прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року і це підтверджено дво ма рецензіями на Звіт про оцінку.
Відповідно до п. З Націо нального стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на рин ку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після про ведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсуд ливо і без примусу.
Тобто, застосований оцінювачем порівняльний підхід якраз найкращим чином досліджує, за яку вартість можли во відчуження акцій ПрАТ «Укрграфіт» на ринку, він є найбільш точний та найбільш оптимальний для визначення дійсної ринкової вартості акцій.
Колегія суддів звертає також увагу, що на Звіт, виконаний на замовлення позивача Державним підприємством «Інформаційні судові системи» (оцінювач Поліщук І.В.), згідно якого ринкова вартість однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Український графіт» складає 88,39 грн., судовим експертом лабораторії економічних досліджень Науково-дослідного центру судової експерти зи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Голець І.І. надана рецензія (том 4 а.с. 69-79).
Відповідно до рецензії зроблено такий Загальний висновок: « Відповідно до п. 67 Національного Стандрату № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» копія звіту, який рецензується, класифікується за такою ознакою: «Копія Звіту не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки» (том 4 а.с.78).
В матеріалах справи міститься також висновок експерта за резуль татами проведення судової економічної експертизи № 942 від 24.02.2020 року, яка була проведе на Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України (том 4 а.с.57-68 ).
Відповідно до зазначеного висновку ринкова вартість акцій відповідача -1 станом на 31.01.2019 року становить 3,35 грн., тобто є саме такою, яка була затверджена оскаржуваним рішенням Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства «Український графіт».
Щодо доводів скаржника щодо порушення відповідачем-2 строку повідомлення відповідача-1 про набуття права власності на домінуючий пакета акцій, неналежне повідомлення всіх акціонерів - власників акцій Товариства про придбання належних їм акцій (оферта), необхідно зазначити наступне:
Матеріали справи свідчать, що Державний регулятор - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зверталась до відповідача -1 з запитом від 26.04.2019 року № 26/04/10363, в якому витребувала для аналізу всі необхідні документи для пе ревірки законності проведення процедури обов'язкового викупу акції в порядку ст. 65-2 За кону України «Про акціонері товариства» та відповідно до листа від 18.02.2020 року № 26/01/2989 зазначив, що порушень вимог законо давства про цінні папери з питань, зазначених у заяві заявника щодо дій ПрАТ «Український графіт» не виявлено (том 4 а.с.35-38).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» № 1983-VIII від 23.03.2017 року власники домінуючого пакету акцій реалізували своє право вимагати обов'язкового продажу акцій в межах дворічного строку з дня набрання чинно сті вказаним Законом.
До набрання чинності цим Законом будь - яких відносин з приводу обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контроль ного пакета акцій не існувало.
Враховуючи приписи ч. З ст. 5 Цивільного кодексу України норми Закону України № 1983- VIII в будь-якому випадку повинні застосовуватись до усіх відносин, які виникають або існували та продовжують існувати між акціонерами в Україні з дати набрання чинності Законом України № 1983-VIII, тобто з 04.06.2017 року.
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1983- VIII передбачено порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій станом на дату набуття чинності вказаним Законом. Інші положення чинного законодавства застосовуються лише в порядку та на умовах, пе редбачених зазначеним вище пунктом, а саме:
« 2. Протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» вик лючно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.
Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товарист ва», заявник вимоги зобов'язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства». Заявник вимоги втрачає пра во скористатися положеннями статті 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
Таким чином, положення про повідомлення товариства щодо набуття домінуючого контрольного пакету акцій стосується випадків, коли особа набуває або відчужує такий па кет акцій після набрання чинності відповідної норми про порядок реалізації права на обов'я зковий продаж.
Вказані норми не розповсюджуються на випадки, коли особа вже є власником пакета акцій станом на дату набуття чинності нормами про порядок реалізації права на обов'язковий продаж.
Відповідно, відповідач-2 не зобов'язаний надавати оферту для акціонерів відповідача-1 про продаж їх акцій, а повинен надати лише публічну безвідкличну вимогу, адже Пайове товариство Генезес Інвест (OU Geneses Invest, Естонія), компанія «Інтерграфіт Холдінгс Компані Лімітед» (Intergraphite Holdings Company Limited, Бермудські острови), Пайове товариство Реетвекс (Osauhing Reetvex, Естонія) та Пайове товариство Талієнталь (OU Talienthal, Естонія) відповідно до Сертифікатів акцій, датованих ще в 2008 році, стали власниками акцій відповідача -1 задовго до набуття чинності Законом № 1983-VIII (том 2 а.с.198-201).
Така правова позиція підтверджується висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 08.08.2018 року у справі 910/23703/16, розміщена за наступною електронною адресою в ЄДРСР: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75825125).
Позиція скаржника про те, що ніби-то відповідач -2 ОСОБА_1 01.02.2019 року набув контрольний пакет акцій ПрАТ «Укрграфіт» через укладання договору про спільну діяльність є безпідставною, оскільки уклавши договір про спільну діяльність Петров Б.Ф. не став власником додаткового пакету акцій, а лише отримав пов новаження на вчинення дій з придбання пакету акцій в розмірі 3,9766% ста тутного капіталу ПрАТ «Укрграфіт» на користь інших учасників спільної діяльності.
Щодо інших доводів скаржника колегія суддів звертає увагу на наступне:
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу в межах тих доводів і доказів, які були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Серед доводів апеляційної скарги позивач зазначає обставини, які він не вказував у позовній заяві та які не були предметом дослідження у суді першої інстанції.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Суду у справі “Трофимчук проти України” no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
На думку суду апеляційної інстанції при розгляді спору суд першої інстанції належно, повно та всебічно дослідив обставини справи, відповідні ним докази та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог.
Під час розгляду апеляційної скарги апелянт висновки оскаржуваного рішення не спростував. Апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає. Оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Крім того, з позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1 в розмірі 8 000,00 грн. та на користь відповідача-2 в розмірі 8 000,00 грн.
При стягненні цих витрат колегією суддів враховано положення ст. 123, ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України. Суд вважає заявлені відповідачем-2 суму витрат на професійну правничу допомогу співмірними, обгрунтованими, реальними та покладення їх на позивача саме в такому розмірі є справедливим.
Щодо витрат відповідача-1, вони не є співмірними з огляду на таке:
В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн. відповідачем-1 додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору про надання професійної правничої допомоги від 25.06.2020 року № 250620-1Г/804/2080321/16, укладеного між адвокатом Задорожним Олександром Вікторовичем та ПрАТ «Укрграфіт»; ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 103864; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 538 від 20.12.2005 року щодо адвоката Задорожного О.В.; акту № 1 від 22.07.2020 року прийому-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 250620-1Г/804/2080321/16 від 25.06.2020 року; рахунку адвоката Задорожного Олександра Вікторовича № 22072020-1 від 22.07.2020 року; платіжного доручення № 470 від 22.07.2020 року про сплату ПрАТ «Укрграфіт» 16 000,00 грн. з відміткою банку про виконання.
При цьому, зі змісту п. 3.1 Договору про надання професійної правничої допомоги № 250620-1Г/804/2080321/16 від 25.06.2020 року, укладеного між адвокатом Задорожним О.В. та ПрАТ «Укрграфіт», вбачається, що сторони дійшли згоди, що судова справа, по якій за цим договором надається професійна правнича допомога, є складною та має вкрай важливе значення для Клієнта як сторони (відповідача) по даній справі, в тому числі вирішення справи суттєво впливає на репутацію Клієнта як сторони (відповідача), становить публічний інтерес, а також тягне за собою суттєві фінансові наслідки для Клієнта як сторони (відповідача) по даній справі.
У тому числі з урахуванням наведеного, Сторони домовились визначити наступний розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом на користь Адвоката, а саме: за одну годину, витрачену Адвокатом на виконання цього договору розмір гонорару складає 1 000 грн. (одна тисяча грн. 00 копійок) без ПДВ (Адвокат не є платником ПДВ). При цьому, Сторони домовились, що час, витрачений Адвокатом на виконання цього договору, включає як участь Адвоката у судових засіданнях, так і надання професійної правничої допомоги поза межами Центрального апеляційного господарського суду, зокрема, але не виключно, стосовно опрацювання та аналізу апеляційної скарги позивача ПАТ «Кінто», розроблення правової позиції Клієнта в апеляційній інстанції, підготовку відзиву на апеляційну скаргу, аналіз клопотань/заяв позивача (апелянта) та підготовку заперечень на них, підготовка можливих заяв з процесуальних питань, проведення зустрічей з Клієнтом з метою надання відповідних правових консультацій та уточнення правової позиції по справі, прибуття Адвоката з м. Києва до м. Дніпро (і у зворотній бік) до Центрального апеляційного господарського суду для прийняття участі в судових засіданнях, іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, тощо.
Виконання адвокатом умов договору підтверджується Актом приймання-передачі послуг № 1 від 22.07.2020 року за договором про надання професійної правничої допомоги № 250620-1Г/804/2080321/16 від 25.06.2020 року.
В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. відповідачем-2 додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору про надання професійної правничої допомоги від 15.07.2020 року № 150720-1Г, укладеного між адвокатом Задорожним Олександром Вікторовичем та ОСОБА_1 ; ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1038648; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 538 від 20.12.2005 року стосовно адвоката Задорожного О.В.; акту № 1 від 22.07.2020 року прийому-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 150720-1Г від 15.07.2020 року; рахунку адвоката Задорожного Олександра Вікторовича № 22072020-2 від 22.07.2020 року; платіжного доручення № 1 від 22.07.2020 року про сплату ОСОБА_1 8 000,00 грн. з відміткою банку про виконання.
При цьому, зі змісту п. 3.1 Договору про надання професійної правничої допомоги від 15.07.2020 року № 150720-1 укладеного між адвокатом Задорожним О.В. та ОСОБА_1 вбачається, що сторони дійшли згоди, що судова справа, по якій за цим договором надається професійна правнича допомога, є складною та має вкрай важливе значення для Клієнта як сторони (відповідача) по даній справі, в тому числі вирішення справи суттєво впливає на репутацію Клієнта як сторони (відповідача), становить публічний інтерес, а також тягне за собою суттєві фінансові наслідки для Клієнта як сторони (відповідача) по даній справі. У тому числі з урахуванням наведеного, Сторони домовились визначити наступний розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом на користь Адвоката, а саме: за одну годину, витрачену Адвокатом на виконання цього договору розмір гонорару складає 1 000 грн. (одна тисяча грн. 00 копійок) без ПДВ (Адвокат не є платником ПДВ). При цьому, Сторони домовились, що час витрачений Адвокатом на виконання цього договору включає як участь Адвоката у судових засіданнях так і надання професійної правничої допомоги поза межами Центрального апеляційного господарського суду, зокрема, але не виключно, стосовно опрацювання та аналізу апеляційної скарги позивача ПАТ «Кінто», розроблення правової позиції Клієнта в апеляційній інстанції, підготовку відзиву на апеляційну скаргу, аналіз клопотань/заяв позивача (апелянта) та підготовку заперечень на них, підготовка можливих заяв з процесуальних питань, проведення зустрічей к Клієнтом з метою надання відповідних правових консультацій та уточнення правової позиції по справі, прибуття Адвоката з м. Києва до м. Дніпро (і у зворотній бік) до Центрального апеляційного господарського суду для прийняття участі в судових засіданнях, іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, тощо.
Відповідно до Акту прийму-передачі послуг № 1 від 22.07.2020 року за договором про надання професійної правничої допомоги № 150720-1 від 15.07.2020 року підтверджується, що послуги Адвокатом надано і прийнято Клієнтом без заперечень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач- 2 довів належними та допустимими доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 8000,00 грн.
Колегія суддів зауважує, що при зменшенні заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідача-1, з 16 000,00 грн. до 8 000,00 грн., колегія суддів враховує, що правова позиція відповідачів є солідарною, докази та обставини, які вивчав адвокат відповідачів Задорожний О.В. ідентичні. Витрати на участь у суді апеляційної інстанції, в тому числі на приїзд до суду з міста Київ у місто Дніпро понесені одні і ті ж, тобто має місце подвійна оплата цих витрат.
За таких обставин справедливим буде зменшення понесених витрат відповідача-1, які заявлені у вдвічі більшому, ніж у відповідача-1 розмірі, за виконання адвокатом аналогічної роботи.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 року у справі №908/3492/19 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Кінто».
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кінто», (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 25-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 16461855) на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт», (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кінто», (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 25-Б) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст складено 24.12.2020 року.
Головуючийсуддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков